Частка зловживань гуманітарною допомогою серед українських біженців у Чехії становить лише 0,17%. Таку цифру навів журналіст Мартін Фендрих у своїй колонці для видання Forum24. Він проаналізував нову урядову поправку та посилення правил тимчасового захисту для українців.
На думку автора, зміни подаються як боротьба зі зловживаннями, хоча статистика свідчить, що проблема має дуже обмежений масштаб.
Нагадаємо, уряд Андрея Бабіша минулого тижня схвалив так звану «безпекову поправку», яка змінює одразу кілька законів у сфері міграції, тимчасового захисту та надання допомоги. Міністр внутрішніх справ Любомір Метнар заявив, що нові правила спрямовані насамперед проти зловживань системою та нелегальної міграції і не повинні торкнутися іноземців, які працюють і дотримуються законів.
Серед запропонованих змін:
- для отримання гуманітарної допомоги потрібно буде підтвердити працевлаштування, підприємницьку діяльність або реєстрацію в Центрі зайнятості;
- одержувач допомоги повинен перебувати в Чехії щонайменше 16 днів на місяць;
- тимчасовий захист можуть скасувати людям, які перебувають за межами Шенгенської зони понад 30 днів;
- посилюються умови для отримання спеціального довгострокового перебування.
У Чехії нині перебуває майже 400 тисяч людей із тимчасовим захистом. Гуманітарну допомогу отримують близько 90 тисяч із них.
«Кілька сотень випадків» на тлі 90 тисяч одержувачів
Журналіст Мартін Фендрих звертає увагу на озвучені самим міністерством цифри. За словами міністра Метнара, від початку року влада розслідує «кілька сотень випадків» можливих зловживань допомогою. Також поліція відкрила понад 40 кримінальних проваджень із загальними збитками понад 18 мільйонів крон.
Однак, якщо порівняти ці дані з приблизно 90 тисячами людей, які отримують гуманітарну допомогу, масштаби проблеми виглядають зовсім інакше. «Частка зловживань гуманітарною допомогою з січня 2025 року до лютого 2026 року становить 0,17%», – пише автор.
Медіа також наводить економічні дані. За інформацією автора, лише у третьому кварталі минулого року баланс між витратами держави на українців та надходженнями від них був позитивним приблизно на 4 мільярди крон. Водночас витрати на гуманітарну допомогу зменшуються:
- у першому кварталі минулого 2025 року держава виплатила 2,4 млрд крон;
- у першому кварталі цього 2026 року – вже 1,9 млрд крон.
Саме тому журналіст ставить під сумнів аргументи про фінансову необхідність нових обмежень.
Найважливіше – відсутне
Мартін Фендрих підкреслює, що українцям у Чехії сьогодні найбільше бракує не нових перевірок, а передбачуваності. Він нагадує, що тимчасовий захист продовжується лише на рік, а люди не мають чіткого розуміння, що буде після березня 2027 року. Окремо автор критикує правила отримання спеціального довгострокового перебування. За його словами, скористатися цією можливістю змогла лише невелика частина українців – близько 15 тисяч осіб. Також він звертає увагу на інші проблеми:
- відсутність достатнього захисту українців на ринку праці;
- складний доступ частини біженців до лікарів та медичної системи;
- труднощі для українських дітей із продовженням навчання після закінчення основної школи.
Правило «30 днів» викликає найбільше запитань
Окрему критику автор спрямовує на норму про втрату тимчасового захисту після перебування за межами Шенгену понад 30 днів. На його думку, правило не враховує життєві ситуації, з якими стикаються люди: лікування в Україні, догляд за тяжкохворими родичами, похорон близьких або довготривалі навчальні програми за кордоном.
У разі втрати тимчасового захисту людина зможе подати заяву повторно. Однак відновлений статус уже не дає права претендувати на ZDP (спеціальний дозвіл на довгострокове проживання).
Читайте також:
