У Празі кремують приблизно 95% померлих. Поховання в землю вже вважається винятком. Історично землі Чехії дотримувались традиційних поховань. Однак XX століття принесло радикальні зміни. Перший сучасний крематорій у Чехословаччині відкрито у 1918 році. До проголошення нової республіки кремація була заборонена. А перше поховання вогнем провели вже за три дні після цього, але офіційно кремацію дозволили тільки за рік. До речі, це напевно був найкоротший закон. У першому абзаці написали “допускається поховання вогнем”.
Вперше в християнському світі дозволили кремацію померлих в Італії у 1874 році. До кінця XX століття така практика поширилась. Сьогодні Чехія має один з найвищих рівнів кремації в Європі і світі. В останні роки понад 90% померлих кермуються, що є значним збільшенням порівняно з кількома десятиліттями тому. Наприклад, у Ліберці та Яблонці до 98% усіх поховань це кремація. Проте у Південній Моравії лише близько 30%.
Все частіше з’являються поховання “без обряду прощання”, тобто церемонії, коли збираються рідні та друзі, згадують померлого.
Традиційні поховання та кремація: порівняння
Традиційні поховання в Чехії зазвичай включають похорон з прощанням, за яким проходить похоронна служба. Тіло поміщають у труну і ховають у могилі. Вартість традиційного поховання може бути досить високою і включати вартість труни, місця для поховання, надгробного каменя та плату за обслуговування. Ціни значно відрізняються в різних регіонах ЧР, але можуть коливатися від 20 000 до 50 000 чеських крон, і більше.
Кремація включає спалювання тіла при високих температурах, зведення до попелу. Потім його розсіюють згідно з бажаннями померлого, або зберігають у судині. Процес менш витратний, ніж традиційні поховання, і зазвичай коштує від 15 тисяч до 30 тисяч чеських крон. Ціна включає сам процес кремації та базову урну для попелу. Знову ж таки, ціни різняться залежно від міста чи села, але від традиційного поховання це завжди дешевше приблизно на чверть.
Чому кремація стає популярною
Одним із чинників, що спонукали до зростання популярності поховання вогнем, є найменший вплив на навколишнє середовище. Традиційні поховання споживають земельні ресурси та часто включають використання бальзамувальних хімікатів, які можуть проникати в ґрунт. Кремація теж має вплив на довкілля — основним чином через викиди вуглецю, водночас вважається більш екологічною, оскільки використовує менше землі та уникає використання токсичних хімічних речовин.
Перехід до кремації також відображає ширші суспільні зміни. Оскільки чеське суспільство стає менш прив’язаним до традиційних ритуалів поховання. Крім того, чехи обирають кремацію з практичних та фінансових міркувань.
Найстаріші цвинтарі Чехії
- Єврейський цвинтар, Прага.
Це один з найстаріших існуючих єврейських цвинтарів у світі і, безсумнівно, найвідоміший у Чехії. Він був заснований на початку 15 століття, а найстаріша могильна плита датується 1439 роком. Цвинтар виконував свої функції до 1787 року. Через обмеженість простору з роками тут додавали шари землі, тому могили розміщували одна на одній. В результаті надгробні плити дуже щільно розташовані одна до одної.
- Цвинтар Вишеград, Прага.
Розташований у фортеці Вишеград, цей цвинтар заснований у 1869 році та відомий своїми мистецькими та історично значущими могилами. Це місце останнього спочинку багатьох видатних митців, музикантів та письменників Чехії.
- Ольшанський цвинтар, Прага.
Заснований у 1680 році, він став основним місцем поховань у Празі після закриття старих міських цвинтарів з гігієнічних міркувань. Це найбільший цвинтар у столиці, який включає спеціальні секції для різних релігійних і етнічних груп. Там є поховані українці.
Ці цвинтарі служать не тільки як місця останнього спочинку, але й як важливі культурні та історичні місця, що відображають багату історію Праги та Чехії. Їх часто відвідують туристи та шанувальники відомих особистостей, які там поховані.
Читайте також:
В чеському місті Горжице є велична споруда у вигляді брами (її ще називають порталом) – це вхід на цвинтар. Крім родинних склепів відомих у Чехії людей, там можна побачити старовинні могили військових. Річ у тому, що у пруссько-австрійській війні Горжице стало не лише головною резиденцією прусського штабу, а й одним великим шпиталем. В місцеву лікарню доставляли сотні поранених, багато з яких знайшли свій останній спочинок на місцевому кладовищі.
