Якщо ви живете в Чехії, то, напевно, вже навчилися впізнавати функціоналістичні будівлі, прямі лінії модерністської архітектури, великі вікна та цілі квартали, спроєктовані за принципами раціонального міського планування. Але побачити знайомі риси можна не лише в Празі, Брно чи Остраві.
Частина цієї архітектурної історії залишилася і в Україні, зокрема в Ужгороді.
У міжвоєнний період місто стало одним із важливих центрів Підкарпатської Русі у складі Чехословаччини. За цей час Ужгород суттєво змінився: тут з’являлися адміністративні будівлі, школи, житлові квартали, об’єкти інфраструктури та нові громадські простори. Сьогодні цей період можна прочитати на вулицях міста.
Коли Ужгород став частиною Чехословаччини
Після Першої світової війни територія сучасного Закарпаття увійшла до складу новоствореної Чехословацької Республіки. У 1919–1938 роках регіон пережив масштабні адміністративні та інфраструктурні зміни.
Ужгород отримав статус адміністративного центру Підкарпатської Русі, а разом із ним – нові функції та потребу в сучасній міській інфраструктурі.
Саме тоді почали формуватися цілі квартали, які й сьогодні визначають вигляд частини міста.
Одним із найвідоміших прикладів став Малий Ґалаґов – урядово-житловий квартал, створений у міжвоєнний період. Його часто називають одним із найвиразніших прикладів чехословацького модернізму в Ужгороді.
Чеський спадок в Ужгород
Щоб зробити цю спадщину доступнішою для містян і туристів, Чеський центр у Києві ініціював проєкт «Чеський спадок в Ужгороді».
Його мета – показати чеську історико-культурну спадщину не як щось відірване від сучасного міста, а як органічну частину його сьогоднішнього вигляду. До роботи залучили українських і чеських дослідників, зокрема фахівців Ужгородського національного університету.
У результаті створили маршрут із 30 об’єктів, а також аудіогід, який дає змогу знайомитися з ними безпосередньо під час прогулянки містом. Користувач може відкрити маршрут, перейти до конкретної локації та прочитати або прослухати інформацію про її історію.
Аудіогід і мапа маршруту доступні також чеською мовою.
Згодом проєкт отримав продовження у форматі тримовного аудіогіда «Чеський спадок на Закарпатті», присвяченого вже ширшій території регіону.
Чеський центр у Києві створив і окремий мобільний застосунок «Чеський спадок». Наразі там представлено 40 історій в аудіогіді українською, чеською та англійською мовами.
Не лише житло: як формувався сучасний Ужгород
Чехословацький слід в Ужгороді не обмежується житловою забудовою.
До маршруту «Чеський спадок в Ужгороді» увійшли близько 30 історичних та архітектурних об’єктів. Серед них – міст Масарика, колишнє земське жандармське командування Підкарпатської Русі, Дім народного здоров’я, Земський уряд, судовий комплекс, Масарикова школа та інші споруди.
Кожен із них розповідає про окрему сторону життя міста у складі Чехословаччини.
Наприклад, поява сучасних адміністративних будівель була пов’язана з новою системою управління, шкіл і медичних установ – із розвитком громадської інфраструктури, а житлових кварталів – із потребою забезпечити місто новими помешканнями.
Тобто йдеться не просто про «чеські будинки». Це сліди масштабної модернізації, яка змінила саме міське життя.
Малий Ґалаґов: район, який легко переплутати з Чехією
Малий Ґалаґов українці знають передусім як місце, де в Ужгороді ростуть сакури. Проте якщо ви бували в чеських містах, архітектура Малого Ґалаґова може здатися вам дивовижно знайомою.
Житлові будинки тут зводили як частину цілісного міського середовища. Йдеться не про один окремий будинок, а про продуманий квартал, пов’язаний з адміністративними та громадськими спорудами.
До комплексу входять, зокрема, житлові будинки на сучасних вулицях Довженка, Бращайків і Ракоці. У серці району розташована його домінанта та найважливіша адміністративна будівля колишньої Підкарпатської Русі – монументальний палац Земського уряду. Нині там розташована Закарпатська обласна державна адміністрація. У цій будівлі зберігся єдиний на території сучасної України ліфт-патерностер.
Міст Масарика і пам’ять про президента
Окреме місце в цій історії займає Томаш Ґарріґ Масарик – перший президент Чехословацької Республіки.
Його ім’я в Ужгороді пов’язане не лише з історією Чехословаччини. На його честь у місті названі міст і школа, є сквер, пам’ятник, мініскульптура та навіть дуб.
На початку 1920-х років правобережну і лівобережну частини Ужгорода поєднував лише один міст через річку Уж. Ідея побудувати другий міст з’явилася одночасно з планами будівництва урядового кварталу Малий Ґалаґов.
Міст Масарика, який сьогодні є частиною міського ландшафту Ужгорода, також увійшов до маршруту «Чеський спадок в Ужгороді».
Матеріал підготовлено громадською організацією ProUA в рамках програми «Підтримка поширення та доступу до інформації мовами національних меншин» за підтримки Міністерства культури Чехії.
Читайте також:
Закарпаття майже 100 років тому: яким його побачило чехословацьке кіно
Реконструкція Карпатської дерев’яної церкви у празьких Кінського садах наближається до завершення
Колочава – закарпатське село, яке для чеських туристів стало “Меккою”
