Те, що вслід за словацьким і чеське суспільство стане піддаватися найрізноманітнішим конспірологічним міфам та спекуляціям, можна було очікувати. Але те, що в основному ці міфи спрямовані саме проти українців — ситуація, м’яко кажучи, дивна. Попри те, що українці у Чехії десятиліттями мали імідж працьовитих і невимогливих трудових мігрантів, серед чехів вже закоренився міф, що “українські біженці не хочуть працювати”.
Також не менш популярним є міф про те, що “все українське зерно і продукція — отруйні”, хоча Україну відвідували тисячі чеських туристів, які у схвально відгукувалися про українську кухню. Іншим міфом є “зростання злочинності через міграцію з України”, хоча серед злочинців у Чехії переважають, звісно, самі ж чехи, а серед іноземців — словаки.
Українські теми чомусь найбільш “турбують” чехів
Це — основні сучасні неправдиві заяви, яким, згідно з вимірюваннями Центральноєвропейської обсерваторії цифрових медіа (CEDMO), найбільше довіряють люди в Чехії, повідомило Чеське радіо. Листопадове дослідження показувало, що чехи також схильні вірити неправдивій інформації щодо Європейського Союзу або свого гаманця.
Протягом року Центральноєвропейська обсерваторія цифрових медіа (CEDMO) досліджувала, як люди довіряють близько восьми десятків тверджень, які стосуються поточних подій. Серед них дослідники досліджували довіру до тих наративів, які можна схарактеризувати як дезінформацію.
На основі квотної вибірки було відібрано та опитано за допомогою онлайн-анкетування близько трьох тисяч осіб. Воно показало, що серед дезінформаційних заяв у Чехії все ще займають високе місце ті, які стосуються теми України та українських біженців. Вони не тільки дуже поширені, але водночас користуються високим рівнем довіри.
Неправдиві твердження: “непрацюючі біженці” та “отруйне зерно”
Останнє листопадове опитування показало, що чехи найбільше довіряють неправдивому твердженню: «Зараз у Чехії проживає 637 000 біженців з України, з них лише 95 000 (тобто приблизно 15%) працюють». Йдеться про допис річної давнини у Facebook, який змішав кілька даних – переплутав біженців із загальною кількістю українців на території Чехії. Адже проживали й працювали тут до початку широкомасштабного вторгнення росії біля 150 тисяч українських громадян. Тут дані наводяться станом на кінець 2022 року. На той момент загалом працювало або займалося підприємництвом вже біля 300 тисяч українців у Чехії. А з новоприбулих 325 тисяч біженців лише 68 відсотків становили люди працездатного віку.
Але, згідно з опитуванням, приблизно 54 відсотків чеських респондентів вірять, що українці — ледачі. Утім, особисто знає українців лише близько 30 відсотків чехів — і серед них більшість не вірить у антиукраїнські міфи.
На другому місці серед неправдивих наративів, яким люди значною мірою довіряють, – заява про українське зерно: «Тонни зерна з України, яке містило небезпечні пестициди, також потрапили до Чехії. Таким чином, імпорт українського зерна становить фундаментальний ризик для чеського продовольчого ринку». Згідно з дослідженнями, цьому твердженню довіряють 52 відсотки респондентів. При цьому поінформованість на цю тему у суспільстві досить висока. Вона досягає приблизно 60 відсотків.
Небезпеку згаданих пестицидів або вплив на внутрішній ринок уже коментували в квітні минулого року Міністерство сільського господарства Чехії. Воно називало низку цих поширених тверджень «небезпечною брехнею». Також пояснювало випадок знахідки зерна з пестицидами в Словаччині.
“Рівень злочинності зріс через українців“
Третьою за популярністю, але брехливою новиною стала нібито «постанова з Брюсселя» про введення вуглецевого податку на нерухомість, який розраховуватиметься із сертифіката енергоефективності будівлі. Зокрема, у заяві йдеться: «Європейський Союз запроваджує податок на викиди вуглецю з нерухомості, який розраховується на основі енергетичної марки».
Це твердження не настільки поширене в суспільстві – про нього чули приблизно третина респондентів. Однак переважна більшість респондентів визнали його надійним. І ця інформація не відповідає дійсності, підготовки подібного нормативного акту знайти не вдалося.
Четверту позицію зайняла заява, яка, вочевидь, походить із політичної дискусії: «У 2022 році в Чехії зріс рівень злочинності громадян України. Хвиля міграції з України таким чином значно скоротила внутрішню безпеку». Майже половина опитаних респондентів повністю або радше вірять цьому твердженню, приблизно третина з них лише чула про нього.
Але, як зазначали раніше сайти перевірки фактів, це твердження невірне. Підсумковий звіт Верховної державної прокуратури за 2022 рік свідчить, що справді зросла кількість злочинів, скоєних українцями в Чехії. Утім, значно зросла і кількість українців у Чехії. При перерахунку виходить, що загальний рівень злочинності з вини українців, навпаки, зменшився, причому найсуттєвіше за кілька років. Крім того, українці мають один із найнижчих рівнів злочинності в Чехії.
Податок на ліки задля оборони?
І, нарешті, серед п’ятірки фейкових новин, яким найбільше довіряють, увійшло твердження про те, що збільшення витрат на оборону стоїть за підвищенням податку на ліки. «Уряд прем’єр-міністра Петра Фіали збільшив податок на додану вартість (ПДВ) на ліки до 12%, щоб збільшити витрати на оборону до 2% валового внутрішнього продукту (ВВП)». Це твердження помітило близько чверті респондентів, а 48 відсотків оцінили його таким, що заслуговує на довіру. І воно не відповідає дійсності. При вступі до НАТО Чехія зобов’язалася витрачати на оборону 2 відсотки ВВП. У 2020 році уряд витрачав близько 1,3 відсотка. Цього року передбачається, що Чехія зможе виконати зобов’язання щодо поточної модернізації армії.
Але це не пов’язано з підвищенням податку на ліки. До 2015 року на них діяв податок у розмірі 15%, а після додавання ще однієї ставки податок знизився до 10%. Наразі уряд повертає систему двох податкових ставок – базової 21% і зниженої 12%. Ліки належать до пільгової категорії, тому податок буде навіть меншим, ніж до 2015 року.
Інші міфи – від природної вагітності до права росії нападати
З іншого боку, найменшою довірою користуються ті неправдиві заяви, які посилаються на міжнародні співтовариства та їхні нібито нормативні акти. Наприклад: «Всесвітній економічний форум хоче заборонити природну вагітність», «У Статуті ООН зазначено, що якщо будь-яка з переможених країн оскаржить результати Другої світової війни, то вона може бути придушена (навіть військовим шляхом) державами-переможницями на чолі з Росією» або «Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) видала наказ, щоб діти віком до чотирьох років дізнавалися про мастурбацію та розвивали інтерес до свого тіла і тіла інших».
Усі ці твердження не тільки не є розповсюдженими – їх відзначили близько семи відсотків респондентів, – але водночас у них мало хто вірить. Приблизно від 7 до 12 відсотків людей відзначили їх як такі, які заслуговують на довіру. Навпаки, більш ніж половина респондентів оцінює їх як явно неправдоподібні.
Мілада Горакова
Найменш правдоподібним наративом респонденти листопадового опитування визначили конспірологічну теорію про чеську політичну репресовану Міладу Горакову: “Адвокатка і політичка Мілада Горакова не була страчена в 1950 році, а жила як агент ЦРУ в Сполучених Штатах Америки — вона була таємно обміняна на матеріали для радянського КДБ”.
Близько семи відсотків респондентів знали про це твердження і приблизно стільки ж оцінили його як достовірним. Близько третини респондентів назвали це явно неправдоподібним, а понад 60 відсотків респондентів назвали його досить малоймовірним.
Тридцять місяців триває унікальне довгострокове панельне дослідження CEDMO Trends у Чехії. Воно має на меті отримати уявлення про розвиток поведінки суспільства під час споживання різних типів медіаконтенту, зосереджуючись на конкретних типах інформаційних розладів, таких як дезінформація чи поширення міфів.
Суспільство недовіри та рівень довіри до державних інституцій і демократичної системи безпосередньо пов’язані з пошуком неправдивої та альтернативної інформації, констатують Національний інститут SYRI та Чеське радіо.
Читайте також: Менше чехів стало підтримувати тимчасове перебування українських біженців – опитування STEM
Читайте також: Економіст розвінчав міфи
