Посольства Чехії в Москві та Будапешті вручили дипломатичні ноти про вихід протягом найближчих шести місяців Чехії з двох пострадянських банків. Членство Чехії в Міжнародному банку економічного співробітництва (чеська абревіатура MBHS, англомовна – IBEC) і Міжнародному інвестиційному банку (чеська абревіатура MIB, англомовна IIB) закінчується в січні 2023 року, повідомило Міністерство закордонних справ Чехії.
Цього року уряд і парламент вирішили вийти з обох банків після початку російської агресії в Україні. Заяви були підписані президентом Мілошем Земаном наприкінці квітня. За даними Міністерства закордонних справ, Чехія чекала, щоб передати ноти іншим країнам-членам. Крім того, Прага координуватиме їх із партнерами, які також оголосили про вихід зі складу фінустанов, зокрема Румунією.
Вибити з москви два мільярди крон
«Це важливий крок для виходу з пострадянських банків. Чехія вже давно не повинна була бути частиною цієї реліквії — РЕВ (RVHP), тобто Ради економічної взаємодопомоги», – заявив міністр закордонних справ Ян Ліпавский. «Наш вихід із пострадянських банків є невиконаним завданням наших попередників, і я пишаюся тим, що є частиною уряду, який проводить товсту лінію за нашою участю у сумнозвісному соціалістичному минулому», — додав він. Він вважає цей крок ще одним свідченням того, що чеська зовнішня політика повертається до своїх початкових цінностей.
Подальші дії з припиненням членства буде здійснювати Мінфін. Раніше міністр фінансів Збинек Станюра (партія ODS) заявив, що Чехія намагатиметься домовитися про фінансове врегулювання протягом шести місяців, щоб отримати в цілому приблизно 82 мільйони євро (два мільярди крон) від обох установ. Але він скептично налаштований, що це вдасться — у зв’язку з російською агресією проти України і абсолютним небажанням російської сторони виконувати подібні вимоги.
Саме війною в Україні уряд аргументував своє рішення вийти з банків на початку березня. За словами прем’єр-міністра Петра Фіали (ODS), Росія може спробувати використати їх для обходу запроваджених санкцій.
Більшовицький спадок – для обходу санкцій москвою
Обидва банки були створені за часів РЕВ, яке організувало взаємну торгівлю між державами радянського “соціалістичного” блоку і мало бути протилежністю колишнього Європейського економічного співтовариства, нині Європейського Союзу. MBHS, на відміну від MIB, не пройшла трансформацією, роками перебував у стагнації, і колишній уряд Богуслава Соботки (ČSSD) уже хотів вийти з нього.
MIB був заснований урядами країн РЕВ у 1970 році. Акціонерами є дев’ять держав – Російська Федерація, Чехія, Угорщина, Болгарія, Румунія, Словаччина, Куба, Монголія та В’єтнам. Нинішнім завданням кредитної політики є підтримка середніх підприємств за допомогою прямих кредитів, великих підприємств за допомогою синдикованого фінансування та орієнтації на експортне фінансування.
MBHS був заснований урядами держав-учасниць РЕВ у 1963 році. Акціонерами банку є вісім держав – Російська Федерація, Чехія, Польща, Болгарія, Румунія, Словаччина, Монголія та В’єтнам. MBHS надає всі стандартні банківські послуги (включно з керуванням рахунками) й орієнтований на ділову клієнтуру, з акцентом на підтримку бізнесу в країнах-учасницях банку.
Першими були румуни
Раніше румунський уряд також оголосив про свій намір вийти з Міжнародного банку економічного співробітництва та Міжнародного інвестиційного банку, у яких Росія є основним акціонером, повідомляє “Європейська правда”. “Вихід буде проведений протягом не менше шести місяців з моменту повідомлення відповідно до Конвенції МБЕС. Здійснюватиметься координація з Польщею, Чехією, Словаччиною та Болгарією, щоб забезпечити одночасний вихід”, — йдеться у рішенні уряду. МБЕС надає цільову підтримку експортно-імпортним операціям між державами-членами, до яких входять Болгарія, Чехія, Польща, Румунія та Словаччина, що входять до ЄС, а також Російська Федерація, Монголія та В’єтнам.
Заснований у 1963 році банк колишніх соціалістичних держав на кінець 2021 року мав активи у розмірі 776 мільйонів євро. У квітні Fitch Ratings відкликало рейтинги МБЕС через відсутність інформації.
Штаб-квартира Міжнародного інвестиційного банку нещодавно перемістилася до Будапешта за підтримки уряду Угорщини. Угорська опозиція назвала банк “троянським конем Путіна”. Рішення викликало стурбованість як усередині країни, так і за кордоном, особливо у США. Угорська опозиція назвала цю фінансову установу “банком-шпигуном” і зажадала від Угорщини відходу після вторгнення Росії в Україну, що уряд відхилив. Росія є найбільшим акціонером банку з часткою 47,46%, за нею слідує Угорщина (17,37%). Болгарії належать 9,93%, Чехії (8,80%), Румунії (6,14%) та Словаччині (6,7%) відповідно.
Читайте ще: Яким може бути закінчення війни в Україні – небезпечні сценарії та оманливі наративи в Європі
