… Якщо уявити, що до початку 2027 року Україна не витримує повномасштабної війни, а російські війська доходять до кордонів НАТО, Чехія опиняється в центрі логістики Альянсу. Її дороги заповнює військова техніка, країна приймає сотні тисяч біженців, а частина території фактично працює як тилова база. Саме такий сценарій сьогодні моделюють у Чехії в межах нової платформи кризових симуляцій PřipravmeSe!
Для українців (і особливо для військових) такі сценарії звучать парадоксально. Поки вже четвертий рік російська армія веде виснажливі бої на Донеччині, у чеських симуляціях розглядають ситуацію, де російські війська можуть опинитися біля кордонів НАТО вже наступного року через падіння України. Втім, сенс таких моделей не в датах, а в ситуаціях, до яких вони готують.
Зазначимо важливий момент: це не освітній продукт для широкої публіки, не відкрита платформа для кожного бажаючого. Це скоріше професійний інструмент для бізнесу й організацій, і участь у ньому платна.
Сценарій: Чехія як тил НАТО і країна транзиту
У змодельованій ситуації, яку описує Seznam Zprávy, події розгортаються стрімко. Після ескалації війни російські сили доходять до Молдови та загрожують західному кордону НАТО. Альянс починає масштабне перекидання військ і техніки. Близько двох третин військових потоків проходять через Польщу, ще третина – через Чехію. Через це країна стає ключовим логістичним вузлом. Дороги першого класу зайняті військовою технікою, цивільним рекомендують не подорожувати без потреби і користуватися другорядними маршрутами.
Паралельно Чехія приймає нову хвилю біженців, щонайменше пів мільйона людей хочуть залишитися в країні, ще більше прямують далі на Захід. Державні потужності не справляються, виникають імпровізовані наметові містечка.
Кризові 72 години: у Чехії поширюють посібник з виживання, його сайт переклали й українською
До цього додаються диверсії та саботаж – за сценарієм, Росія намагається послабити роль Чехії як транспортного хабу. Експерти наголошують, що ці сценарії – не вигадка. Вони базуються на реальних оцінках розвитку ситуації у разі ескалації війни. «Ми тридцять років жили з відчуттям, що Європі нічого не загрожує. Сьогодні бачимо, що потенційна конфронтація стає дедалі реальнішою», – цитує Seznam Zprávy експерта з безпеки Яна Падьоурка.
Водночас інші фахівці визнають, що у разі такого розвитку подій держава може просто не впоратися. Потік біженців, за їхніми словами, був би «практично нерозв’язною проблемою звичайними методами».
Моделювання як можливість підготуватися
Ці сценарії розробляє платформа PřipravmeSe! – спільна ініціатива Центру інформованого суспільства, Безпекового центру «Європейські цінності» та Prague Centre for Media Skills. Її мета – підготувати компанії, державні структури та організації до криз, які можуть виглядати малоймовірними, але мають системні наслідки.
Учасники симуляцій отримують ролі від урядовців до керівників компаній або представників неурядових організацій та мають реагувати на розвиток подій у реальному часі (координувати дії, приймати рішення, працювати з обмеженими ресурсами). І мова не лише про війну. Платформа пропонує сценарії масштабних блекаутів, кібератак, збоїв логістики, колапсу транспорту, перебоїв зв’язку та інтернету.
Перші 48 годин без світла і зв’язку
За даними, які наводить iROZHLAS, досвід інших країн показує, що у разі колапсу транспорту до роботи не зможуть дістатися до 40% працівників, а до 75% платіжних транзакцій у перші години просто зупиняться. Компанії готуються до ситуацій, коли одночасно не працює електрика, відсутній інтернет, частина співробітників не виходить на роботу, зупиняються поставки.
«Чим гірша міжнародна ситуація, тим більше компаній приходять і хочуть мати власний план стійкості», – зазначає директор Безпекового центру «Європейські цінності» Якуб Янда, якого цитує iROZHLAS. Особливу увагу приділяють кібератакам. За словами експертів, сучасні хакерські групи все частіше не блокують системи, а просто крадуть дані, і це може знищити компанію за кілька тижнів.
Слабкі місця держави
Симуляції показують проблеми не тільки в бізнесі, а й на рівні держави. Як пише Seznam Zprávy, серед головних викликів:
- слабка координація між інституціями,
- недостатня комунікація з населенням,
- неготовність до комбінованих криз (наприклад, війна + блекаут),
- обмежені законодавчі інструменти.
Окрема проблема – суспільство. Експерти говорять про поляризацію і політизацію питань безпеки, що ускладнює ухвалення рішень. Водночас інші фахівці застерігають від узагальнень. Попри напруженість у суспільстві, масової ворожості до українців у Чехії не спостерігається.
Окремо експерти звертають увагу на досвід 2022 року, коли Чехія змогла прийняти близько пів мільйона українських біженців. У новому сценарії це було б значно складніше. За словами експертів, сьогодні ресурси вже вичерпані, суспільна підтримка слабша, масштаби потенційної міграції значно більші (може бути мільйони людей по всій Європі). «Такої “розкішної” інтеграції, як у першу хвилю, вже не буде», – констатують вони.
Попри жорсткість сценаріїв, їхня мета – не прогноз, а підготовка. Ідея платформи PřipravmeSe! – навчити діяти до того, як криза настане. Базове правило, яке сьогодні дедалі частіше повторюють експерти: добре підготовлена криза коштує дешевше, ніж ліквідація її наслідків.
І хоча для українців ці сценарії виглядають як уже пережита реальність (з блекаутами, міграцією і війною) – для Чехії це гіпотетичні сценарії майбутнього, до якого лише намагаються підготуватися.
Не тільки моделювання
Водночас підготовка до криз у Чехії не обмежується лише теоретичними симуляціями. Паралельно триває і цілком практична робота, зокрема в системі охорони здоров’я, яка готується до сценаріїв масового напливу поранених або перебоїв у роботі інфраструктури. Як пише Zdravotnický deník, у Празі лікарня Томайєра має маловідоме, але повністю готове до використання підземне медичне відділення. Йдеться про так званий об’єкт KO 17, фактично повноцінну лікарню, яку можна запустити протягом однієї години.
У сховищі одразу доступні 72 ліжка, а загальна місткість сягає до 170 осіб. Об’єкт обладнаний системами фільтрації повітря, запасами кисню, резервуарами з водою (до 48 тисяч літрів), власним дизельним генератором та навіть комп’ютерною мережею з доступом до інтернету. За потреби він може працювати в повній ізоляції від зовнішнього середовища щонайменше 26 годин.
У самій лікарні підкреслюють, що підготовка ведеться не під один конкретний сценарій, а під широкий спектр криз (від масштабних ДТП і блекаутів до надзвичайних безпекових ситуацій, включно з війною). «Лікарня має налаштовані процедури для реагування на надзвичайні події та забезпечення безперервності медичної допомоги», – зазначив речник закладу Петр Сулек, якого цитує Zdravotnický deník.
Основою цієї готовності є, зокрема, так званий травматологічний план – алгоритм дій на випадок масового надходження поранених. Деталі конкретних сценаріїв лікарня з міркувань безпеки не розкриває. Окремий акцент – на роботі в умовах відключень. Лікарня має резервні джерела енергії та води, а також відпрацьовані процедури, які дозволяють підтримувати базову медичну допомогу навіть у разі серйозних перебоїв.
Читайте також:
