Візу толерантності видають іноземцям, які не пожуть повернутися додому через загрожу здоровʼю або життю. Про цей тип візи ми вже розповідали у матеріалах ProUkrainu. Втім, у деяких ситуаціях в отриманні такої візи все ж відмовляють. Чи може польська або інша віза стати причиною для відмови? Хто має право отримати візу “стрпєні”? На що звернути увагу при подачі?
Обговорюємо з адвокаткою Оксаною Різак.
Дисклеймер: розрізняти візи
Важливо розрізняти стандартні візи толерантності та ті, що видавались на початку повномасштабного вторгнення ще до введення в дію інструмента тимчасового захисту. Візи толерантності, які видавались у березні 2022, пізніше були автоматично прирівняні до віз тимчасового захисту. Але класичні візи толерантності надавались до російського вторгнення, і надаються і надалі.
Стандартна віза толерантності може бути видана громадянам усіх країн або біпатридам (людям із двома громадянствами) — тобто всім особам, які відносяться до категорії іноземців. Цей вид візи “стрпєні” регулюється законом про перебування іноземців № 326 1999-го року. Найчастіше візу толерантності видають людині, яка не може повернутися в країну свого громадянства, зокрема через загрозу життю або здоров’ю.
Віза толерантності для українців
Для громадян України та для осіб, котрі мали постійне місце проживання в Україні до повномасштабного вторгнення, створено спеціальний механізм тимчасового захисту. Але у деяких випадках українці або особи з українським МПМ не мають права отримати тимчасовий захист — наприклад, якщо станом на 24 лютого 2022 вони мали діючу візу іншої країни.
Опинившись у Чехії, такі люди мають можливість отримати візу толерантності та залишитись у країні. Втім, не завжди.
Діюча польська віза
Адвокатка Оксана розповідає — приблизно 70% випадків, які вона обробляє, були наступними: “Я мав польську робочу карту або іншу польську візу та приїхав до Польщі до 23 лютого 2022 року. Так, я побув у Польщі, але я би хотів надалі жити та функціонувати на території Чехії. Як мені легалізуватись?”
У цьому випадку люди часто починають з того, що подають заяву на отримання стандартної візи толерантності. Хоча в такому випадку людина має можливість легально перебувати в іншій країні Євросоюзу, тобто в Польщі. Органи Міністерства внутрішніх справ Чехії відмовляють у наданні візи толерантності у зв’язку з тим, що людина не змушена повертатися в країну свого походження, а може повернутись до країни, у якій має діючу візу.
Якщо людина має безпечне місце, куди вона може повернутись, то з точки зору МВС Чехії немає сенсу надавати людині візу толерантності.
Адже в такому випадку не наповнений основний принцип візи толерантності: людина не має куди повернутись, окрім як до країни свого громадянства, де її життю та здоровʼю загрожує безпека.
Скасована польська віза
Дехто вирішує відмовитись від своєї візи у іншій країні і після цього подавати заяву на отримання візи толерантності. Відмова від діючої візи не гарантує отримання візи “стрпєні”, пояснює Оксана:
“У такому випадку це на розсуд органів Міністерств внутрішніх справ. Не можна стверджувати, що це є запорукою видачі візи толерантності”.
Адже з точки зору МВС Чехії це фактично означає наступне: якщо людина скасувала дійсний дозвіл на перебування у ншій країні, вона добровільно позбавила себе можливості легально проживати у безпечному місці. Якщо людина добровільно відмовляється від безпечного місця, їй не загрожує реальна небезпека, і немає передумов для видачі візи толерантності.
У такому випадку немає гарантій, що МВС Чехії схвалить візу толерантності.
Наявна польська віза та родина в Чехії
Іншою буде ситуація, якщо у людини, яка подає заяву на отримання візи “стрпєні”, є родина в Чехії. Розберемо знову на прикладі громадянина України з польською робочою картою, яка була дійсною станом на 24 лютого 2022 року.
Якщо у такого громадянина є дружина, дитина, чи літні мати або тато, котрі вже перебувають на території Чехії з тимчасовим захистом, має сенс подавати заяву на візу толерантності. У такому випадку, навіть якщо у людини є або була польська карта, МВС Чехії робить винятки та “воззʼєднує” родину і видає візу “стрпєні”.
Важливо: цей виняток дійсно стосується виключно випадків, коли на території Чехії людина має дітей, дружину або чоловіка, чи самотніх літніх батьків з тимчасовим захистом.
У таком випадку заявник може так само отримати тимчасовий захист. Але на практиці часто стається, як зауважує Оксана, що люди в такій ситуації подають заяву на отримання візи толерантності і замість тимчасового захисту отримують саме візу “стрпєні” — навіть маючи родину з тимчасовим захистом у Чехії.
“Класичний випадок: повнолітній син та його мати, яка має в Чехії тимчасовий захист. Син просить отримати візу толерантності, він сам обрав цей тип. Міністерство дійсно надасть дозвіл на отримання візи толерантності у зв’язку з тим, що у заявкника є мати, яка проживає на території Чехії на основі тимчасового захисту, і він відмовився від польського дозволу на перебування, анулювавши його”.
Зверніть увагу: подавати заяву на отримання стандартного дозволу на довготривале перебування з метою воззʼєднання родини можна лише у випадку з неповнолітніми дітьми (а також чоловіком або дружино та самотніми літніми батьками) — більше у попередніх матеріалах ProUkrainu. Але якщо ідеться про отримання тимчасового захисту або візи толерантності, вік дитини не має значення.
Перевищення ліміту перебування
Знову ж, ситуація буде відрізнятись у випадку, якщо людина перебуває на території Чехії нелегально. Наприклад:
- якщо людина з діючою візою іншої країни перебуває на території Чехії більше 90 днів (тимчасовий захист також надає людині право пересуватись Шенгенською зоною, але в рамках ліміту для короткочасних шенгенських віз, тобто до 90 днів);
- або якщо людина без візи перебуває в Чехії більше ніж 90 днів за півроку (ідеться про так зване “правило Шенгену” 90/180).
У випадку, якщо людина перевищила дозволений законом термін для перебування на території Чехії, відкривається провадження по депортації.
Оксана пояснює процедуру: “Найчастіше при контролі поліція у справах іноземців ставить першим питання: ‘Як довго ви знаходитест на території Чехії та коли в’їхали?’ Звісно, людина відповідає як є. Скажімо, з 1 березня 2023 року. А сьогодні 27 вересня. Відповідно, ми говоримо про те, що людина перевищила можливий коридор. У такому випадку відкривається процедура депортації, але у зв’язку з тим, що триває війна, органи поліції у справах іноземців не можуть видати кінцеве рішення про депортацію.
Натомість, вони видають так зване проміжне рішення, де пишуть, що реалізувати депортацію неможливо у зв’язку з війною. Видається спеціальна довідка, з якою громадянин України звертається до органів міграційної служби Міністерства внутрішніх справ, відділення азилу та міграції (чеською ОАМР, Odbor azylové a migrační politiky — ред.). Там людина подає класичну заяву на отримання візи толерантності у зв’язку з тим, що має довідку від міграційної служби, у якій вказно, що його виїзд в країну походження неможливий”.
Рішення про депортацію видається для всієї Шенгенської зони, тож людину не можуть депортувати тільки з території Чехії за перевищення тривалості перебування та дозволити перебувати, наприклад, у Польщі, де вона має діючу візу.
Очікування на рішення
Зверніть увагу: сам факт подання заяви на чеську візу толерантності не дає права перебувати в країні. Тобто, період часу, поки людина очікує на рішення стосовно візи, зараховується у дозволених 90 днів перебування.
Якщо ж людина не встигає отримати візу до закінчення терміну у 90 днів, то можна отримати так званий “vyjezdní příkaz”.
Оксана пояснює: “Це виглядає як класична візова вклейка, яку видають на 30 днів з рохрахунку, що протягом цих 30 днів міністерство повинно видати рішення про візу толерантності. Якщо воно не видавало рішення, то іноземець звертається повторно за цією вклейкою.
Але цей “vyjezdní příkaz” може бути виданий лише в той моменті, коли були вичерпані дні вільного перебування в Шенгені. Наприклад, людина мала робочу польську візу, на основі якої я могла перебувати в Чехії 90 днів протягом півроку. Ці 90 днів закінчились 1 вересня, цього ж 1 вересня людина подає заяву на міністерство про отриманя візи толерантності. Але у такому випадку вже 2 вересня людина перебуває у Чехії нелегально, адже це вже 91-й день.
Тож людина має взяти підтвердження про подання заяви на візу толерантності у МВС, звернутись у поліцію у справах іноземців 2 вересня і сказати: ‘Доброго дня, сьогодні перший день мого нелегального перебування в країні. Але вчора, поки я ще тут перебував легально, я подав заяву на отримання візи толерантності. Чи дасте ви мені візу, яка називається výjezdní příkaz?’ Це не депорт, а так звана короткострокова віза на період очікування рішення про візу толерантності”.
Реєстрація після прибуття
“Оскільки немає кордонів, то складно довести, скільки ти перебував за кордоном чи скільки ти перебував у Чехії. На практиці працівники міграційної служби намагаються це визначити таким чином, що просять показати СМС від телефонного оператора при перетині кордону” — зазначає Оксана.
Також варто не забувати про обов’язок реєструватись у відділенні поліції у справах іноземців протягом трьох днів після приїзду.
Оксана наводить приклад: “Тобто, якщо людина приїжджає до Чехії з польським тимчасовим захистом або продовженою польською візою, то вона повинна розуміти — до трьох днів після прибуття до країни потрібно зареєструватись. І у випадку, коли поліція запитає про дату приїзду, потрібно розуміти: якщо я кажу, що я приїхлпв тиждень тому, але досі не зареєструвалась — це вже адміністративне правопорушення”.
Зверніть увагу: реєструвати місце знаходження необхідно не в “ОАМР”, а саме в поліції у справах іноземців. У Празі це відділення знаходиться в районі Praha 3 — Olšanka. Для Среденьочеського краю це відділення у районі Praha 5 — Smichov. Такі відділення є і у інших містах Чехії.
Помилки в анкеті
Також важливо звертати увазу на правильність заповнення анкети при поданні заявки на отримання візи. Адже сама анкета — це не просто формуляр, але водночас і сама заява на відкриття провадження. Цю заяву необхідно подати особисто, і вже під час подання адміністративний орган повинен перевірити правильність заповнення анкети.
Оксана зауважує: “Як правило, у випадку помилки в анкеті, іноземцеві повідомлять про неї на місці та попросять усунути недоліки цієї заяви. Такі недоліки в анкеті стаються досить рідко, і це комбінація неуважності самого іноземця, який подає заяву та записує свої дані в анкету, та працівника, який ці дані вносить до системи.
Коли ви приходите у відділення МВС та подаєте анкету з документами, працівник бере анкету і ваш паспорт, і на основі цих двох документів вносить вас до датабази. Може статися помилка, можуть неоректно заповнити мету перебування чи адресу, наприклад. Проте до заяви на отримання візи толерантності завжди додається документ про підтвердження місця проживання. А також основний документ — паспорт. Тому адміністративний орган мав би перевірити одразу, чи заява не має очевидних помилок”.
Термін депортації
На даний момент органи поліції у справах іноземців розпочинають процедуру депортації, або “примусового видворення” громадян України або осіб із українським ПМП, які перебувають у Чехії нелегально, але цю процедуру не доводять до кінця. Коли повернення до України буде вважатись безпечним, по відношенню до українців почнуть застосувавати інструмент депортації, і поліція буде змушена завершити цей адміністративний процес примусового видворення та видати кінцеве рішення.
Це рішення про те, що особа зобовʼязана покинути країни Шенгену. При цьому обов’язково встановлюється термін, на котрий іноземець повинен виїхати без права на повернення: від шести місяців і більше. Цей термін визначається індивідуально в залежності від перевищення дозовленого терміну перебування станом на момент відкриття провадження.
“Що буде і як саме це буде виглядати — дуже важко передбачити, тому що кількість відкритих і не закінчених проваджень наразі дуже велика” — додає Оксана.
Парадокс
“Як тільки відкривається саме провадження, то ви себе уже фактично легалізували“ — зазначає Оксана.
Нелегальним перебування вважається до моменту відкриття провадження, і органи поліції у справах іноземців враховують лише цей період: від першого дня після вичерпання 90 днів і до моменту відкриття провадження. Звісно, після того як ситуація дозволить, це провадження має бути доведено до кінця та має бути встановлено конкретний термін, до якого іноземець не має права вʼїжджати до Шенгенськох зони.
Скоротити термін заборони
Цей термін заборони на вʼїзд може бути скорочено в половині. Після того як іноземець отримує рішення про депорт і виїжджає з території Шенгену, починає тривати доба, протягом якої він не може повернутись до країн Шенгенської зони. У половині цього терміну можна просити, щоби орган міграційної служби Чехії пробачив другу половину заборони.
