15.3 C
Czech Republic
додомуНовиниАктуальнеАнтисанітарія, галас, безграмотність, “приїхали по гроші”: чеські містечка виступають проти сусідства із...

Антисанітарія, галас, безграмотність, “приїхали по гроші”: чеські містечка виступають проти сусідства із біженцями з України ромського походження

Брно, Вишков, Зноймо та ряд інших населених пунктів Чехії та Моравії змушені вирішувати проблему місця перебування українських ромів, та ще й з угорським громадянством.

reklama/реклама

З великою кількістю біженців з України до Чехії, прийшли, як можна було й очікувати, проблеми з їхнім розміщенням на триваліший період. Особливо гостро проблема житла постала перед біженцями, які належать до ромської етнічної меншини.

Вони звикли проживати разом або поблизу від себе кількома, нерідко доволі великими, родинами. Тому знайти відповідні приміщення у Чехії для них непросто. А якщо якесь і знайдеться, то воно наштовхується на протест сусідів, які побоюються проживати поруч із ромами, вважаючи, що вони не завжди дотримуватимуться тиші, чистоти, чесності й загальноприйнятих правил цивілізованого співіснування у суспільстві. Крім того, є підозри, що роми з України приїжджають тільки заради вигоди, щоб отримати гуманітарну грошову допомогу від чеської держави. Причому отримана вона може бути незаконно — через подвійне громадянство деяких ромів.

21 пропозиція від МВС для ромів з України

До кінця тижня можуть запрацювати два об’єкти великої місткості для українських біженців-ромів у Південноморавському краї та у краї Височина, розповів міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан. В околицях міста Млада Болеслав, в мікрорайоні Бездєчін, вже є гуртожиток, де знайшли притулок українські роми. Загалом Управління державного представництва у справах власності підібрало 21 об’єкт для розміщення ромів з України. Але не всі ці приміщення підходять, каже міністр. Тому МВС подало запит на ще чотири приватні будівлі, у яких би могли розміститися ромські біженці.

Ромські діти з України на головному залізничному вокзалі Праги. 13 квітня 2022. Фото Ріхарда Самка, romeo.cz.

З України до Чехії приїхало приблизно півтори тисячі ромських біженців. Деякі з них проживають у спеціальних установах Управління у справах біженців у Вишних Лготах або Бєла-Єзова. За словами міністра, регіони з різних причин відмовилися надати більшість державних будівель із переліку, який МВС раніше пропонувало крайовим адміністраціям.

Віт Ракушан каже, що можливості в Чехії вичерпані і дуже важко знайти житло загалом всім біженцям, а не лише представникам ромської меншини. І це приносить виразні проблеми.

Ромські біженці наче з України, але з паспортом… Угорщини

Так, у місті Брно десятки людей розташувалися просто неба навколо центрального залізничного вокзалу. «Більшість із них — люди, яким запропонували житло, але вони відмовилися від нього, а потім вирішили провести тут час на свій розсуд», — сказав міністр Ракушан. Міністерства внутрішніх справ та транспорту працюють над тим, щоб дозволити їм переїхати в іншу країну, в Україну чи Угорщину — оскільки дехто з них має і угорський паспорт — якщо вони відмовляться від проживання та захисту в Чеській Республіці.

«Ми також звернулися до угорської сторони. Ті, хто має угорський паспорт, є туристами і не мають права на допомогу та пільги. Їм не мають виплачувати ці п’ять тисяч крон, бо вони мають подвійне громадянство. Проводяться розслідування незаконного користування допомогою Чехії, це затягує процес, ми стільки (грошей у державній скарбниці — ред.) не маємо», – додав Ракушан.

Міністр нагадує, що якщо біженець відмовляється від запропонованого житла, він втрачає захист. Влада рекомендує таким людям повертатися в Україну. Або Угорщину, паспорт якої у них іноді є. Подвійне громадянство також є причиною, чому даним біженцям не належить захист відповідно до угоди ЄС. Якщо вони мають угорське громадянство, вони повинні отримувати там допомогу. Ракушан каже, що влада намагається повертати таких людей в країну походження. Однак не особливо хочуть приймати ромів і в Угорщині, навіть якщо у них є паспорт цієї країни. Тож вони приїжджають до Чехії угорськими потягами і поселяються у громадських місцях, наприклад у околицях вокзалів Праги або Брна.

Вишков: “У ромів — нуль гігієни, безграмотність і неповага до “білих””

Передувало виходу проблеми на такий високий рівень те, що мерія міста Вишков звернулася до міністерства з відкритим листом. Мерія не погодилася з можливістю розміщення українських ромів у приміщенні колишнього офіцерського гуртожитку. Також проти розміщення ромських біженців з України виступили Босковіце в районі Бланска та Крамолін.

Колишній гуртожиток у Вишкові розташований у житловому масиві Віта Неєдлего. У міській адміністрації кажуть, що розміщення ромських біженців з нею не обговорювалось, мешканці дізналися про це зі ЗМІ. Вони були стурбовані за безпеку та здоров’я себе, дітей та навколишнього середовища. Вишківська ратуша категорично не погодилася з ідеєю поселити українських ромів у колишньому офіцерському гуртожитку. Аргументує тим, що до 20-тисячного міста не можна приймати ромів “з нульовими гігієнічними навичками, “неповагою до авторитету ґаджів”, неграмотністю мігрантів”, як написано у листі до міністра внутрішніх справ. “Ми захищатимемо наших громадян. Будівля знаходиться недалеко від військового району, вона має певні ризики. Ми все оцінили на зборах кризового штабу, де прийняли однозначну резолюцію проти розміщення ромів”, – сказав мер Вишкова Карел Юрка (ODS). «Виходячи з досвіду, який наше місто набуло зі спільнотою українських ромів, яка зростає і вже налічує 23 особи, а також досвіду місць, де перебувають ромські біженці з України, ми вважаємо свої побоювання виправданими», – пише міський голова у листі, надісланому міністру внутрішніх справ. Також він додає про про недовіру ромських біженців до влади, високу захворюваність, неписьменність, значну мобільність та намагання весь час переїжджати.

У Брні роми жили табором біля вокзалу

Юрка також згадує випадок з брненського залізничного вокзалу, перед якими поселилися роми. Місто у співпраці з поліцією доставило близько 70 з них до казарми в мікрорайоні Жиденіце. Кілька днів вони там прожили, але, зрештою, виїхали і звідти. Мерія пояснила це тим, що приміщення не пристосовані для того, щоб проживати там з маленькими дітьми тривалий час. Роми, хоч і отримали тимчасовий захист у Чехії, були змушені повернутися в Україну.

Ромські біженці з України поблизу таборували залізничного вокзалу Брна. Фото: мерія міста Брна.

Речниця адміністрації Південноморавського краю Алена Кноткова каже, що присутність українських ромів часто віддає “туризмом з метою отримання фінансової допомоги”, і особи навіть не хочуть десь поселятися. “Значній частині цих людей головне те, щоб лише зупинитися на Кршеновій (брненський офіс Центру Зайнятості, де видається гуманітарна грошова допомога – прим. ред.) для оформлення й отримання коштів, поспати кілька ночей і їхати далі”, – сказала вона і додала, що всі отримали можливість десь поселитися.

«Усунути всі ризики силами самоврядування неможливо, як і неможливо забезпечити адаптацію цієї громади до нашого середовища. Культурний бар’єр занадто значний», – вважає Юрка.

Петиції місцевих чехів проти поселення українських ромів

Населений пункт Крамолін неподалік міста Тршебіч також виступив проти розміщення групи із 45 ромських біженців у місцевому армійському гуртожитку. Після зустрічі представників області та поліції з місцевими представниками та громадянами міська рада минулого четверга надіслала до Національного центру допомоги Україні лист, у якому не погоджувалася із використання армійського гуртожитку для проживання особливо вразливих верств населення.

Рішення поселити тут ромів викликало величезне обурення серед місцевих жителів. Майже всі вони підписали петицію про незгоду, і дуже чітко дали це зрозуміти гетьману краю Височина, який приїхав подивитися на об’єкт. Це мав бути спокійний огляд армійського центру. Проте керівництво краю почуло різку думку місцевих: “Ми дуже хвилюємося за людей і людей похилого віку. Про здоров’я, майно, безпеку… Говорять про довготривалу інтеграцію, але ніхто не сказав, як це буде”. Край пообіцяв посилити патрульну діяльність поліції. Однак Шрек має контраргументи: «Якщо ми хочемо допомагати українським біженцям, то навряд чи можемо сказати: давайте допоможемо, але не на нашій вулиці», – сказав Шрек.

Роми неподалік брненського залізничного вокзалу.

Зрештою, огляд гуртожитку зміг здійснити лише гетьман краю, міністерство оборони відмовилося пропускати мас-медіа. Сорок п’ять біженців отримають квартири з ванними кімнатами та приймальними у дуже хорошому стані, огородженою ділянкою і спеціально навченим персоналом.

Місто поблизу німецького кордону Варнсдорф також займається ромськими біженцями з України. Вони прибули до міста без того, щоб про них знала влада. Деякі з них не вміють читати і писати, в Україні вони проживали у таборах на зразок Окремого хутора у Берегові. Тут біженцям почала допомагати група волонтерів.

Схожою є ситуація і у місті Пардубіце. Тут в наметах проживають 50 ромських біженців. У людей є лише бак для води, пересувні туалети та імпровізована кухня. Влада перевіряє, чи немає у цих ромів подвійного громадянства.

Південна Моравія: не маємо можливості їх інтегрувати

Не лише у Вишкові панує хвиля емоцій, а й у інших південноморавських містах. Босковіце та Зноймо повстали проти плану розміщення ромів. Органи місцевого самоврядування складають відкриті листи до міністра внутрішніх справ та поліції. Наприкінці квітня Південноморавський край склав список міст з підходящою для українських ромів забудовою. Та роми переважно не бажають прийняти пропонований притулок, різко виступають проти і місцеві жителі та муніципалітети. Більше того, подекуди про плани дізнавалися зі ЗМІ.

Наприклад, група із сорока ромів буквально зі дня на день прибула до невеликого села Гавраники поблизу Знойма. Тимчасовий прихисток біженці знайшли в будівлі Національного парку Подиє. «Ми цілий день займалися цією справою. Про те, що приїдуть ромські біженці, голова села дізнався лише в день їхнього прибуття. Тому ми надіслали відкритого листа до кризового штабу Південноморавського краю та запросили представників адміністрації приїхати», – розповів міський голова Знойма Якуб Малачка.

Українські роми у одному із центрів тимчасового перебування, початок березня 2022. Фото Češi pomáhají.

Він розповів, що після приїзду біженців до гарного та спокійного села з трьома сотнями мешканців настрій змінився, зросла напруженість між людьми. Він згадав про дрібні злочини чи невиконання міських розпоряджень. «У Гавраниках немає ні школи, ні дитсадка, тому немає можливості інтегрувати біженців», – пояснив голова Зноймської мерії. Він запитує, чому адміністрація краю не запропонувала під використання порожні будівлі, які належать поліції.

В Босковицях, на вулиці Сватоплука Чеха, занедбаний будинок колишньої пожежної станції також мав прийняти українських ромських біженців. Однак, за словами мера міста Босковіце Ярослава Догналека, гетьман Південноморавського краю Ян Гроліх зрештою підтвердив, що запланований переїзд не відбудеться. Рішення пов’язане не лише з технічним станом будівлі, а й хвилею спротиву з боку міста та мешканців, які дуже різко критикували ідею в соцмережах. Вони сподіваються, що будинок придатний для переобладнання під дитячий садок.

Стоп расизму

«Роми не всі однакові. Деякі живуть стандартним способом життя — як тут, так і, очевидно, в Україні. Деякі з них мають істотно інше соціокультурне середовище. Деякі з них майже неписьменні, мають мовний бар’єр, з деякими просто складно спілкуватися», – каже гетьман краю Височина Вітезслав Шрек. За його словами, деякі біженці потребуватимуть значно більшої опіки. “А це означає більше робочої сили, більше грошей, більше ресурсів, нічого іншого”, – додав він.

За словами голови громадської організації «Хаморо» Еміля Ворача, до усіх біженців з України слід ставитися однаково. «Всім їм загрожує війна. Ті люди, навіть якщо вони з таборів — вони люди і не вони це вибрали. Це довгострокова проблема. Расизм, безумовно, не належить до сучасного суспільства», – підсумував він.

Ромка Таня з Кременчука вчить чеську, англійську і працює офіціанткою

Наприклад, дев’ятнадцятирічна українка ромського походження Таня втекла від війни разом із десятьма родичами. Вони приїхали до Чехії майже два місяці тому з Кременчука. Їхнє ромське походження з самого початку ускладнювало проживання в Чехії, але ситуація вже покращилася.

Ромська дівчина Таня з Кременчука боїться за близьких, які залишилися вдома. Нині проживає і працює в Остраві, і за першої ж нагоди прагне повернутися. Фото Facebook Kumara Vishwannathana.

«Ми не могли знайти роботи, з кількох гуртожитків нас виганяли. За останні кілька тижнів моя мама і тітка влаштувалися на роботу кухарками в готелі, а я зараз — офіціантка. Але ми хотіли б облаштувати власне житло. Ми тимчасово проживаємо в салезіанському центрі Don Bosco в Остраві», – розповіла Таня для газети “Право”. Дівчина приїхала до Чехії з мамою, трьома тітками, двома братами, сестрою та двоюрідними сестрами.

«Ми поки що не можемо домовитися з чехами, – каже Таня. – Вивчаємо чеську, щотижня до нас приходить вчитель і допомагає. Можливо, люди будуть добрішими до нас, якщо ми зможемо з ними краще спілкуватися». Таня додає, що вона та її родина — нормальні люди, які щойно втекли від війни.

Будинок був під обстрілом

«Вже давно не треба вірити стереотипам, що всі роми крадуть і галасують. Ми справді не прийшли, щоб красти коней чи щось подібне», – переконує Таня. Вона цінує допомогу чеської держави. За її словами, ромам необхідно залишатися з родиною. “Ми хочемо бути разом, тому що відчуваємо так себе в безпеці і можемо підбадьорити один одного. Ми дуже вдячні за підтримку, яку нам надала Чехія”, – сказала вона.

Будинок Тані у Кременчуці був під обстрілом. «У неділю в наше місто влучили дев’ять бомб. У нас там будинок. Страшно усвідомлювати, куди вони впадуть наступного разу. Частина нашої родини залишилася в Україні, зокрема мої бабуся, дідусь, тітки, дядьки. Я за них боюся, хоча ми постійно спілкуємося по телефону. «Я відчуваю себе безпорадною. Не можу їм допомогти», – сказала Таня.

Вона хотіла б повернутися в Україну. «У нас там було нормальне життя, ми ходили на роботу, діти ходили до школи, я навчалася в університеті на іноземній філології. Зосереджувалася на українській, англійській та німецькій мовах. Наше життя зупинилося через війну. Тепер я розумію, наскільки ідеальним було моє життя в Україні. Ми мріємо про той день, коли ми туди повернемося», – додала вона.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІ
reklama/реклама