У понеділок 4 грудня Польща відкрила один прикордонний пункт для пропуску порожніх вантажівок з України. Це перший із заходів щодо припинення блокування українсько-польського кордону внаслідок протестів польських водіїв. Вони скаржаться, що втрачають замовлення через те, що українські компанії дешевші. Також звинувачують їх, що вони транспортують товари між країнами ЄС, а не лише між ЄС та Україною. Через блокування тисячі вантажівок стоять на кордонах кілометровими колонами. Словацьке об’єднання UNAS також приєдналося до протесту минулого тижня, але вже 5 грудня вранці повідомило, що призупиняє блокаду. Протест польських та словацьких водіїв означає серйозну проблему для Києва, адже війна ускладнює перевезення вантажів морем.
Євросоюз після початку широкомасштабного вторгнення дозволяв українським перевізникам в’їжджати без оформлення дозволів (так званий транспорний безвіз). Цей виняток має припинити дію наприкінці першої половини наступного року. Невдоволені польські перевізники, утім, вимагають достроково і у терміновому порядку повернути початкові правила в’їзду українських вантажівок до ЄС. Протест триває із 6 листопада. До нього приєдналися польські фермери, обурені тим, що імпорт українського зерна завдає їм шкоди через зниження внутрішніх цін. Минулого понеділка вони почали цілодобову блокаду прикордонного переходу Медика на південному сході Польщі, навпроти українського КПП “Шегині”.
Польське “закриття крана”
За місяць протестів на польсько-українському кордоні ситуація стала нагадувати хаос. Акцію по суті влаштувала антиукраїнська політична сила “Конфедерація”, і непрямо її підтримав польський уряд Матеуша Моравецького, якому залишається лічені дні до відставки. Все це сприяє зростанню напруженості навколо запланованої інтеграції України в ЄС. У східному блоці ЄС росте занепокоєння тим, що Україна та Молдова мають величезний сільськогосподарський сектор і дешеву освічену робочу силу, яка може стати частиною спільного ринку ЄС.
Після початку великого російського вторгнення поляки прийняли мільйони біженців з України. Пропонували їм їжу, одяг і транспортні послуги до міст по всій країні. Також Варшава постачала Україні у великих масштабах зброю, виступала за швидкий вступ країни до ЄС. Разом із зростанням витрат зростала й політична напруга. “Конфедерація” та інші консервативні сили знову почали грати на емоціях та історичних болячках на кшталт волинської трагедії 1943 року, яку у Польщі називають не інакше, як “різаниною”.
Польща спочатку обмежила поставки зброї. Потім разом з Угорщиною та Словаччиною закрила свій ринок для імпорту українського зерна, незважаючи на торговельну угоду між Україною та ЄС і всупереч правилам єдиного ринку Євросоюзу. Тепер частина польських перевізників, які контролюються партією “Конфедерація” і які раніше орієнтувалися на російський та білоруський ринок, безпрецедентним способом борються із дешевшою конкуренцією, зазначає сервер Politico.
Ні їжі, ні туалетів
Протестувальники таборуються перед пунктами пропуску на кордоні в засніжених наметах і гріються біля вогнища у відкритих діжках. Водії стоять біля своїх вантажівок у світловідбиваючих жилетах, часто без гарячої їжі та належних туалетів. Іноді їм підвозять провізію польські волонтери, які не підтримують протест. Протестуючі поляки пропускають лише кілька вантажівок на годину. Виняток становлять гуманітарні, швидкопсувні товари та військові вантажі для України. Але і це неписане правило діє не завжди. Кілька днів тому, за повідомленням Мілітарного, протестуючі не пропустили американські патрульні катери для українського війська під тим приводом, що це нібито “дорогі яхти для олігархів”.
Деякі водії чекають на цьому районі тижнями. Двоє з них вже померли у цій черзі. «Блокування руху на кордоні між Польщею та Україною: ситуація катастрофічна!», — заявив 1 грудня український омбудсмен Дмитро Лубінець агентству France24. “Українські водії знаходяться в настільки безвихідній ситуації, що планують оголосити голодування, якщо ситуація не покращиться”, – додав він.
За його словами, Київ почав готуватися до “евакуації водіїв із заблокованих пунктів пропуску на території Польщі”. Щоправда, як це має виглядати, невідомо, адже водії не можуть добровільно покинути автомобілі з вантажем, за які вони несуть відповідальність. Єдине, що може у цій ситуації зробити українська сторона — це допомогти водіям з продуктами харчування, водою, ліками та пальним тощо.
Один перехід “привідкрили”
За звичайних обставин товари, що проходять через Польщу, становлять п’ятдесят відсотків українського експорту автомобільним транспортом. Безперервна блокада наразі торкнулася загалом чотирьох пунктів пропуску з восьми, які пролягають між Польщею та Україною. Принаймні переїзд Угринів-Долгобичів на північ від Львова, яким зазвичай їздять лише автобуси та легкові автомобілі, відкрили у понеділок, 4 грудня, о 1-й ночі, для проїзду порожнього великовагового транспорту загальною допустимою масою понад 7,5 тонн з України до Польщі. Митники встигли оформити три десятки перших транспортних засобів до сьомої години ранку, пише Kyiv Independent. Це – «перший пункт у переліку заходів, які реалізуються з метою розблокування кордонів, зменшення черг і збільшення пропускної спроможності українсько-польського кордону», – зазначила українська Держприкордонслужба.
Серед інших узгоджених між Варшавою та Києвом кроків – створення окремих електронних перепусток для порожніх транспортних засобів на переходах «Ягодин-Дорогуськ» і «Краківець-Корчова» та запуск пілотної системи електронної черги. “Це дасть змогу якомога швидше зняти блокаду та налагодити безперебійний рух через кордон”, – йдеться у повідомленні українських прикордонників. Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков проводив довгі переговори з польською стороною. «Ми дуже сподіваємося, що цих пропозицій, які ми напрацювали разом з урядом Польщі, буде достатньо для того, щоб протестувальники припинили акцію», – сказав посол України в Польщі Василь Зварич.
Збитки України обчислюються сотнями мільйонів євро
Блокада основних пунктів пропуску на кордоні з Польщею є великою економічною проблемою для України. Автомобільний транспорт став важливішим з огляду на труднощі експорту продукції морем внаслідок російського вторгнення. Протести коштували українській економіці понад 400 мільйонів євро, заявив днями віце-президент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників Володимир Балін.
Торговий представник та заступник міністра економіки України Тарас Качка заявив Reuters, що протести призведуть до скорочення загального імпорту України приблизно на 20 відсотків в листопаді порівняно з жовтнем. Якщо вони триватимуть, можуть коштувати Києву одного відсоткового пункту зростання ВВП. Через зниження поставок зросли ціни на деякі товари. У випадку зі скрапленим газом, яким в Україні користуються близько мільйона автомобілістів, ціна зросла на тридцять відсотків. Перший заступник міністра сільського господарства України Тарас Висоцький стверджує, що зниження поставок деякої м’ясо-молочної продукції призвело до зростання цін на ці товари на п’ять відсотків. Ціни на деякі продукти можуть зрости на десяту частину, попередив він.
«Я вважаю, що наша помилка полягала в тому, що ми дуже покладалися на Польщу. Ми перенесли багато наших підприємств, тепер ми платимо до Польщі податки та за логістику, що раніше платили в Україні. Ми думали, що спини прикриті. Можливо, якби ми були трохи обережнішими, ми б не були настільки залежними від Польщі», – припустив Олексій Давиденко, власник української мережі медичних поставок під назвою «Медтехніка».
Офіційна Варшава мляво коментує розвиток подій. Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Бартош Гродецький заявив у суботу, що запропонував відкрити цей «новий маршрут» до України. Щонайменше два попередні раунди переговорів між Києвом, Варшавою та далекобійниками провалилися. Блокада у якісь формі триватиме, швидше за все, ще до середини грудня, коли у Польщі приступить до роботи новий уряд Дональда Туска.
ЄС підіймає брови
У Брюсселі критикують підхід Варшави. Наприкінці листопада єврокомісар з питань транспорту Адіна Валеан засудила «відсутність участі» польської влади у пошуку рішення щодо блокади. «Польська влада – це ті, хто має забезпечити виконання закону на цьому кордоні», – сказала комісар. “Хоча я підтримую право людей на протест, весь ЄС — не кажучи вже про Україну, країну, яка зараз перебуває у стані війни, – не можна взяти в заручники шляхом блокування наших зовнішніх кордонів”, – підкреслила Валеан.
Вона попередила, що якщо Польща не діятиме, Комісія може вкотре звинуватити Варшаву в «недотриманні правил або незастосуванні закону». Всю ситуацію ускладнює невизначеність у післявиборчій Польщі. Там тимчасово правлять консерватори, але найближчими тижнями опозиція на чолі з Дональдом Туском, який критикував попередній уряд за його нездатність вирішити проблему, ймовірно, прийде до влади.
Водночас нестабільність у Варшаві відкриває двері для активістів вже згаданої польської ультраправої партії “Конфедерація”. «До війни українці перевезли 160 тисяч вантажівок. Цього року це був майже мільйон», – обґрунтовує протест власник транспортної компанії у східній Польщі Рафал Меклер, який є членом “Конфедерації”. За словами Меклера, перевізники “воюють не проти України, а за національний бізнес”.
Словацький протест
Минулої п’ятниці до протесту приєдналися словацькі далекобійники, які вирішили підтримати польських колег. Вони розпочали заздалегідь анонсовану блокаду єдиного автомобільного пропуску для вантажівок між Словаччиною та Україною – Вишне Немецке – Ужгород.
Після початку протестів польських водіїв на кордоні з Україною частина перевізників почала їздити через Словаччину. Тому на словацько-українському кордоні також утворилися довгі колони вантажівок. Словацька поліція розмістила там патрулі, які, зокрема, зупиняють вантажівки з метою запобігання транспортного колапсу.
Словацька поліція повідомила в понеділок 4 грудня, що на прикордонному переході Вишне Немецке — Ужгород водії вантажівок повинні чекати чотири-п’ять днів. Довжина колони близько двадцяти кілометрів. Протестуючі далекобійники пропускали чотири фури на годину, окрім тих, котрі перевозили гуманітарну, військову допомогу чи живих тварин. Спілка автомобільних перевізників Словаччини (UNAS), яка організувала захід, обіцяла блокувати прикордонний перехід до його скасування. Але блокування потривало 4 дні, і у вівторок 5 грудня уранці було призупинене. UNAS додало, що залишається у готовності до відновлення протесту.
Словацький протест виник після того, як новий уряд у Братиславі заблокував пакет військової допомоги Україні. Міністерство транспорту Словаччини раніше заявляло, що поважає право автоперевізників на страйк. Воно також висловилось за те, щоб у ЄС достроково відновили систему ліцензування для українських перевізників. “Ми хочемо термінового скликання комітету для розслідування наслідків угоди між ЄС і Україною (про тимчасове призупинення видачі дозволів) на транспортний сектор в ЄС”, – заявив заступник міністра транспорту Польщі Рафал Вебер перед зустріччю в Брюсселі.
Блокади на польському та словацькому кордоні означають, що українським водіям залишаються шляхи лише через Угорщину та Румунію. При цьому Угорщина також стала обмежувати проїзд українських вантажівок. Це значно обмежує їхні можливості, зазначив Міхайло Бно-Айріян, представник Спілки роботодавців України. Він додав, що українці стурбовані поширенням протестів та їхніми наслідками.
Джерела: Чеське телебачення, ЧТК, Blesk, Reuters, Politico, Kyiv Independent, France24
Читайте також: Блокада кордону: автоперевізники з п’ятьох центральноєвропейських країн вимагають скасування транспортного безвізу для України
