Європейський Союз остаточно визначився, що статус тимчасового захисту для українців діятиме щонайменше до березня 2028 року. Але правила для нових біженців можуть змінитися.
Чи справді Європа може сказати українським чоловікам: “Час повертатися”? Чи просить про це Україна? Ми зібрали все, що відомо після засідання міністрів внутрішніх справ ЄС 4 червня (Justice and Home Affairs Council).
Найперше, що важливо знати: в цей день Європейський Союз не ухвалював рішення про скасування тимчасового захисту для українських чоловіків. Під час зустрічі міністрів внутрішніх справ лише обговорювали, що робити після завершення нинішнього терміну дії Директиви. А конкретні пропозиції Єврокомісія представить пізніше. Очікується, що політичне рішення можуть ухвалити в липні або восени 2026 року.
Європейські дипломати та посадовці наголошують, що такі обмеження жодним чином не зачеплять понад мільйон українських чоловіків, які вже легально перебувають в ЄС та мають чинні документи. Натомість нові правила, у разі їхнього затвердження, будуть спрямовані на тих, хто намагатиметься виїхати з України після ухвалення рішення, або ж перетнув кордон у незаконний спосіб.
Умови надання статусу у майбутньому можуть стати вибірковими
Головною і найбільш чутливою темою кулуарних дискусій європейських міністрів стало майбутнє українських чоловіків призовного віку. Люди, які вже отримали тимчасовий захист, під ці зміни не підпадатимуть. У дискусіях, про які повідомляють європейські ЗМІ, не йдеться про депортацію чоловіків, які вже живуть у Чехії, Німеччині, Польщі та інших країнах ЄС. Головні потенційні обмеження, що наразі обговорюються, стосуються лише нових заявників після зміни правил.
Європейська комісія також наполягає на необхідності підготувати спільну стратегію, щоб уникнути хаосу у 2027 році, коли одні країни надаватимуть захист чоловікам, інші – ні.
До чого готуватися чоловікам, які планують отримати захист у Чехії?
Міністр внутрішніх справ країни Любомир Метнар підтвердив, що в Чехії наполягають на зміні правил. І першою у чергу на зміни стала саме категорія чоловіків.
Чеська Республіка під час переговорів наголосила, що тимчасовий захист виконав свою первісну мету після початку російського вторгнення. Тимчасовий захист був важливим інструментом у перші роки війни, але ми повинні реагувати на зміну ситуації та зміну профілю новоприбулих. Якщо в перші роки війни приїжджали переважно жінки з дітьми, то сьогодні понад половина новоприбулих – це чоловіки працездатного віку.
«На зустрічі міністрів внутрішніх справ та Європейської комісії ми домовилися, що тимчасовий захист не застосовуватиметься до чоловіків, які підлягають військовій службі. Ця позиція також відповідає українському законодавству. Протягом останніх місяців ми інтенсивно вели переговори з іншими державами з цього приводу. Я ціную те, що більшість держав-членів підтримали нашу позицію», – сказав міністр внутрішніх справ.
На основі висновків обговорення Європейська комісія подасть конкретну законодавчу пропозицію. «Ми вважаємо важливим, щоб зміни були узгоджені на європейському рівні та не створювали додаткового тиску на системи надання притулку держав-членів», – додав Любомир Метнар.
Хто підтримує жорсткіший підхід?
Найвідвертіше про це висловилася Швеція. Міністр міграції Йоган Форсселл заявив: «Для нас важливо забезпечити українцям захист, але водночас війну потрібно вести та виграти. Для цього важливо, щоб більше чоловіків залишалися в Україні та воювали».
Єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер підтвердив, що дискусію про обмеження підтримує також Україна. «Продовження тимчасового захисту є ключовим питанням. А далі існують різні підходи. Один із них – це виключення чоловіків віком від 23 до 60 років, тобто осіб призовного віку. І це також те, чого хоче українська сторона», – передає слова Бруннера Радіо Свобода.
Бруннер також додав, що фінальний проєкт із цими змінами Єврокомісія представить уже найближчими тижнями.
Цікаво, що офіційно Україна не зверталася до ЄС із вимогою масово повертати чоловіків. Українська влада неодноразово говорила про необхідність повернення громадян додому, але питання тимчасового захисту в ЄС наразі залишається предметом внутрішньої європейської політики.
Чому раптом заговорили саме про чоловіків?
Ідея виникла не випадково, і обговорюється вже тривало. Європейські медіа фіксують дві складові – міграційну та стратегічну. Деякі журналісти вбачають у рішенні щодо українських чоловіків, що Європа боїться, що в Україні нестача людського ресурсу. І якщо Україна не вистоїть, то воювати доведеться самим, бо російська війна не зупиняється. Прямо такого ніхто з європейських чиновників не говорить. Проте безпековий аргумент у дискусіях присутній.
Позиція прихильників жорсткіших правил виглядає приблизно так: Україна захищає не лише себе, а й європейську безпеку, тому вона має зберігати достатній мобілізаційний ресурс. У цьому сенсі питання чоловіків призовного віку і розглядається як стратегічне. Зважати на оборонні потреби Києва пропонують, наприклад, Швеція, Німеччина, Чехія, Польща та інші. Ця група держав виступає за диференційований підхід. Вони пропонують обмежити надання захисту для новоприбулих чоловіків віком від 23 до 60 років. До речі, 4 червня на зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС вперше публічно озвучили цю пропозицію. До цього були виключно кулуарні розмови.
Водночас інша група країн нагадує, що Директива про тимчасовий захист створювалася саме для захисту людей від війни. Наприклад, Естонія наполягає на продовженні захисту для українців на загальних підставах. На їхню думку, право на прихисток має поширюватися на всіх біженців без винятків за статтю чи віком. Цього вимагають базові гуманітарні стандарти ЄС.
Тут є важливий нюанс: чіткого поділу на “табір за” і “табір проти” українських чоловіків немає. Більшість країн обережно коментують це питання.
Фактично зараз Європа сама намагається знайти баланс між кількома інтересами: підтримкою України, власними гуманітарними зобов’язаннями та навантаженням на соціальну сферу, потребами європейського ринку праці, безпековою ситуацією.
Остаточне рішення оголосять вже на наступних засіданнях
Під час підсумкової пресконференції заступник міністра міграції Кіпру Ніколас Іоаннідіс повідомив про початок перегляду чинних правил, аби забезпечити чіткість подальшого статусу українців.
“Я хочу наголосити, що наша підтримка України є непохитною. Понад 4 мільйони українських біженців користуються тимчасовим захистом. І, як ви знаєте, тимчасовий захист нещодавно було продовжено до березня 2027 року», – зазначив міністр.
Проте головний акцент змістив на розробку абсолютно нових правових рамок, які мають запустити міграційні зміни на місцях: «Наша мета зараз – забезпечити ясність для переміщених українців щодо їхнього майбутнього статусу, а також дозволити державам-членам розпочати необхідні адміністративні процедури».
За словами Іоаннідіса в офіційній промові, саме для цього Рада ЄС виходить на фінішну пряму створення нового документа: «Саме тому ми провели структуроване обговорення майбутнього системи тимчасового захисту. Тепер ми очікуємо, що Комісія найближчим часом виступить із законодавчою пропозицією, щоб ми могли продовжити необхідну роботу для забезпечення подальшої підтримки України та її народу».
Остаточні правові рамки майбутніх обмежень стануть відомі після того, як Єврокомісія представить свій офіційний законопроєкт.
Нагадаємо, що наразі немає ніяких обмежень у доступі до отримання тимчасового захисту у Чехії. Для того, щоб отримати право на перебування в країні, доступ до праці, медицини та освітніх послуг, українцям необхідно оформити візу тимчасового захисту. Зробити це можуть лише ті громадяни України, які на момент початку повномасштабного вторгнення – 24 лютого 2022 року – перебували на території України.
Матеріал підготовлено громадською організацією ProUA z. s. в рамках «Програми підтримки діяльності національних меншин та інтеграції іноземців на території столиці на 2026 рік». Проєкт реалізується за фінансової підтримки міста Прага.
Читайте також:
«Що робити з українськими чоловіками за кордоном?» – у Чехії підтвердили дискусії в ЄС
Коли треба оформити медстраховку після переходу на спеціальний дозвіл ZDP?
Суд Чехії ухвалив рішення, яке може допомогти українцям із канадськими візами
Спеціальний дозвіл на довгострокове перебування: перелік документів для візиту
