Низка європейських країн поступово переглядає умови перебування українців, а правила надання тимчасового захисту стають суворішими. Слідом за обмеженнями для чоловіків призовного віку з’явилася нова тенденція — відмова від автоматичного притулку для людей із відносно безпечних регіонів України. Згідно з даними офіційних джерел, цей підхід уже застосовують Норвегія та Швейцарія, а наразі подібний крок ініціює й Данія. Розібралися, чому саме в цих країнах діють окремі міграційні правила, як на це реагують у Чехії та чи загрожують подібні обмеження біженцям у системі ЄС.
Що кажуть у Чехії?
Географічні обмеження тимчасового захисту в Чехії потенційно можливі, але наразі не діють. Такий крок урядовці вважають допустимим сценарієм розвитку подій у майбутньому, хоча його впровадження вимагатиме консенсусу між усіма країнами-членами ЄС. Чеська влада вивчає цей досвід і не виключає, що з часом може долучитися до подібного підходу.
Це були варіанти, які ми розглядали ще на самому початку, але зрештою під час дискусій у Європейському Союзі до цього не дійшли. Обговорення щодо безпечних територій передбачало б виключення заходу України як відносно безпечної частини,
— зазначив у коментарі чеським журналістам міністр внутрішніх справ Любомир Метнар.
Відповідаючи на запитання про те, чи може Чехія піти шляхом інших країн у разі подальшого зростання навантаження, Метнар підкреслив, що остаточних рішень поки немає, проте двері для змін залишаються відкритими: «Все обговорюється, але поки що тема безпечних регіонів не порушувалася державами ЄС. Ми б, безумовно, висловили свою підтримку цьому».
У чеському відомстві наголошують, що прийом нових масштабних хвиль біженців за нинішніх умов стане критичним для країни. Як зазначила речниця Міністерства внутрішніх справ Чехії (MVČR) Гана Мала, «чеські спроможності тривалий час перебувають на межі можливостей, і можливий подальший приплив великої кількості людей суттєво перевищив би наявні ресурси».
Наразі у Чехії зареєстровано понад 398 тисяч українців із тимчасовим захистом, що становить 36 осіб на тисячу жителів. Це є найвищим показником серед усіх країн Євросоюзу.
В країні продовжує діяти стандартна процедура. Оформити тимчасовий захист можуть всі громадяни України, незалежно від регіону їхнього походження. Наразі діють обмеження лише для чоловіків призовного віку, які не виконали військовий обов’язок.
Окрім цього, чеське законодавство суворо дотримується правила первинної країни: Чехія не надає тимчасовий захист після інших країн. Якщо особа вже отримала або подавала заяву на захист у будь-якій іншій державі ЄС, чеські органи відмовлять у реєстрації.
Досвід країн, які вже розмежували регіони України
На сьогодні Норвегія, Швейцарія та Данія залишаються єдиними країнами в Європі, які офіційно запровадили розмежування території України на «безпечні» та «небезпечні» зони під час надання тимчасового захисту. У цих країнах вихідці з відносно безпечних областей більше не отримують захист автоматично, а проходять індивідуальну процедуру розгляду.
Норвегія була першою серед північних країн, яка запровадила оцінку безпечності регіонів. Норвезька директорат у справах іноземців (UDI) не надає автоматичний тимчасовий захист вихідцям із територій, де не ведуться активні бойові дії.
Заявки від жителів відносно безпечних областей розглядають в індивідуальному порядку за загальною процедурою надання притулку. Якщо заявник не може довести наявність особистої загрози, йому відмовляють у захисті та ухвалюють рішення про повернення. Влада країни пояснює такий крок прагненням зберегти ресурси муніципалітетів для тих українців, які їдуть безпосередньо із зони активних бойових дій.
Швейцарія. Країна раніше припинила надавати статус тимчасового захисту усім поспіль.
Швейцарія застосовує один із найсуворіших підходів у Європі. Міграційна служба SEM розглядає кожну заяву індивідуально. Статус S (місцеву форму тимчасового захисту) надають військовозобов’язаним лише за умови виконання обов’язку перед Україною. Заявникам із відносно безпечних областей у ньому відмовляють і видають припис про виїзд.
Якщо захист не надали через військовий обов’язок, але рідний регіон у зоні боїв, влада оцінює можливість повернення людини до безпечніших областей України. Якщо ж вислання повністю неможливе чи небезпечне, особі надають тимчасовий допуск або право подати заяву на класичний притулок.
Данія. Копенгаген визначив 14 областей у центрі та на заході України (за винятком м.Київ) як відносно безпечні для цивільного населення.
З початку війни Данія стояла пліч-о-пліч з Україною в її боротьбі за свободу, і ми продовжуватимемо це робити. Наразі в муніципалітетах проживає близько 47 600 переміщених українців, і деякі муніципалітети перебувають під серйозним тиском. Тому уряд тепер скоригує правила таким чином, щоб лише ті українці, які найбільше потребують захисту, могли отримати дозвіл на проживання за пом’якшеними правилами,
– зазначив міністр імміграції та інтеграції Мортен Бьодсков.
Уряд пропонує такі зміни: «Переселенці з окремих територій України, які менш постраждали від війни, за спеціальним законом позбавлені доступу до місця проживання. Наразі це Черкаська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Кіровоградська, Київська (область, а не місто Київ), Львівська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Вінницька, Волинська, Закарпатська та Житомирська».
Чому деякі країни Європи змінюють правила швидше за інших?
Багато хто вважає, що всі країни Європи мають однакові міграційні правила, проте це не так.
Данія — є членом Євросоюзу, але має спеціальний статус (opt-out / виняток) у сфері юстиції та внутрішніх справ. Вона не зобов’язана чекати на загальні рішення Брюсселя і може самостійно змінювати свої міграційні правила.
Норвегія та Швейцарія — взагалі НЕ є членами ЄС (хоча входять до Шенгенської зони). Вони ухвалюють рішення щодо біженців повністю автономно.
Саме тому Данія, Норвегія та Швейцарія змогли запровадити обмеження за регіонами походження українців набагато швидше. Чехії ж для аналогічного кроку обов’язково потрібне спільне рішення на рівні всіх 27 країн ЄС.
А як в інших країнах Євросоюзу та Великій Британії?
- Німеччина. Подібні ініціативи періодично виникають у політичних дискусіях (зокрема серед опозиційних політиків та представників місцевих громад), проте на федеральному рівні уряд Німеччини не ділить регіони України і продовжує надавати захист усім громадянам незалежно від області походження.
- Країни ЄС (Польща, Словаччина, Румунія тощо). Усі 27 країн-членів ЄС юридично зв’язані спільними правилами Директиви про тимчасовий захист. Без офіційного рішення Брюсселя жодна країна блоку (крім Данії) не має права самостійно відмовляти біженцям за географічним принципом.
- Велика Британія. Країна взагалі не використовує регіональний підхід, проте регулює приплив біженців через візовий поріг — програма Ukraine Family Scheme повністю закрита, а подача на спонсорську програму Homes for Ukraine можлива лише за наявності узгодженого британського спонсора.
Попередні обмеження в Чехії вже дають результати
Водночас у Чехії вже відчутні наслідки попередніх рішень. Після того як з 5 серпня в країнах Європи припинили надавати захист чоловікам віком від 23 до 60 років, які не виконали військовий обов’язок перед Україною, їхній приплив суттєво скоротився.
Як свідчать попередні дані аналітики МВС Чехії, які оприлюднив міністр Любомир Метнар, якщо раніше чоловіки цієї вікової групи становили близько 20% від загальної кількості новоприбулих, то після введення обмежень цей показник впав до 7%.
Подібних результатів прагнуть і в Копенгагені. У данському уряді розраховують на відчутний ефект від нових обмежень для чоловіків та жителів відносно безпечних областей. За оцінками урядовців, це скоротить приплив біженців орієнтовно на 40%. Такий крок дозволить суттєво зменшити навантаження на місцеві муніципалітети.
Читайте також:
Матеріал підготовлено громадською організацією ProUA z. s. в рамках «Програми підтримки діяльності національних меншин та інтеграції іноземців на території столиці у 2026 році». Проєкт реалізується за фінансової підтримки міста Прага.
