Українські громадяни, які два роки тому були змушені рятуватися у Чехії від війни, вже почали приносити дохід у чеській державі. За перші три місяці цього року вони перерахували до державної скарбниці майже на три мільярди чеських крон більше, ніж спожили з неї. Для уявлення: згідно з даними чеського Міністерства фінансів, за цю суму можна було б побудувати десять кілометрів автомагістралей або додати 1200 крон на рік усім пенсіонерам.
У 2022 році видатки на українських біженців склали 25 мільярдів крон, а доходи – 12,6 мільярдів. У 2023 році вже був практично баланс: витрати відомство оцінило в 21,6 мільярда, доходи – в 21 мільярд. Вже у третьому кварталі минулого року доходи Чехії від роботи українських біженців перевищили витрати на гуманітарну грошову й іншу соціальну допомогу. В останні місяці ця тенденція посилилася. «На цей рік ми маємо дані поки що за перший квартал. Доходи склали 6,4 мільярда чеських крон, витрати – 3,5 мільярда», – заявила виданню “Новінки” аналітик Міністерства праці та соціальних справ Маґдалена Клімешова. Таким чином стан покращився на 2,9 мільярда крон.
Аналітик ринку праці Томаш Ервін Домбровський додає, що чеські компанії переважно задоволені роботою іноземців. Понад 85 відсотків із них говорять про позитивний досвід роботи з українцями. Лише 10 відсотків роботодавців мають негативний досвід. Це підтвердило і опитування серед роботодавців під назвою «Датарів путівник чеськими кризами», повідомляє Alma Career.
Скільки біженців мають роботу в Чехії?
Українських біженців працевлаштувало біля 25 відсотків чеських компаній. Згідно з довгостроковим дослідженням PAQ Research, 71% українців працездатного віку у Чехії вже працюють. Це на 15 процентних пунктів більше, ніж навесні 2023 року. «Восени минулого року лише 36% українців домогосподарств у Чехії отримали гуманітарну допомогу від Чехії. Це зниження на 20 процентних пунктів порівняно з березнем того ж року. Переважна більшість українських домогосподарств оплачує свої витрати переважно за рахунок доходів від роботи», – пояснює Томаш Ервін Домбровський.
61 відсоток працюючих біженців з України виконують роботу за нижчою кваліфікацією, ніж відповідала б їхній освіті та досвіду. “Це означає невикористаний потенціал для чеської економіки”, – вважає Домбровський.
Загалом у Чехії перебуває понад 370 тисяч українських громадян із тимчасовим захистом або подібним статусом (загалом їх називають “біженцями”, але це не зовсім точне поняття). Ще близько 200 тисяч громадян України проживають у Чехії із довготривалим або постійним дозволом на проживання, які отримані переважно до війни. Хоча цей статус вважається дещо кращим, на ринку праці усі перебувають у схожій ситуації.
Незважаючи на зайнятість, фінансове становище вихідців з України у Чехії не надто райдужне. Майже 70 відсотків з них не заробляють навіть 150 чеських крон на годину. Понад п’ята частина не мають навіть 100 чеських крон, хоча сьогодні мінімальна зарплата становить 112,50 Кч на годину. Майже половина українських домогосподарств у Чехії не має фінансових резервів на випадок втрати доходу навіть протягом одного повного місяця. Ще чверть змогла б прожити на резерви лише місяць. Утім, майже третина чеських домогосподарств перебуває в такому самому небезпечному становищі.
Перешкоди для працевлаштування біженців
Через недостатнє знання чеської мови вихідці з України не можуть краще знаходити себе на ринку праці відповідно до кваліфікації. Але ситуація тут поступово покращується. «На кінець 2023 року майже половина дорослих могла добре спілкуватися чеською мовою. Це на 13 процентних пунктів більше, ніж минулорічної весни. Ще 35 відсотків біженців вже розуміють простіші речення та можуть ними висловлюватися. Ситуація для дітей ще краща завдяки їхньому включенню в чеську шкільну систему», – пояснює Томаш Ервін Домбровський.
Багато українців не можуть працевлаштуватися через потребу доглядати за дітьми молодшого віку. Це зазначили 29 відсотків респондентів економічно активного віку, аже значна частина біженців – це матері з дітьми. Третім суттєвим бар’єром є складний процес визнання професійних кваліфікацій з України та певний адміністративний тягар для роботодавців.
Скільки біженців залишиться?
Багато українців у Чехії зазнали певної форми дискримінації. Понад половина (57 відсотків) — чули у свій бік словесні обрáзи, а кожен 20-й – і фізичний напад. Найбільший рівень дискримінації біженці відзначають під час пошуку житла (29 відсотків з них мають такий досвід), пошуку роботи (21 відсоток) та звернення до лікаря (18 відсотків).
Тим не менш, українці вважають Чехію дружньою країною. Загалом 58 відсотків біженців наприкінці минулого року планували залишатися в країні у найближчі два роки. З місяця в місяць цей відсоток зростає. «Новоприбулі з України більшою мірою допомагають нашому суспільству. Вони можуть допомогти у складній ситуації на ринку праці, де дефіцит людей зростатиме через швидке старіння місцевого населення», – підсумовує Томаш Ервін Домбровський.
Читайте також: “Вони працюють там, де потрібно”: триває інформаційна кампанія про українських біженок, котрі адаптувалися в Чехії
