Чеські лікарі оперують гострі ушкодження кінцівок у Львові та спостерігають за перебігом раніше прооперованих пацієнтів. Хоча місто знаходиться за тисячу кілометрів від фронту, війна там відчувається сильно, розповідає лікар Бржетислав Ліпови. Були “прильоти” із жертвами серед цивільних, майже щодня відбуваються поховання, регулярно звучать сирени, що попереджають про ракети та безпілотники. Значна частина населення цього вже й не помічає. В лікарнях, утім, нічого не свідчить про норму.
Поранених стає все більше. Хірургічні втручання дедалі складніші. А у медиків помітна втома за два з половиною роки війни, інформує чеське видання “Новинки”.
Чеська програма Medevac
«Змінюється все. Під час нашої останньої місії в серпні цього року тамтешні лікарі не хотіли хіба що складних мікрохірургічних реконструкцій. Натомість їм потрібно було швидко загоїти пацієнтів за мінімальний час в операційній, щоб їх можна було перевести в інше відділення, бо незабаром привозили інших поранених», – пояснює Бржетислав Ліпови, хірург і провідний чеський фахівець з опіків. Він вже неодноразово приїжджав допомагати у львівські лікарні.
«За час нашої роботи в Україні змінився не лише характер поранень, а особливо кількість поранених, яку перевозять до Львова. На початку війни їх було небагато, більше солдатів гинуло на фронті», – додає лікар.
За останні півтора року він був в Україні вісім разів. Востаннє за тиждень до того, як у Львів влучили кілька ракет. Кінця війни ще не видно, і, за його словами, це торкається і медиків.
«Це посилюється тим, що у росіян, ймовірно, закінчується сучасна зброя. Українців не вбивають, а калічать», – описує Ліпови. У рамках програми MEDEVAC разом з іншими колегами – Томашем Кемпним, Якубом Голоубеком і Томашем Вотрубою – зазвичай на тиждень, максимум десять днів, він їздить до львівських лікарень та лікарні у Винниках — передмісті Львова. Вони ретельно все планують заздалегідь.
Фосфор це був чи напалм – невідомо
Транспортування поранених зі східної частини України на захід можливий лише «санітарними поїздами». Вони їдуть з Дніпра через Київ до Львова. Але оскільки трансфер може тривати майже 24 години, до Львова потрапляють лише найстабільніші пацієнти. Лише рік тому це було лише близько двох десятків людей на тиждень. У багатьох була ампутована кінцівка або її частина, або інші складні травми після влучень осколками чи кулями.
«Тепер кілька разів на тиждень туди приїздить вдвічі більше пацієнтів. Той факт, що зараз в основному ведеться війна безпілотників, означає, що ми стикаємося з менш поширеними типами травм», – зазначив Ліпови. Це здебільшого поєднання пошкоджень шкіри, м’язів і кісток.
“Під час нашої першої операції, коли ми були в Києві, ми бачили низку пацієнтів, у тому числі дітей, обпалених різною запальною зброєю”, — згадує він. Були неодноразові припущення про їхнє використання, росіяни це заперечували.
«Я не знаю, фосфор це був чи напалм. Але оскільки я єдиний у Чеській Республіці, хто опікувався пацієнтом, обпеченим білим фосфором, я знаю, як виглядає така травма», – додав Ліпови, який зараз працює в клініці опікової медицини в університетській лікарні “Королівські Виногради”.
Ребра пересадили на череп
Лікар каже, що медичного матеріалу достатньо, хоча його транспортування складне. Тому й бригади медиків працюють у Львові, а не на сході.
Одного разу операція тривала 14 годин. Це був найскладніший випадок. Великі пошкодження м’яких тканин і кісток в області голови довелося підкріпити частиною ребер, які разом зі шкірою і м’язами зняли зі спини. Він сам зізнається, що це було екстремально. Частіше займаються реконструкцією кінцівок, при якій заміщують втрачені тканини або коригують і збільшують залишок кінцівки — куксу — в об’ємі.
Окрім навчання українських колег, допомагають чеські лікарі також і у навчанні в опікових центрах. Разом створюватимуть мережу якісних центрів, що надаватимуть сучасну допомогу опіковим пацієнтам по всій Україні.
Роберт Заїчек, керівник клініки, де також працює Ліпови, разом зі своєю командою раніше розробив і реалізував проект допомоги постраждалим від опіків, які не можуть потрапити до лікарні для реабілітації. Його мета полягає в тому, щоб вони могли піклуватися про шрами вдома.
Тисячі ветеранів війни
Україну чекає масштабна трансформація галузі охорони здоров’я. Ще й тому, що кількість чоловіків-інвалідів вже оцінюється у понад сто тисяч. Усім їм потрібен протез ноги чи руки. Місцеві компанії ледь-ледь покривають попит. Однак у майбутньому це принесе великий тиск на соціальну систему та психіку.
Разом із хірургами в Україну неодноразово їздить психіатр Їржі Горачек, який займається лікуванням та профілактикою посттравматичного стресового синдрому. У кожній лікарні є спеціалізована команда, але потреба в суспільстві велика.
Чеська Республіка тривалий час сприяє Україні з наданням медичної допомоги. Йдеться про постачання медичного обладнання й направлення лікарів. Є й фінансова допомога для забезпечення обладнанням лікарень та інших потреб. Наприклад, за чеські гроші облаштували пологовий будинок, який розташований у бомбосховищі. Значну участь у цьому бере і Генеральне консульство Чехії у Львові.
Лікарні, як критична інфраструктура, є однією із цілей російських атак. За даними українських некомерційних організацій, з 24 лютого 2022 року в країні було зруйновано або пошкоджено 773 лікарні та медичні заклади, переважно на сході України. За їхніми даними, вже померли понад 230 українських медиків.
Читайте також: Міністр Ракушан перебуває у Львові: з колегою Клименком говорив про біженців із заходу України чи співпрацю поліцій
