У день боротьби за демократію та свободу 17 листопада у центрі Праги відбудеться традиційний Фестиваль Свободи. На празькому “Національному проспекті” (“Národní třída”) відбудеться вистава, на Вацлавській площі — концерт, буде також вручення премій Post Bellum – «Пам’ять нації».
Однойменна організація об’єднує заходи, організовані громадськими ініціативами з метою вшанування Дня Студента, коли у 1939 році німецькі окупанти закрили чеські вищі навчальні заклади, а також падіння комуністичного тоталітаризму у листопаді 1989 року. Акції відбудуться не лише в Празі, а й у десятках інших міст.
Тиждень Свободи
Кульмінацією урочистостей з нагоди 34-ї річниці Оксамитової революції передує “Тиждень Свободи”. Від 11 листопада вже відбуватимуться дискусії у школах. Крістіна Бардова з організації Post Bellum повідомила, що участь також візьме президент Петр Павел, який виступить у Національному театрі на врученні премій «Пам’яті нації».
На Національному проспекті пройдуть концерти, театральні вистави, читання авторів, освітні виставки чи програми для дітей. Готується біля 100 заходів із загалом біля чотирма сотнями учасників. Цього року програму об’єднає девіз «Часи змінюються». Він хоче запропонувати погляд не лише на історію, а й на поточні проблеми та майбутні виклики.
О 13:00 з балкону Metro Palace звучатиме державний гімн, а о 17:11 – традиційна “Молитва за Марту”. Її заспіває акторка Гана Голішова в супроводі відеомапінгу, намальованого наживо. Цього року вітальня Вацлава Гавела вшановує особистість Ольги Гавлової, якій виповнилося б 90 років. Від 12:30 протягом дня в кінотеатрі X10 і палаці DRN відбуватимуться прямі подкасти, дебати та інтерв’ю. Вони завершаться о 17:45 дебатами про Велику медіакризу з головними редакторами провідних чеських засобів масової інформації. Від 17:45 на Національному проспекті відбудеться концерт співака Lenny.
Від 16:30 до 22:00 на сцені на Вацлавській площі чергуватимуться у виступах десятки артистів та представників громадянського суспільства. Виступатимуть відомі чеські виконавці Бара Полакова, Анета Ланґерова, Владімір 518 разом із “Сіфоном”, Ігор Орозович, гурти “Пілот”, “Buty” та “Дунай”. Центральною темою 17-ти доповідачів будуть взаємовідносини між природою, людиною та машинами. А на Албертові традиційно виступатимуть науковці та студенти.
Нагороди для борців з комуністичним режимом
П’ять особистостей, які зіткнулися з нацистським і чи сучасним рашистським тоталітаризмом і окупантами, отримають нагороди «Пам’ять нації». Їх, як і минулого року, отримають люди із Чехії, Словаччини та України, повідомила організація Post Bellum, яка присуджує премію. Церемонія нагородження відбудеться, як завжди, 17 листопада, в Національному театрі в Празі.
Наприклад, нагороду отримає дисидент Ян Літоміський, один із речників ініціативи Хартія-77, яка виступала проти тоталітарного комуністичного режиму в Чехословаччині. “Я не думав про те, якими будуть наслідки. Я сказав собі, що в цій ситуації просто зобов’язаний приєднатися”, – розповідає він про своє підписання декларації Хартії 77.
Пражанин Літоміський під час нормалізації співпрацював з людьми, які чинили опір режиму, та з Комітетом захисту несправедливо переслідуваних. Він сам був ув’язнений у 1980-х роках після звинувачень у підриві республіки.
Марія Шидова та Єва Карвашова зі Словаччини також вступили в конфлікт із комуністичним режимом. У дитинстві Карвашова доглядала партизанських коней під час Другої світової війни. Її батька заарештувало ґестапо за допомогу партизанам. Будучи донькою фармацевта, вона тоді зіткнулася з труднощами комуністичного режиму. Згодом її також переслідували через шлюб із антирежимним романістом і драматургом Петром Карвашем. Тим не менш, вона чинила опір пропозиціям комуністичної таємної поліції StB про співпрацю, тобто донесення на друзів і знайомих.
Шидова та її родичі допомагали людям, переслідуваним режимом під час тоталітарного режиму. У 1950-х роках, серед інших, переховували священика Яна Гутирю, який утік із в’язниці. Але, зрештою, поліція спіймала Гутирю, заарештувала також Шидову. На півтора роки опинилася у трудовому таборі. “Для того, щоб політичним в’язням робити ще більш неприємно, їх розміщували серед кримінальних злочинців, серед вбивць і повій”, – сказала Шидова, яку у в’язниці прозвали “черницею”.
Боролися із нацистами та рашистами
Ще одна нагороджена, Марія Кланґова з Чехії, протистояла нацистам. Під час Другої Світової війни вона була примусово вивезена на роботу до Німеччини. На підприємстві розроблялася нова на той час зброя – авіаційна ракета V1. Вона почала співпрацювати з британським військовополоненим, який просив у неї креслення компонентів V1. Коли її заарештувало гестапо, вона витримала жорстокі допити і не видала свого британського друга. Після того, як її перевели до в’язниці в Дрездені, їй вдалося скористатися хаосом, що виник після бомбардування міста, і втекти.
П’ятий нагороджений – український православний священик Василь Вирозуб. Уже у 2013 році він допомагав протестувальникам на демонстраціях у Києві. Потім став військовим капеланом. Після початку російського вторгнення в Україну у 2022 році він відправився в експедицію, щоб дістати тіла солдатів з острова Зміїний, які відмовилися здатися російському військовому кораблю. Однак його команда була захоплена росіянами. Вирозуба росіяни катували струмом, забивали цвяхи під нігті. «Найстрашніше було те, що я не знав, що буде завтра чи через півгодини», — сказав він. Прожив він у полоні 70 днів, а потім його обміняли разом з іншими на російських полонених.
З 2010 року компанія Post Bellum присуджує нагороди «Пам’ять нації» на знак визнання тих, хто своїм життям довів, що честь, свобода та людська гідність — не порожні слова. Мета – вшанувати свідків, які героїчно поводилися у важку хвилину свого життя або не зрадили своєї життєвої позиції.
Фестиваль Свободи охоплює заходи з нагоди чеського державного свята 17 листопада від 2016 року. Детально із заходами, організованими в окремих містах, можна ознайомитися на його сайті.
Брно: дискусії у гуртожитках, де була ґестапівська в’язниця
Жителі Брна також згадають про листопад 1939 та 1989 років і проведуть дебати про Україну. Меморіальні збори пройдуть в гуртожитках Коуніце, також відбудеться парад ліхтарів у центрі Брна. У четвер тема дискусії на факультеті права Університету Масарика (МУ) буде” Україна як морально-політичне перехрестя людства”, повідомив речник університету Радім Сайбот.
У понеділок академічна спільнота біля гуртожитків Коуніце згадуватиме події листопада 1939 року, коли нацисти закрили чеські університети. Кілька десятків студентів із Брна були вивезені до концентраційного табору в Заксенгаузені. «Послання гуртожитків Коуніце таке: злу, фанатикам та збоченим ідеологіям не можна поступатися. Вони є смертельними ворогами свободи, а отже, і самого людського життя», — сказав канцлер міської ради Маріан Кішш.
Тут карали студентів
У січні 1940 року гуртожиток Коуніце став в’язницею і кімнатою для допитів, куди звозили заарештованих учасників антинацистського опору з усіх відділень ґестапо в Моравії. «Студенти, які сьогодні живуть у гуртожитках Коуніце, проводять час там, де під час Другої світової війни ґестапо Брна створило політичну в’язницю. З січня 1940 року по квітень 1945 року через гуртожитки пройшло понад 35 тисяч антифашистів, переважно патріотів і борців проти нацистського опору з Моравії, Чехії чи Словаччини. Серед страчених були чоловіки та жінки всіх професій та соціальних верств», – додав історик Ян Яндл.
У четвер на юридичному факультеті відбудеться зустріч з українським дипломатом Олександром Щербою. Виступ із обговоренням стане частиною тематичної програми Fragile Freedom. Також виступить дипломат Міхаел Жантовський, який згадає Вацлава Гавела, речником якого він був. Ректор Університету Масарика Мартін Бареш нагородить срібною медаллю учасника еміграційної боротьби проти комуністичного тоталітаризму Карела Скаліцького, а завершить пам’ятний захід органний концерт Патріка Бухти.
У п’ятницю студенти всіх університетів Брна, які входять до “Асоціації сімнадцяти Брно”, організують однойменний фестиваль. Темою буде ігнорування інакомислення. На головній сцені на Площі Свободи лунатимуть Державний Гімн та Молитва за Марту. Кульмінацією свята стане традиційний парад ліхтариків. Від площі Свободи він поведе до факультетів на площі Коменського і далі навколо філософського факультету в напрямку Верержі. Завершиться парад на Кравій горі, де студенти виконають чеський, словацький та студентський гімни.
Читайте також: 17 листопада 2022 року: мітинги за демократію та Україну і похід байдужих до Чеського Телебачення
