Найбільша відмінність в освіті України та Чехії, яка вражає – саме ставленні до навчання. В Чеській Республіці від дитячого садка до університету навчання — це справа того, хто здобуває освіту. Таку думку висловила Ірина Забіяка – вчителька Українського культурно-освітнього центру в місті Брно. Філологиня поділилася своїми спостереженнями щодо чеської освіти з “Освіторія Медіа“. То яка ж вона чеська школа?
Навчання – це можливість, якою учень (або студент) може скористатися або ні. Освіта — це можливість далі працювати, заробляти, реалізовувати себе, а не порожня оболонка, яку потрібно “відбути”, – наголошує Ірина Забіяка.
В Україні, як на мене, панує уявлення, що знання школяра — це результат роботи вчителя. Якщо їх немає, він недопрацював. Учитель чи викладач нібито має навчити, навіть якщо результат навчання виявиться несправжнім, а намальованим. У Чехії ніхто не примушуватиме, не “витягуватиме” заради оцінки, медалі, червоного диплома, в університеті ніхто не триматиме студента для галочки, –
каже представниця Центру в Брно
Також одним із плюсів чеської системи освіти Ірина Забіяка називає відносно велику автономію шкіл та вишів. Заклади освіти самостійно розв’язують питання менеджменту, навчальної програми.
Початкова чеська школа майже без домашки та багато екскурсій
У чеських школах мало домашніх завдань і, так би мовити, повільна навчальна програма (особливо в школах першого ступеня). Це викликає в дітей більше бажання вчитися і менше навантажує. Тут доки всі не засвоять матеріал бодай на середньому рівні, вчитель не йде далі, – пояснює вчителька. За її словами, йдеться не про механічне повторювання, а про сприйняття того самого матеріалу в нових формах. Це можуть бути навчальні ігри, групові завдання, міжпредметні заняття. Багато уваги приділяють проєктному навчанню, яке дає гарні результати, – вважає Ірина Забіяка. У початковій школі багато екскурсій, уроків просто неба, “школа на природі” (з виїздом до зеленої зони).
Початковою в Чехії називають школу, де діти навчаються до 9-го класу. Але вона поділяється:
- на школу першого ступеня (для дітей 6–10 років)
- другого ступеня (11–15 років)
У чеських школах раніше починається спеціалізація (приблизно з 10–12 років) і до вступу у виш (орієнтовно 19 років) вона вже досить значна. Наприклад, у школах другого ступеня учні мають частину предметів обирати, і відтоді вони починають замислюватися, які з них їм можуть стати в пригоді в майбутньому.
Тинейджери, які налаштовані отримати практичну професію, ідуть до професійних шкіл та училищ. Випускники отримують конкретну спеціальність, можуть працювати одразу після закінчення.
Підлітки, які планують здобувати вищу освіту, вступають після 9-го класу до 3–4-річної гімназії. Найбільш обдаровані та вправні в навчанні можуть пройти відбір на гімназичну програму вже після 5-го класу (на 8 років навчання) або після 7-го (на 6 років).
Є і недоліки
Однією з гострих проблем — як і в багатьох українських школах — є викладання історії. Воно починається від давнини й завершується приблизно Другою світовою війною, тому зараз говорять про брак сучасних історичних знань у молодих людей, – пояснює Ірина.
А ось об’єднання чеської мови, літератури та світової літератури в один предмет (про це в нас велися запеклі дискусії) мені імпонує, –
каже вчителька
Загалом чеська система освіти має свої недоліки, не варто її ідеалізувати. Наприклад, вступні іспити в середні школи (необов’язкове і негарантоване навчання для дітей 15–19 років). У зв’язку із цим говорять про несправедливість оцінювання (воно залежить зокрема від того, як відповідали на завдання інші; іспити мають чітко визначену структуру, яка не завжди про знання, а часто про “натренованість” відповідати на певний тип питань), – пояснює філологиня Ірина Забіяка.
Як і в Україні, чеські вчителі перевантажені. Через це вони часто не встигають підлаштовуватися під нові умови: пандемію ковіду, появу великої кількості нових учнів без знання чеської мови, – резюмує вчителька.
Українська освіта та її сильні сторони
Нині вчителі в Україні нерідко роблять для дітей значно більше — це вже не тільки про навчання та виховання, а й про підтримку, піклування, у найтяжчі моменти плекають в учнях віру в перемогу та щасливе майбутнє, – визнає Ірина Забіяка.
Для мене наша українська освіта — багато в чому про формування середовища, про зв’язки між людьми. У дитинстві я ходила до класу, де була дружня атмосфера і діти були націлені на навчання. Багато моїх професійних контактів — родом зі студентства, з університетських років. Мені видається, що така “душевність” — сильна сторона українців загалом і нашої освіти зокрема, –
каже представниця Центру в Брно
Ірина Забіяка вже була в студії ProUkrainu.cz та розповідала про те, як працює український Центр в Брно, та як він підтримує українських біженців.
Читайте також:
Чеська школа: топ-10 речей, які потрібно знати
Ірина Забіяка: допомога українцям не зменшилася, вона вийшла на новий рівень
Ірина Забіяка: “Українці – дзеркало проблем в Чехії, які треба вирішити” (подкаст)
