Українські біженці в Чехії розгублені. Тимчасовий захист завершується у березні, а реєстрація на нові візи ще не почалася. І головне — відповідний закон “Lex Ukrajina VII” навіть не проголосований. Цей закон має вирішальне значення, оскільки продовжує тимчасовий захист для майже 390 тисяч українців. Без ухвалення закону процедури подання заявок на продовження захисту залишаються заблокованими, що може створити величезне адміністративне навантаження в останній момент.
Його прийняття гальмують дискусії у Сенаті навколо суперечливих положень закону. Як наслідок, біженці залишаються у невизначеності. І причина не в українцях, а в росіянах та трактуванні нового злочину.
Затримка прийняття закону також обумовлена розбіжностями між Палатою депутатів і Сенатом Чехії. Видання rRozhlas пише, що перед різдвяними святами депутати внесли поправки, які Сенат наразі намагається переглянути. Це створює ситуацію, коли обидві палати обговорюють законопроєкт майже в паралельному режимі. Сенатори наголошують, що процедури ухвалення законів такого масштабу не повинні бути поспішними, особливо якщо вони стосуються кримінального права.
Основні суперечливі моменти
- В Lex Ukrajina VII зазначено новий злочин — “неправомірна діяльність на користь іноземної держави”. Законопроєкт включає положення, яке криміналізує збір навіть не секретної, але чутливої інформації в інтересах іноземної держави, наприклад, росії чи Китаю.
Критики закону, серед яких сенатори Зденек Граба (ODS) і Ганна Кордова-Марванова (TOP 09), стверджують, що це формулювання “широке”. Вони наголошують, що будь-хто може потрапити під підозру через двозначність поняття. У виданні Novinky Ганна Кордова-Марванова зазначає: “Я вважаю неприйнятним змінювати Кримінальний кодекс через таке нечітке формулювання”. А сенатор Зденек Граба додає: “Це гумове формулювання, яке може бути обернуте в будь-який бік, залежно від обставин.”
Прихильники такого трактування – депутат Мартін Екснер (STAN) – запевняє: що положення спрямоване лише на захист державної безпеки. Наприклад, щоб карати осіб, які передають чутливі дані (навіть не секретні) агентам іноземних служб.
- 2. Умови для громадян росії, які хочуть отримати чеське громадянство. Закон вимагає від росіян відмовитися від свого громадянства, перш ніж отримати чеське. Противники вказують, що це практично неможливо для багатьох росіян, які живуть у Чехії через політичне переслідування в росії.
Міністерство внутрішніх справ запевняє, що ці особи можуть залишатися на постійній основі в Чехії, хоча громадянства не отримають.
Як пише видання rRozhlas, опозиція і деякі експерти побоюються, що закон може бути використаний для обмеження свободи слова, особливо у соціальних мережах. Опозиційний депутат Радек Вондрачек (ANO) зазначає: “Ми робимо з усіх російських громадян дезінформаторів.” А також попереджає про можливість зловживання: “У новелі є пункт, який дозволяє карати навіть за підготовку до злочину. Це відкриває можливість для використання прослуховувань і розслідувань без чітких доказів”.
“Як розворушив осине гніздо”
Саме так описав реакцію на нове кримінальне положення міністр внутрішніх справ Віт Ракушан. Він опублікував в iDNES свій коментар на бурхливі обговорення політиків.
Основною метою цього закону, за словами міністра, є забезпечення покарання за умисне сприяння іноземним державам з метою нашкодити Чехії.
Віт Ракушан вважає визначення нового кримінального положення ЧІТКІМ. Закон стосується лише умисного розголошення чутливих відомостей на користь іноземної держави з метою пошкодити конституційний лад, суверенітет чи безпеку Чехії. “Чому це має викликати спротив у когось, хто дбає про інтереси Чехії, я не розумію”, — наголосив Віт Ракушан.
Міністр категорично відкинув порівняння нового закону з комуністичним законом про “підрив республіки”. Він наголосив, що Чехія залишається правовою державою з незалежною судовою системою.
Віт Ракушан зауважує, закон розширює можливості поліції у боротьбі з гібридними загрозами. Міністр підкреслив, що багато задокументованих випадків шпигунства залишалися безкарними через прогалини у чинному законодавстві. Приклад трагедії у Врбетіце: інформація про функціонування складів, що була розкрита агентам ГРУ, не вважалася таємною. Проте це спричинило вибух, смерть двох людей та значні матеріальні втрати.
Віт Ракушан звинуватив Андрея Бабіша та інших критиків у поширенні дезінформації. Він відкинув твердження, що закон дозволить моніторити чи переслідувати громадян за їхні думки чи висловлювання. “Цей закон не втручається у конституційно гарантовані права та свободи”, — заявив міністр.
Безпека понад усе. Міністр зазначив, що загрози Чехії не створюють ексцентричні думки чи висловлювання у соціальних мережах. Головна небезпека полягає у гібридній війні, що ведеться проти країни. Закон має на меті забезпечити, щоб Чехія більше не стикалася з подіями, подібними до Врбетіце.
Віт Ракушан підкреслив, що цей закон є відповіддю на реальні загрози та має на меті посилити захист Чехії. Він наголосив, що Чехія, як демократична країна, здатна впоратися з будь-якими поглядами, але не повинна ігнорувати загрози гібридної війни.
Чому Lex Ukrajina це важливо для українців і що буде далі?
Закон є критично важливим для продовження тимчасового захисту. Зволікання з його прийняттям має кілька наслідків. По-перше, адміністративний колапс. Якщо українці почнуть подавати заявки на продовження захисту одночасно ближче до кінця березня, це створить величезне навантаження на чеські служби. І зрозуміло правова невизначеність. Без закону багато біженців ризикують залишитися без правового статусу, навіть якщо лише тимчасово.
Сенат має розглянути закон найближчими днями. Якщо його повернуть до Палати депутатів на доопрацювання, це може зайняти ще кілька тижнів. У такому випадку, ризик затримок у процедурі продовження захисту значно зросте.
Читайте також:
