У Празі відбулася дискусія щодо однієї з найболючіших тем війни — викрадення українських дітей росією. За офіційними даними, вже задокументовано близько 20 тисяч таких випадків, і лише близько 2 тисяч дітей вдалося повернути додому.
Захід організувала українська молодіжна організація Generation for Ukraine у партнерстві з Посольством України в Чехії. Його мета — привернути увагу чеського суспільства та міжнародної спільноти до системної політики росії щодо українських дітей. Під час дискусії експерти наголосили, що йдеться не про поодинокі випадки, а про цілеспрямовану державну стратегію країни-агресора.
Росія інтегрує українських дітей у мілітаризовану систему освіти, де їх не лише контролюють, а й поступово позбавляють української ідентичності, пояснив Павел Гавлічек, спеціаліст з української та російської зовнішньої політики і громадянського суспільства. Йдеться про русифікацію і підготовку до лояльності російській державі, і це відбувається часто вже з дитячого садка.
Катерина Рашевська, експертка з міжнародного права, наголосила на масштабі та наслідках. За її словами, за цими злочинами стоять конкретні люди, які несуть відповідальність не лише за вивезення дітей, а й за їхнє примусове влаштування в російські сім’ї, зміну імен, громадянства та ідентичності.
Наслідки — довготривалі: психологічна травма, розрив із родиною, втрата мови й культури, повна зміна життєвого середовища.
«Міжнародне право в цьому випадку є однозначним: примусова депортація та переміщення українських дітей є протиправними і мають ознаки дуже тяжких міжнародних злочинів», — підкреслила Вероніка Білкова, професорка міжнародного права Карлового університету. За її словами, Європа має не просто спостерігати, а діяти — підтримувати розслідування, тиск і механізми повернення дітей.
У межах заходу показали короткий документальний фільм про викрадення дітей. У ньому — конкретні цифри і факти, як відбувається вивіз дітей. Наприклад, лише на Урал було вивезено близько 100 дітей, і лише 4 з них вдалося ідентифікувати. Ще близько 100 дітей опинилися в Білорусі. Ці цифри — лише частина загальної картини, яка часто залишається поза увагою.
Поки повернуто лише кожну десяту дитину
Перед початком дискусії виступив посол України в Чехії Василь Зварич. Він наголосив: «Кожна врятована дитина – приклад роботи міжнародного права, кожна дитина, яка чекає на повернення – заклик до дії з їх порятунку».
За офіційними оцінками, близько 1,6 мільйона українських дітей досі залишаються під контролем росії — на окупованих територіях.
Окремо під час дискусії прозвучав важливий меседж: українська діаспора має бути голосом цієї теми за кордоном. Павел Гавлічек наголосив, що саме громадянське суспільство — у тому числі українці в Європі — можуть тримати цю тему в інформаційному полі, впливати на політиків і не дозволяти їй зникнути з порядку денного.
Бо мова йде не лише про гуманітарну трагедію. Це питання майбутнього України, і водночас виклик для всього міжнародного права та безпеки Європи. І поки повернуто лише кожну десяту дитину, ця тема точно не може стати «звичайною новиною».
Читайте також:
Чеський Сенат обговорюватиме злочин примусової депортації та русифікації дітей з України в росію
Чехи та харків’яни показали у Європарламенті злочини російської воєнщини, зокрема і депортацію дітей
Чеський кримінолог Петр Пойман: жахливо, що ми так мало знаємо про депортації дітей в росію
