Українські діти повинні іти на запис до загальноосвітніх шкіл через місяць після чеських дітей. Так вважає авторка поправки до пакету законів Lex Ukrajina, депутатка Рената Заїчкова (партія ODS). На її думку, це розвантажить школи, де надто багато українських учнів. Серед парламентських партій лише рух STAN вважає, що це — дискримінаційний захід.
«У деяких школах спостерігається висока концентрація українських дітей в окремих класах. Вони не прагнуть дружити з чеськими дітьми, це закриті групи, і вони навіть не вивчають чеську мову», – заявила Заїчкова виданню “Новінки”.
Українських дітей стає більше, зокрема в Празі
«А ще в деяких школах траплялося, що проводилось жеребкування між українськими та чеськими дітьми, і це не сприяло хорошим стосункам. Але це було винятково. Основна причина – щоб засновник міг більш рівномірно розподілити дітей», – додала депутатка.
Відповідно до закону, директор повинен мати можливість за погодженням із засновником призначати всім іноземцям дату реєстрації в діапазоні від 1 червня по 15 липня. Звичайна дата для місцевих і надалі буде з 1 по 30 квітня. Нові правила можуть набути чинності вже наступного року.
«Ми маємо досвід, який стосується не лише Праги, а й Середньочеського краю, коли в деяких школах в одному класі накопичується стільки українських дітей, що вони складають третину чи половину класу. Українських дітей у Празі справді більшає. Наприклад, у Празі 5 два роки тому їх було близько п’ятисот, зараз — тисяча. Буває, наприклад, що в прилеглій до школи зоні є гуртожиток, де живуть матері з дітьми. Вони потім йдуть до найближчої школи», – пояснила Заїчкова.
Жеребкування
Якщо в школі було менше місць, ніж дітей, які на них претендували, директор мав вирішити, які з них не будуть прийняті, незалежно від їхнього походження. Найчистішим рішенням є жеребкування. Для учнів, яких не прийняли, засновник повинен був знайти місце в найближчій можливій школі.
Але якщо українці підуть записуватися пізніше, то вже буде прийнято рішення щодо вільних місць у школах. Таким чином можна буде розділити іноземців на кілька шкіл меншими групами. «Їм доведеться їхати автобусом на дві зупинки далі», — вважає Заїчкова. За її словами, транспортна доступність є відносно комфортною у великих містах та околицях, і влада має подібні інструменти для іммігрантів в інших країнах Європи, наприклад, в Італії.
Поправку підтримала більшість усіх парламентських партій, за винятком STAN. «Я розумію складне становище деяких шкіл, але сприймаю цей захід як дискримінаційний. Якщо ми накладаємо на українців такі самі обов’язки, то вони також повинні мати такі ж права», – вважає Ян Беркі, шкільний експерт руху STAN. Він сподівається, що це положення не буде надто використовуватися на практиці.
Томаш Габарт із благодійної організації “Людина в скруті” зауважив, що план інтеграції можна використовувати й навпаки. «Може статися так, що засновник вирішує створити в одній школі клас спеціально для іноземців, а потім відправляє їх усіх туди. У багатьох школах у Празі вже є великий надлишок попиту навіть без іноземців», – сказав він.
За його словами, раніше Міністерство освіти видало наказ не проводити повторну реєстрацію для українців. “Немає причин повертатися до цього”, – додав він.
