Українські біженці стали невіддільною частиною чеської економіки, зокрема, без них вже не можуть чеські курорти. Але майбутнє українців у Чехії — невизначене. Нові умови перебування, які запроваджує закон Lex Ukrajina VII, можуть позбавити Чехію тисяч працівників, без яких галузь просто не виживе. «Багато чеських сервісів стоїть і падає з українськими біженцями, і в курортній сфері вони є незамінними», — про це попереджає президент Союзу лікувальних курортів Едуард Блага в авторській колонці для Seznam Zprávy.
«Чеська курортна галузь тримається на роботі українських біженців. Не виганяймо їх», — наголошує Блага. За словами експерта, у допоміжних службах спа-індустрії українці становлять до 20% персоналу, а в західних регіонах — аж до 50%. «Якщо після завершення війни вони втратять тимчасовий захист, а разом з ним і вільний доступ до ринку праці, виникне загроза їхнього від’їзду і серйозних кадрових проблем», — підкреслює Едуард Блага. Він наголошує, раптовий від’їзд українців може спровокувати критичну нестачу кадрів.
«Чеські курорти вже давно потерпали від нестачі персоналу. З початком війни до нас приїхало багато українських біженців, переважно жінок, завдяки яким ситуацію вдалося частково стабілізувати. Ми дійсно боїмося, що якщо ці працівники почнуть виїжджати, ми не зможемо й надалі надавати послуги в такому ж обсязі», — йдеться в дописі президента Союзу лікувальних курортів.
Він критикує новий механізм отримання спеціального дозволу на довгострокове перебування (ZDP). Біженцям запропоновано залишитися в Чехії до п’яти років, але за умови фінансової самодостатності. Згідно Lex Ukrajina 7, треба мати щорічний дохід не менше 440 000 крон (приблизно 36 600 крон на місяць) плюс 110 000 крон на кожного члена сім’ї.
Ці цифри — недосяжні для більшості українців, підкреслює Едуард Блага. За даними Міністерства праці, середня заробітна плата серед біженців у першій половині 2024 року становила 35 000 крон. Тобто навіть ті, хто працює повний день, не проходять за новими критеріями.
Українці не знають, що буде далі
Міністр внутрішніх справ Віт Ракушан запевняє, що ніхто не буде примусово висланий за неспроможність відповідати цим вимогам. Водночас наголошує, що після закінчення війни нові дозволи на тимчасовий захист більше не видаватимуться. Ці суперечливі заяви тільки посилюють занепокоєння серед роботодавців, пише автор.
«Я вважаю, що це приклад відірваності політиків та державного апарату від повсякденного життя суспільства і доказ того, що голосні заяви про допомогу ще не є самою допомогою. Те, що без іноземців наші послуги вже не обійдуться, повинно бути очевидним кожному, хто озирається довкола. І те, що матері-одиначки та інші біженці, які втратили дім, хочуть тут оселитися незалежно від того, триває війна чи ні – теж очевидно. Країна з населенням, що старіє, з катастрофічним зниженням народжуваності та браком працівників у сфері послуг мала б таких людей підтримати, а не відбирати лише «мізки» (які до того ж через бюрократію не вміє або не хоче ефективно інтегрувати). Щодо українців, то це культурно близька нам нація, і їхня інтеграція не супроводжується негативними явищами», — підкреслює Блага.
Попри всі складнощі, українці продовжують працювати й підтримувати чеську економіку. За даними Центру вивчення громадської думки, 80% біженців мають роботу, але половина сімей все ще живе за межею бідності. Більшість із них працює на низькооплачуваних посадах, не за спеціальністю, і попри це залишаються важливим кадровим ресурсом.
«Українці займають у чеській економіці передусім ті робочі місця, які чехи не хочуть – низькокваліфіковані, важкі та погано оплачені. Саме завдяки їхній готовності виконувати таку роботу вдається підтримувати функціонування багатьох секторів», — підсумовує Блага.
Читайте також:
Чеські роботодавці проти жорстких вимог до українців: біженці працюють у ключових сферах економіки
Чехія не може втримати іноземних працівників, особливо кваліфікованих. Серед них є й українці
