Вернісаж виставки професійної середньої школи підприємництва та медіавиробництва Колін у галереї Via була прикрашена фотографіями українських студентів школи. Цього разу мова йшла не стільки про мистецтво, розповідає “Денік”. Фотографії були не художніми абстракціями, а «звичайними» знімками будинків, у яких жили їхні автори в Україні. А також тих, у яких вони живуть сьогодні в Чеській Республіці. Причому будинки в Україні, зафіксовані на світлинах, у багатьох випадках вже не існують.
До фотографій також були додані письмові розповіді їхніх авторів про те, коли і за яких обставин вони покинули дім. Також йшлося про їхні труднощі з вивченням чеської мови. В деяких випадках розповідали і про цькування.
Зустріч назвали «Українська кав’ярня» з підзаголовком «Кава, історії та надія». Анежка Драбешова на початку зустрічі виконала пісню «Morituri te salutant» чеського барда та дисидента Карела Крила, та ще одну ірландську пісню. Але головним чином на зустрічі кав’ярні йшлося не лише про світлини, а й про каву та їжу.
Студенти Тарас Ніраз та Артем Кобзієв зварили горщик українського борщу, яким разом зі сметаною пригощали гостей для дегустації. Також вони розповідали його рецепт. Налаштовували смакові рецептори і картопляні деруни без борошна та з цибулею, часникова намазка з гірчицею, домашні солодощі чи куповані цукерки. Однак, приємних історій про смачну їжу не було. Батьки деяких кухарів чи організаторів воюють на фронті. У інших — загинули за свободу українського народу.
«Я б поїхав туди відвідати родичів, друзів, але хотів би вже жити тут», – погодилися обидва кухарі, коли їх запитали, чи повернуться вони додому в Україну, якщо війна закінчиться.
Усю зустріч відкрила виконавчий директор і менеджер школи Даніела Далецька, яка надала кухарям свою кухню. Також були присутні директорка Клара Брезменова та кілька вчителів.
Читайте також: У Празі відкрилась виставка українського митця Романа Романишина: «Мистецтво допомагає людині не збожеволіти»
