У Чехії нині проживає понад 23 000 українських дітей віком 15–18 років, які мають статус тимчасового захисту. Проте лише третина з них навчається у середніх школах, а в Празі ця частка ще менша — лише 20%. Складності адаптації до чеської системи освіти обговорювали на конференції, яку організували META та чеський уряд. Українські діти справді мають обмежений доступ до навчання. Статистика тому підтвердження.
Загалом у Чехії налічується понад 68 000 молодих людей з міграційним досвідом віком 15–19 років, але лише близько 25% з них продовжують навчання у середній школі. Для порівняння, серед чеських дітей цей показник становить 90%.
Головною перепоною на шляху до освіти є недостатні знання чеської мови. Багато підлітків, які приїхали до Чехії після початку війни, не мали можливості пройти інтенсивні мовні курси перед вступом до шкіл. Як наслідок, вони натрапляють на труднощі у навчанні, особливо у складних предметах, що вимагають спеціальної термінології.
Ще однією проблемою є нерозуміння чеської системи освіти. Багато батьків і дітей просто не знають, як працює система вступу, які документи потрібні та які можливості доступні для їхніх дітей. Додатково ускладнює ситуацію те, що більшість українських дітей змушені обирати спеціальності, які не відповідають їхнім інтересам і здібностям, через обмежену доступність місць у школах.
Таким чином, українські діти ризикують зазнати невдач і передчасно припинити навчання. Це негативно впливає не лише на їх власне майбутнє, а й на чеське суспільство та економіку в цілому, вважають експерти.
Нерівність в освіті в цифрах
- Єдиний вступний іспит ставить у невигідне становище абітурієнтів через мовний бар’єр: у першому турі JPZ 2024 було прийнято 70% громадян Чехії проти 47% іноземців.
- Співбесіда є критерієм відсіювання: 32% іноземців не пройшли JPZ через невідповідність умовам порівняно із 7% інших абітурієнтів.
- Понад 1/5 середніх шкіл виключила всіх іноземних абітурієнтів у першому турі JPZ 2024.
- Переклад тесту з математики не допомагає:
- середній бал у носіїв чеської мови – 22,7,
- інших іноземців (тест чеською) – 19,3,
- українців (тест українською) – 16,6
- Закордонні дослідження показують, що витрати на незакінчену середню освіту в 12 разів вищі, ніж інвестиції у підтримку учнів.
- Система пропонує мало загальноосвітніх шкіл, хоча 70% абітурієнтів планують вступати до вишів.
- Випускник середньої школи приносить у державний бюджет на 2,3–2,8 млн крон більше, ніж людина лише з базовою освітою (PAQ Research, 2020).
- Витрати на нульовий підготовчий рік приблизно вдвічі менші, ніж річні витрати на місце у середній школі.
- Мовна підготовка у середніх школах досі малодоступна, особливо у містах із нестачею місць. У Празі на одну школу з мовною підготовкою припадає понад 760 учнів із мовними потребами.
Що робити, аби українські діти навчалися, а не працювали?
Протягом понад 15 років організація META наголошує, що молодь із міграційним досвідом, яка прибуває до Чехії безпосередньо перед або після завершення обов’язкового шкільного навчання, є однією з найбільш вразливих і водночас найбільш ігнорованих груп мігрантів. «На жаль, політики тривалий час не приділяли належної уваги цій проблемі. Останніми роками спостерігається певний прогрес з боку державних і місцевих органів влади. Проте парадоксально, що саме війна в Україні та безпрецедентний приплив українських дітей та молоді змусили нас шукати дієві рішення. Ми сподіваємося, що ці зміни в майбутньому позитивно вплинуть на всю систему освіти для дітей, рідна мова яких відрізняється від чеської», – зазначає виконавча директорка організації META Зузана Папачкова.
На конференції підкреслювали, що освітня стратегія не повинна зводитися до створення спеціальних умов для учнів, які стикаються з мовним бар’єром і незнанням освітньої системи. Навпаки, необхідно здійснити комплексну реформу середньої освіти та системи вступних іспитів, що принесло б користь усім майбутнім абітурієнтам, включаючи чеських учнів.
Фахівці на конференції зійшлися на необхідності системних змін, що сприятимуть інтеграції українських дітей у чеську систему освіти. Серед запропонованих заходів:
- Впровадження нульового підготовчого року для дітей з міграційним досвідом перед вступом до середніх шкіл.
- Реформа вступних іспитів, яка враховуватиме не лише рівень знань, а й потенціал учня.
- Посилення мовної підготовки, включно з навчанням спеціалізованої термінології у різних сферах освіти.
- Державне фінансування програм підтримки, що включають соціальний супровід, кар’єрне консультування та психологічну допомогу.
- Підготовка вчителів до роботи з багатомовними класами, що допоможе їм ефективніше працювати з дітьми, які не є носіями чеської мови.
Читайте також:
Омбудсмен Чехії критикує окремий запис українських першачків до чеських шкіл
