Центр для біженців з України “Краянка” у Яблонці над Нісоу в Ліберецькому краї працює від кінця лютого позаминулого року. Спершу він діяв у підвалі яблонецької “Соколовні”. Нині він адаптується у приміщенні будинку на вулиці Генерала Мразека, тобто в самому центрі міста. Днями сюди приїхали співробітники Міжнародної організації з міграції (МОМ), щоб подивитися і зняти документальний фільм.
«Ми все ще наполегливо працюємо над тим, щоб вони добре володіли чеською мовою, щоб могли знайти роботу, де вони будуть задоволені», – описала “Деніку” координаторка центру “Краянка” Вероніка Іблова.
Знайти роботу за професією
Нині місцеві волонтери переорієнтувалися з первинної допомоги у пошуку житла та базових людських потреб на інші побутові сфери, такі як робота, кар’єра молодих людей, психологічна підтримка. Але соціальна робота на місцях по суті залишається незмінною.
Саме про працевлаштування у сфері, яку біженці вивчали у своїй країні, часто є проблемою. Ветеринарні лікарі, наукові співробітники… І такі професії трапляються волонтерам «Краянки». «Ці люди дуже добре знаходять роботу. Навіть до Праги їздять на роботу. Також ми намагаємося реагувати на брак працівників у гастрономії. Але часто виникає проблема з мовою. Роботодавці часто бояться брати на роботу людину, яка погано володіє чеською мовою. Хоча біженці вивчають у нас чеську мову, їм потрібно йти на практику, говорити і застосовувати те, що вони у нас вивчили або чого навчити неможливо», – пояснила Іблова.
За кілька тижнів у центрі розпочнуться курси для програмістів — ІТ-досвід та ІТ-англійська. Це відбувається у співпраці із Фондом VIA та компанією Seznam.
Завдяки програмам підтримки центру юним біженцям вдається потрапити до середніх шкіл. «Ми допомагали з подачею заявок, запитували дітей, чим би вони хотіли займатися. Ми знайшли багато художньо обдарованих дітей. Вони подавали документи до художніх шкіл, поступають у ювелірну школу в Турнові, наприклад. Ми організовуємо не лише курси чеської мови, але й репетиторство з математики, яке веде волонтер із Технічного університету Ліберця. Ми намагаємося трохи зрівняти шанси”, – пояснює Іблова.
Життя в центрі Краянка в Яблонці, словом, триває. Діти тут також малюють і творять на курсах, а всі охочі тепер можуть переглянути їхні твори на виставці «Коли ми повернемося» в торговому центрі «Центральний».
Залучити тих, хто ще не був
Волонтери надалі намагаються залучити до “Краянки” тих біженців, які ще тут не були. «З міською поліцією співпрацюють два спеціалісти з упередження злочинів та правопорушень з числа українських біженців. Вони відвідують гуртожитки, і коли знаходять, що хтось новий приїхав, повідомляють їм про нас. Ми ділимося посиланнями чеською та українською мовами в соціальних мережах. Вони можуть зв’язатися з нами в будь-який час», – сказала координаторка.
Активісти центру проводять близько ста заходів на місяць, особливо у консультаційній сфері. Щомісяця сюди приходить близько двохсот людей. Загалом за понад два роки через “Краянку” пройшло до трьох тисяч біженців.
Задокументувати діяльність “Краянки” нещодавно приїхала команда організації МОМ, яка вже давно співпрацює з центром. Комунікаційний офіцер організації Мілан Вотипка та його колега Філіп Шваха приїхали сюди на цілий день, щоб відобразити події у фотографіях та відео. «Одна з найважливіших речей, яку ми моніторимо, — інтеграція біженців до робочого процесу», — зазначив Вотипка.
Він багато років працює у сфері гуманітарних організацій. Яблонецька “Краянка” одразу привернула його увагу. «Вони чудово працюють, чудово реагують на конкретні проблеми. Мені дуже подобаються ці проекти, їх роблять неймовірні люди з душею. Тут панує тепла, оптимістична атмосфера».
З металургійного заводу повернулася до своєї педагогічної професії
Наприклад, у Яблонці над Нісою його зацікавила історія Мірки Тарковської, яка зараз веде багато курсів для біженців у “Краянці”. «Я був здивований, як швидко можна майже бездоганно вивчити мову, особливо таку складну, як чеська. Неймовірно, як далеко просунулася Мірка», – пояснив Вотипка.
Також він поспілкувався з людьми, які втікали з окупованих територій. «Жінка, вже в літньому віці, кілька місяців жила на окупованій території. Потім їй вдалося потрапити до сина в Чехію. Вона працювала на металургійному заводі, але зрештою повернулася до своєї професії тут — роботи з дітьми-аутистами з України. Це надзвичайно сильна історія».
МОМ готує комунікаційну кампанію разом із чеським урядом та Міністерством внутрішніх справ, щоб показати позитивні історії інтеграції біженців з України. «Українці приїжджають до нас і заповнюють робочі місця, з якими роботодавці мають проблеми. Проте бар’єри все ще залишаються, біженці також часто працюють нижче своєї кваліфікації», – додав Вотипка з відділу комунікацій МОМ.
Результати візиту до центру “Краянка” будуть доступні в соціальних мережах і на веб-сайті МОМ, а всі матеріали організація надасть безпосередньо яблонецькому центру.
Міжнародна організація з міграції (МОМ) — це міжурядова організація зі штаб-квартирою в Женеві, Швейцарія, яка займається питаннями допомоги міграції. У минулому вона допомагала мігрантам і біженцям у багатьох випадках. Наприклад, після угорського повстання в 1956 році, після вторгнення військ Варшавського договору в Чехословаччину в 1968 році або після державного перевороту в Чилі в 1973 році. З часом вона також почали зосереджуватися на міграції через стихійні лиха, наприклад, після землетрусу в Кашмірі в 2005 році або після землетрусу на Гаїті в 2010 році.
Читайте також: Новий інтеграційний центр для українців у Яблонці над Нісоу
