Чеський Сенат — верхня палата парламенту — сьогодні, 1 грудня 2022 року, схвалив закон про національні санкції проти іноземців за серйозні протиправні дії, так званий закон Магнітського. Держава зможе, наприклад, заборонити таким особам в’їзд або перебування на своїй території або заморозити їхні активи. Норма, яка пов’язана з російською агресією проти України, дозволить вводити обмеження також проти організацій і режимів, які порушують права людини або використовують терористичні методи та кібератаки.
Закон підтримали 53 з 65 присутніх сенаторів, він відправлений на підпис президента. Лише сенаторка Яна Звиртек Гамплова (від «Незалежних») розкритикувала цю норму. На її думку, закон неоднозначний. Однак вона не голосувала проти закону. Як і 11 інших сенаторів, вона утрималася від голосування, повідомляє ЧТК.
Слово за МЗС
Згідно із цим законопроектом, рішення про включення до санкційного списку прийматиме уряд за поданням Міністерства Закордонних Справ. Заперечення проти включення потрібно направляти в це ж міністерство. Кабмін знову прийматиме рішенні. Люди, включені у санкційний список, також зможуть захищати себе через суд. У першій інстанції це буде Міський суд у Празі. Закон дозволить застосовувати санкції, крім тих, які перераховані в списку санкцій ЄС.
За рекомендацією конституційно-правового комітету парламент скоротив на третину — до 30 днів — термін, який уряд матиме для перегляду рішення про включення до санкційного списку. Також уточнюється перелік нормативно-правових актів, на підставі яких визначатимуться дії, що підлягають відповідальності згідно із санкціями. За словами її авторів, парламентські поправки покликані гарантувати законне включення іноземців або іноземних компаній до санкційного списку.
Кабінет міністрів Петра Фіали (партія ODS, коаліція SPOLU) у програмній заяві припускав ухвалення так званого Закону Магнітського для кращого дотримання захисту прав людини до кінця наступного року. Підготовку проекту прискорило вторгнення росії в Україну. Серед країн ЄС аналогічні закони мають Франція, Нідерланди, Латвія та Естонія. Закон визначає умови реєстрації суб’єктів до національного санкційного списку та порядок підготовки пропозицій щодо включення суб’єктів до санкційного списку ЄС за ініціативою Чеської Республіки.
Орієнтація на ЄС, але необов’язково
Чеський уряд прийняв проект Закону Магнітського 22 червня цього року і подав на розгляд депутатів. Нижня палата чеського парламенту схвалила його 14 жовтня цього року. Тоді його підтримало 112 із 130 присутніх депутатів, ніхто не був проти. Депутати від праворадикальної популістської партії SPD утрималися, також утрималися двоє депутатів від опозиційної партії ANO.
За словами міністра закордонних справ Яна Ліпавського (Піратська партія), Чехія буде спиратися на режими санкцій, які випливають із законодавства ЄС. Пріоритетом будуть переговори щодо санкційних заходів на рівні всього ЄС. “Якщо ми не досягнемо успіху в ЄС, ми можемо вжити власних заходів. Водночас нам не потрібно чекати ЄС, якщо ми визнаємо, що той інтерес достатньо сильний”, – сказав раніше міністр. Він нагадав про планове створення нового департаменту санкційної політики в МЗС від початку наступного року.
За підготовку закону Ліпавський отримав у Великій Британії 16 листопада премію Магнітського за внесок у захист прав людини. Нагороду, яка вручається з 2015 року за боротьбу з порушеннями прав людини та корупцією, разом із Ліпавським розділили ще шість лауреатів. У своїй короткій промові після прийняття нагороди Ліпавський згадав річницю 17 листопада 1989 року та кінець комунізму в колишній Чехословаччині. Також говорив про правозахисну діяльність колишнього дисидента і президента Вацлава Гавела. Він також подякував усім, хто брав участь у підготовці закону в Чехії та допомагав у його виконанні. «Я сподіваюся, що це надихне інших і мотивуватиме їх докладати подібних зусиль у своїх країнах», – зазначив чеський міністр.
Поруч із Нємцовим та Сенцовим
Першим лауреатом премії Магнітського був колишній російський прем’єр-міністр Борис Нємцов, великий друг України, якого жорстоко і демонстративно вбив російський режим. Також згодом премію отримав і режисер Олег Сенцов, який протестував проти окупації Криму та був ув’язнений російським режимом. Серед цьогорічних лауреатів був український спортсмен, який став медиком і задокументував звірства російської армії в українському Маріуполі. Жінка пережила три місяці в російському полоні, перш ніж її звільнили в результаті обміну полоненими. Нагороду також отримали ефіопська журналістка, яка живе у вигнанні через свої репортажі про життя тиграйців, або американський баскетболіст, який втратив місце в команді «Бостон Селтікс» через публічні виступи проти страждань уйгурів у Китаї.
Також визнання отримали російський політик, який був ув’язнений на сім років за засудження російського військового вторгнення в Україну, бірманська молодіжна лідерка, яка переховується за протидію громадянській війні в своїй країні, і колишній прокурор Міжнародного кримінального суду (МКС) з Гамбії.
Магнітський – жертва путінського режиму
Закон, названий на честь російського юриста Сергія Магнітського, був підписаний у грудні 2012 року тодішнім президентом США Бараком Обамою. Сполучені Штати забороняли в’їзд до країни та наказували заморожувати облікові записи людей, які, за словами США, були причетні до порушень прав людини та, можливо, причетні до нез’ясованої смерті Магнітського в московському слідчому ізоляторі. Магнітський був заарештований у листопаді 2008 року за ймовірне ухилення від сплати податків. Це сталося незабаром після того, як він звинуватив російську поліцію та чиновників правосуддя у розкраданні та інших злочинах.
Магнітського в Росії наймав британсько-американський фінансист Білл Браудер, якого в липні 2013 року московський суд заочно засудив до дев’яти років за ухилення від сплати податків. Браудер заявив, що став жертвою корупційної змови. Після смерті Магнітського він домігся прийняття закону в США.
Читайте також: ООН: анексія не зійде путіну з рук – світова та чеська реакція на голосування генасамблеї
