Третій навчальний рік у школах разом із чеськими школярами за партами сидять діти з України. Деякі з них вже освоїли чеську мову, інші не можуть впоратися із нею. Це значно ускладнює навчання, особливо там, де іноземці складають третину класу. Празька мерія шукає рішення, у тому числі політично непопулярне. За словами празького радника з питань освіти Антоніна Клецанди (партія STAN), деякі батьки вже починають бунтувати.
«Іноземці не розуміли чеської, а інші діти не мали прогресу у навчанні. Я сподівався на краще. Ми боролися з цим три роки. Зрештою, мій син змінив школу», – описує для газети “Господаржске новіни” ситуацію в загальноосвітній школі “Сдружені” у Празі 4 мама школяра Зузана Весела. За її словами, в одних класах завдяки перекладацькій допомозі більш здібних українських дітей успіхи у навчанні були. Але в інших все було набагато складніше. У цій школі — 48 відсотків так званих дітей із особливими освітніми потребами або іншою рідною мовою.
“Не хочуть вивчати чеську мову”
«У деяких класах є одинадцять українських біженців, там працює українська асистентка педагога. Деякі діти не хочуть вивчати чеську мову, їхні батьки не цікавляться їхніми шкільними оцінками. Вони не спілкуються чеською мовою навіть через два-три роки», – каже директорка школи Романа Мразкова.
У Міністерстві освіти підготували низку заходів для покращення ситуації. «З вересня, наприклад, розширилося коло учнів з числа іноземців, які мають право на мовну підготовку та подовжено її термін. Однак така підготовка є добровільною. Деякі іноземці не відвідують її або відвідують лише формально», – сказала речниця відомства Тереза Фойтова. За її словами, учні, які сповна використовують таку можливість, як правило, без проблем можуть інтегруватися до звичайного класу.
У школах району Прага 4 — 21 відсоток іноземних учнів. В одних школах їх набагато більше, а в інших – менше. Місцева мерія почала реагувати на скарги шкіл і батьків півроку тому. Зібрали інформацію про кількість іноземців та учнів з особливими освітніми потребами у кожному класі.
Виявилось, що три школи з двадцяти однієї буквально завалені іноземцями. «Ми більше не відправляємо їх до цих шкіл. Намагаємося знайти для них місце в школах, де не так багато дітей з іншою рідною мовою», — каже Яна Саґлова, керівниця відділу освіти четвертого району Праги. Вона також бачить проблему в тому, що велика кількість українських біженців залишилася в чеській столиці, а не розселилися далі територією країни.
Інші райони міста мають подібні проблеми. У всій Празі в школах навчається майже тридцять відсотків іноземців — удвічі більше, ніж у Центральночеському краї.
Чеські батьки віддають дітей у “кращі школи”, іноземці – для решти шкіл
Клара Птачкова з організації “Meta”, яка допомагає з інтеграцією іноземців у чеські школи, каже, що «вчителі перебувають під сильним тиском і їм бракує методологічної та кадрової підтримки».
Причина концентрації іноземців в окремих школах проста. Батьки, особливо в Празі, все частіше намагаються записати своїх дітей до “кращої” школи. Навіть формально змінюють реєстрацію місця проживання, щоб потрапити до школи з хорошою репутацією. Це призводить до переповненості таких шкіл. В решті ж залишаються навіть вільні місця. І туди, зазвичай, потрапляють іноземці. Однак це — замкнуте коло. Адже чим більше іноземців у школах, тим менше чеських батьків хочуть віддавати туди своїх дітей.
Також є певні місця концентрації іноземців. Наприклад, у новобудовах або поблизу в’єтнамського ринку “Сапа”. «Коли прибуває велика кількість дітей з України до і без того перевантажених шкіл у таких місцях, вчителі відчувають, що це вже їм не під силу. Це можна вирішити шляхом зміни територій шкільних округів. Але таку зміну — важко узгодити. Це не дуже популярне рішення, яке важко пояснити громадянам», – пояснює Птачкова.
Мінімум дітей переїхали до інших регіонів
Якщо у деяких районах школи надзвичайно переповнені, то сусідні райони не хочуть приймати іноземців, які не мають тут постійного місця проживання. Саме тому, щоб вони не переносили ті самі проблеми на свої школи.
Птачкова розуміє, чому засновники пішли на такий підхід. За її словами, є ризик того, що українських дітей взагалі нікуди не влаштують. Прага намагалася переспрямувати частину «своїх» іноземців до Середньочеського краю, але невдало. Проте, за словами Птачкової, для покращення ситуації необхідна співпраця між засновниками в районах чи регіонах міста.
«Нові учні з-за кордону приїжджають і надалі. Деякі школи приймають у класи по 32 дитини. Але якщо 30 відсотків учнів у класі — іноземці, вони залишаються у своїй громаді і не вивчать чеську», – зазначає радник Праги Клецанда. За його словами, якщо іноземці не поїдуть і в інші регіони, ситуація погіршиться. Збільшення потужностей початкової та середньої школи також не допоможе.
Окремо навчати українців у Чехії не хочуть
До вересня цього року діти, які не володіють чеською мовою, могли навчатися в спеціальних класах із посиленим вивченням чеської мови. Згодом вони переходили у звичайні класи. Це було тимчасове рішення на основі перших версій законів Lex Ukrajina. Особливо для шкіл, де не знайшлося місця для новоприбулих дітей у звичайних класах. У Чехії одразу відмовилися від ідеї створювати суто українські класи або школи, як це зробили, наприклад, у Румунії. Чеська політика полягає у тому, щоб швидко навчити українських дітей чеської мови, літератури, культури і звичаїв, щоб вони могли стати частиною чеського суспільства у майбутньому. «Неможливо відокремлювати дітей у закриті бульбашки. Це фактично унеможливлює їхню інтеграцію», — пояснює Птачкова з організації “Meta”.
Добрі відгуки про українських асистентів
Можна змінити зміст навчання для новоприбулих українських дітей, наприклад, навчати їх чеській мові замість інших предметів. На думку засновників шкіл, це вже не так ефективно. «Я розумію, що дітей не варто виділяти окремо. Але спочатку вони мають хоч трохи розуміти мову. Повна інтеграція дітей, які не розуміють чеської мови, є дуже складною для шкіл і для самих дітей», – вважає заступниця мера Праги 6 Мар’яна Чапкова (об’єднання “Прага собі”). Вона також отримує скарги від батьків, особливо у випадках, коли, окрім великої кількості іноземців у класі, є також багато учнів з особливими освітніми потребами.
У школах також схвально оцінювали можливість отримувати асистента, який би знав українську мову та міг би перекладати дітям. Директори мали з ними хороший досвід. Ними користувалися понад п’ятсот шкіл. Але з нового навчального року на асистентів можуть претендувати лише школи, де навчається понад 10 відсотків дітей з України із тимчасовим захистом. Якщо школа має їх менше, вона вже не має права на асистента. «Я не можу уявити роботу без українського асистента педагога. Я не розумію, як школи обходяться без неї», – каже, наприклад, директор загальноосвітньої школи у Пардубіцях-Споржилові Мартін Фіала.
Міністерство освіти оновило методику мовної підготовки з вересня цього року, а також завершило методику викладання чеської мови як другої іноземної. Також нещодавно оголосило про нову Операційну програму Яна Амоса Коменського, з якої школи мають можливість фінансувати, серед іншого, двомовного асистента вчителя. «Він є великою підмогою для вчителів у класі. Але зі своєї посади він не може навчати дітей чеської мови сам», — підкреслює Птачкова.
