У Чехії тривають дебати щодо ключового для українців законопроєкту Lex Ukrajina 7. Він має продовжити тимчасовий захист біженців, які рятуються в ЧР від нападу росії на Україну. Хоча законопроєкт передбачає низку важливих змін, політичні суперечки та розбіжності між палатами парламенту вже суттєво ускладнили його прийняття.
Сенат, верхня палата чеського парламенту, висловив кілька зауважень до проєкту. Жоден із чотирьох сенатських комітетів не рекомендував його схвалення, повідомляє Advokátní deník. Серед основних причин – особливі умови запису українських дітей до початкової школи. Ця частина законопроєкту стосується організації вступу дітей біженців до чеських шкіл додатковий період із червня по липень. Це означає, що замість традиційного вступу, який проводиться у певний визначений термін для всіх учнів, для українських дітей передбачалися додаткові дати запису до першого класу.
Однак є кілька причин, чому Сенат і Міністерство внутрішніх справ розкритикували цю пропозицію:
- Дискримінація. Введення спеціальних дат для однієї групи дітей (українських біженців) може виглядати як привілеї для них порівняно з іншими дітьми. Це може створювати нерівність у доступі до освіти.
- Сегрегація. Сенатори вважають, що окремі вступні терміни можуть призводити до утворення класів, у яких переважно або виключно навчаються українські діти. Це, своєю чергою, може завадити їх інтеграції в чеське суспільство та навчальний процес.
- Адміністративний тягар для шкіл. Вступні кампанії в червні та липні означають додаткову роботу для адміністрацій шкіл у той час, коли зазвичай вони займаються підготовкою до нового навчального року. Це може збільшити навантаження на освітню систему.
ProUkrainu.cz вже розповідала про інші суперечливі моменти Lex Ukrajina. Основна дискусія розгорнулась навколо таких положень:
Зміни у наданні громадянства для росіян. Відповідно до запропонованих поправок, отримати чеське громадянство вони могли б лише за умови відмови від громадянства рф.
Параграф § 318a. Сенатори не дійшли згоди щодо нового положення, яке вводить кримінальну відповідальність за роботу на іноземні держави або організації з метою загрози безпеці Чехії. Прихильники цього пункту, зокрема сенатор Вацлав Ласка, вважають його важливим інструментом захисту держави. Проте критики порівняли це положення з практиками комуністичного режиму, підкреслюючи ризики широкого трактування та можливість помилок під час судових переслідувань, пише Epoch times.
Можливі наслідки неприйняття закону в Сенаті
Якщо Сенат не підтримає законопроєкт у поточній редакції або внесе до нього зміни, він повернеться до нижньої палати для повторного розгляду. Відповідно до чеського законодавства, нижня палата може повторно розглянути законопроєкт та схвалити його, навіть якщо Сенат не підтримує, за умови, що за нього проголосує абсолютна більшість депутатів.
Цей процес може зайняти кілька тижнів чи навіть місяців, залежно від обсягу змін і тривалості обговорень. Сенат має вирішити долю законопроєкту вже цього тижня, 22 січня.
