Громадяни Чеської Республіки і надалі вітають військову допомогу Україні. Утім, лояльність до українських біженців порівняно з початком року знизилася, хоч більшість населення і надалі погоджується з їхнім подальшим перебуванням. Такі дані оприлюднило чеське соціологічне агентство STEM.
Інтерес чехів до війни в Україні не вщухає і через майже п’ять років від початку її гарячої фази. «Я не можу згадати жодної іншої теми, до якої чеська громадськість має такий тривалий інтерес», – каже аналітик Їржі Таборський щодо даних чеських соціологів за червень цього року, які опублікувало видання Seznamzpávy.
Інтерес до України зростає
«Ми навіть спостерігаємо поступове зростання інтересу до України. Цікаво, що люди поступово уточнюють свою думку», – додає він. Як приклад він вказав зміну ставлення чехів до військової допомоги. Значна частина чехів – 40 відсотків – і надалі виступає за скорочення військової допомоги Україні. Однак у останні місяці зростає частка чехів, яка вважає військову допомогу Києву недостатньою. Якщо в червні 2024 року в Чехії так вважали лише чотири відсотки людей, то цього року в середині року було вже 13 відсотків.
Таборський зазначає, що це радше особисте відчуття респондентів, незалежно від того, співчувають вони військовій допомозі Києва або ні. За його словами, мало хто має справжнє уявлення про чеську допомогу ще й тому, що значна кількість інформації не є публічною.
За зміною тенденції він бачить прихід уряду Андрея Бабіша (рух ANO). У передвиборчій кампанії він обіцяв припинити військову допомогу для оборони України. Зокрема, чеську ініціативу з боєприпасів новий уряд хотів повністю скасувати. Однак вона триває, хоч і без чеських грошей.
Кількість чехів, які вважають, що військова підтримка є занадто високою, різко знизилась після виборів. “Раптом не стало уряду [Петра Фіали – ред.], який би щодня нагадував чехам про необхідність підтримки України. Однак розвиток після виборів і, ймовірно, також успіхи України на фронті, стали причиною росту частки людей, які вважають, що військова підтримка мала би бути більшою. В основному йдеться про прихильників коаліції SPOLU”, – резюмує Таборський.
Чеська солідарність
Згідно з останніми даними агентства STEM, ставлення чехів до українських біженців залишається незмінним. Проте порівняно з початком цього року підтримка подальшого перебування українців дещо знизилася – у січні цим згодні були 58 відсотків опитаних чехів, у червні – 53 відсотки. Але все ще йдеться про більшість.
За словами аналітика Таборського, січневі результати в ретроспективі видаються максимумом чеської доброзичливості. «Тоді в Україні були сильні холоди, перебої з електроенергією, опалення не працювало, було видно, що ситуація справді дуже напружена. Це підняло хвилю підтримки в Чехії, яка проявилася не лише в опитуваннях, а й на практиці: були великі фінансові та матеріальні збори», – нагадує Таборський.
Чехи і надалі вважають українських біженців загрозою (49%), меншою мірою – надбанням (37%) для майбутнього розвитку країни. Проте чехів, які позитивно оцінюють українців, з роками стало більше. І, навпаки, зменшилася частка тих, хто бачить в них загрозу. «Щоб новоприбулих іноземців сприйняла чеська громадськість, вони мають відповідати трьом основним параметрам: робота, знання чеської мови та дотримання закону. Ексцесів з українцями мінімум, вони дуже швидко знаходять роботу. Ми бачимо їх у сфері послуг чи охорони здоров’я. Тому поступово стає все більше людей, які розуміють їх як надбання», – пояснює Таборський.
В чеському суспільстві все ще помітний високий ступінь солідарності. З даних агентства STEM випливає, що навіть чимало тих чехів, які побоюються біженців, вважає правильним те, що Чехія запропонувала їм прихисток.
Дослідження аналітичного інституту STEM було проведено на репрезентативній групі жителів Чехії віком від 18 років від 16 до 21 червня 2026 року. Збір даних проводився методом квотного відбору через онлайн-опитування (CAWI) у рамках регулярної серії досліджень Trendy. На запитання відповіли 1352 респонденти. Також використовуються дані інших досліджень серії Trendy, які проводяться за тією ж методологією, на вибірці із приблизно 1000-1300 респондентів.
Читайте також: Кого чехи хочуть бачити сусідами: словаки, американці та… в’єтнамці. А як щодо українців?
