Шалену енергію сучасної української музики везе до Праги Артем Пивоваров. Відомий український артист зіграє один з найбільших концертів європейського благодійного туру саме у Чехії 7 листопада. Редакція ProUkrainu поспішила ще до виступу запитати про нову програму: як вірші українських класиків у виконанні Артема Пивоварова стають піснями, про його “вибачення” перед хейтерами, як змінюється ставлення до української музики за кордоном та які сюрпризи чекають шанувальників.
До речі, Артем Пивоваров добре відомий за кордоном не тільки своїми видовищними виступами. Тепер його ім’я пов’язують з найдорожчим українським мультфільмом “Мавка. Лісова пісня”, який показали (у Чехії продовжили показ) у понад 80 країнах світу. Автором мелодії саундтреку та аранжування став саме Артем Пивоваров, він також заспівав дуетом з Христиною Соловій. У Чехії мультик показали і українською мовою, і в чеському дубляжі. Але навіть в чеськомовній версії пісня лишилася в оригіналі – українською. Для іноземної версії мультфільму Артем та Христина також записали саундтрек англійською мовою.
Артеме, пісні з вашого альбому “Твої Вірші, Мої ноти” осучаснюють українську класику. Їх співають усі покоління українців. І зізнаємось, це має більший вплив, ніж шкільна та університетська програма. Як вам прийшла така ідея, як обирали вірші та чому саме ті, що потрапили до альбому?
Проєкт “Твої вірші, мої ноти” було запущено ще до повномасштабного вторгнення. Ця ідея прийшла до мене у 2020 році. Тоді я мав нагоду взяти участь у проєкті “Плеяда” від телеканалу “Україна”, що включав у себе серіал та аудіокнигу, до якої ми створювали саундтрек. У цьому проєкті артисти та інші публічні люди декламували вірші. Я ж запропонував заспівати, поклавши вірш на музику. Мені здалося, що загалом ідея популяризації поезії через призму музики ще не була висвітлена у такому об’ємі. Ідея всім сподобалася. Після цього я усвідомив, що маю продовжувати працювати над своїм авторським проєктом, йти далі з цією місією, адже для мене важливо зберігати наш етнокод, айдентику, наше коріння. Проєкт “Твої вірші, мої ноти” популяризує українську культуру в світі, а це і є його головна мета. Всі вірші для проєкту обираються мною інтуїтивно. Для мене важливо, щоб в той чи інший період, коли я пишу музику, ці вірші резонували з моїм внутрішнім світом та моїми вібраціями загалом.
Ваші дуети з іншими українськими виконавцями завжди потрапляють в серденька шанувальників. Поділіться, які колаборації плануєте найближчим часом.
Найближчим часом я планую випустити одну з наймасштабніших колаборацій у межах проєкту “Твої вірші, мої ноти”. У новій роботі буде залучена велика кількість музикантів, вокалісти команди PIVOVAROV з проєкту “Голос країни-13” та хор, диригентом якого є одна з учасниць моєї команди на “Голосі” 19-річна Вероніка Мартинюк.
Ви – один з тих музикантів, хто віддає левову частку від концертів на потреби українських військових. Ви рахували, скільки вже вдалося зібрати на потреби ЗСУ?
Ми не просто віддаємо велику кількість коштів на потреби ЗСУ, ми самі волонтеримо. У мене є окрема команда, яка працює в цьому напрямку. Ми напряму спілкуємося з нашими військовими та передаємо необхідні речі їм в руки. Це і амуніція, і прилади нічного бачення, БРДМ, броньовані машини, автівки для евакуації, машини швидкої допомоги, дрони у великих кількостях, гуманітарна допомога. А ще ми окремо допомагаємо адресно сім’ям військових, тваринам на окупованих та деокупованих територіях. Все це – десятки мільйонів гривень.
Одне з останніх ваших відео про “вибачення” перед хейтерами зібрало багато переглядів. Воно показує, наскільки ви втомилися від хейту й негативних коментарів чи навпаки це демонстрація того, що вас не чіпляють хейтери і це – ваш легкий тролінг на їх адресу?
“Вибачення” у лапках, як ви правильно помітили, це тролінг хейтерів, які постійно шукають зраду в моїх діях та рішеннях або вважають, що я хайпую на війні та військових. У цьому відео я звернувся до хейтерів з вибаченнями за те, що за майже 2 роки повномасштабної війни ми проробили велику роботу. Хотілося б, щоб вони пам’ятали про це, коли вкотре писатимуть мені про те, що я маю робити чи як маю ставитися до тих чи інших ситуацій. На жаль, не всі зрозуміли суть цього відео, але мене це не засмутило.
Ви зараз у Чехії, чи не було думки заспівати чеською або мовою інших країн, у яких ви виступали в Європі і де вас тепло зустрічали?
Так, це слушна думка. Я думаю, що в майбутньому ми це зробимо. Наразі у мене є французька версія пісні “Дежавю”, з якою ми неодноразово мали можливість виступати і на своїх концертах, і на масштабних мітингах, на площах великих міст Франції, зокрема у Парижі. Про це свідчать наші відеозвіти, які ви можете переглянути на моєму YouTube-каналі.
Артеме, ви у Празі в рамках туру (уже не першого) різними країнами світу. Як змінилося ставлення до української музики? Минулого року відчувався шалений інтерес. Яка ситуація зараз?
Зараз місія кожного українського артиста полягає не лише в тому, щоб бути просто артистом, представником української культури. Ми є рупорами нашої країни. Ми говоримо про Україну, несемо культуру у світ.
Наприклад, у Швейцарії наші виступи забороняли через проросійських активістів, які не хотіли, щоб ми проводили благодійні концерти та збирали кошти на допомогу армії. Про це у мережі були сотні публікацій, де мене називали ультраправим радикалом. Вони робили все, щоб завадити нам провести концерт. Але ми його провели! Ще й так, що це зіграло ще більше на користь нашої культури та нашої країни. Адже ми вийшли на площу та зіграли не лише для тих людей, що збиралися прийти на наш концерт, а й для місцевих, з якими говорили про ситуацію в країні.
Я виголосив велику промову, спрямовану на підтримку України, англійською. І нас почули ще більше людей! Чують і зараз. Про це свідчить наше повернення, цей концертний тур, в межах якого ми приїдемо повторно і до Чехії, і до Швейцарії, де проведемо два сольні концерти. Моя місія – бути голосом своєї країни, а не просто артистом і музикантом. Ми не вперше виступаємо у Чехії, а якщо вже ми повертаємося, це означає, що інтерес є. І цього разу, як я сказав у відеозапрошенні, буде ще більший майданчик та ще більше нового цікавого матеріалу. Це свідчить, що люди чекають на нас, і для мене це найголовніше.
Хто частіше приходить на ваші концерти за кордоном: українці чи іноземці, громадяни країни, де виступаєте?
Звісно, зараз, під час повномасштабного вторгнення, наші вібрації спрямовані на підтримку українців за кордоном, тому, мабуть, близько 70% людей, що приходять на наші концерти – це українці. У мене весь матеріал українськомовний, тому на сьогоднішній день нас підтримує велика кількість українців по всьому світу. Проте не менше 20-30% глядачів на наших концертах – це громадяни тих країн, де ми виступаємо. Це говорить про те, що українська культура – це не тільки мова. Енергія, музика, європейський підхід до створення контенту, світове бачення музичної індустрії – це все українська культура. Ми давно показали і довели собі та світові, що наша країна сучасна, вона завжди крокувала і крокуватиме поряд з іншими країнами світу.
Можливо, зараз про це знають не всі, але чомусь саме “Щедрик” Леонтовича звучить у всьому світі на Різдво. Тож у нас ще все попереду. Українське слово, українська культура має і буде звучати по всьому світу.
Читайте також: