додомуНовиниЕкономікаЧи потрібні українці на ринку праці в Чехії і чому заяви політиків...

Чи потрібні українці на ринку праці в Чехії і чому заяви політиків такі суперечливі? На чеському телебаченні провели дебати

reklama/реклама

В неділю, 3 травня, Česká televize провела політичні дебати, де однією з ключових тем стало працевлаштування українців та їхній вплив на ринок праці в Чехії. Дискусія вийшла емоційною. Особливо, коли мова зайшла про те, чому більше не показують публічно статистику, скільки українці дають економіці Чехії.

Напочатку програми ведуча навела попередні заяви лідера SPD Томіо Окамури, синхрони з тезами, що «українці забирають роботу у чехів і знижують зарплати». Після цього вона одразу звернулась до гостей у студії з проханням відреагувати на ці слова. Зокрема, вона зауважила, що інші політики, наприклад, міністерка фінансів Алена Шиллерова публічно говорять протилежне, що українці потрібні чеській економіці. Далі дискусія перейшла у площину фактів і статистики, де учасники намагались або спростувати, або частково пояснити різні твердження. Показово, що журналістка сфокусувалась саме на суперечності між політичними заявами та реальними даними.

Конкретика: скільки українців працює в Чехії

За даними МВС Чехії, в країні перебуває близько 382 тисяч українських біженців – це на майже 16 тисяч більше, ніж рік тому. Пролунали і такі цифри:

  • у Чехії працює близько 935 тисяч іноземців
  • з них понад 357 тисяч – українці
  • для порівняння: словаки – близько 229 тисяч, румуни – 45 тисяч, поляки – понад 44 тисячі

Ці цифри включають як людей із постійним перебуванням, так і українців із тимчасовим захистом.

Під час дискусії прозвучало пряме запитання до міністра праці: чому більше не ведеться і не публікується статистика, яка показує, скільки українці приносять до бюджету і скільки коштує їхнє перебування в Чехії. Це питання з’явилося не випадково. Раніше такі цифри регулярно використовувалися в публічній дискусії і часто показували, що внески українців (податки, соціальні платежі) суттєво перевищують державні витрати на біженців.

Відповідь Алеша Юхелки була доволі обережною. Він пояснив, що подібні підрахунки складні, держава не веде таких детальних балансів для окремих груп іноземців, існують лише загальні оцінки і моделі. Фактично це означає, що чіткої, регулярно оновлюваної статистики «внески та витрати» зараз немає і не буде.

Така позиція викликала критику. Голова Південноморавського краю Ян Гроліх заявив, якщо високопосадовці поширюють дезінформацію про іноземців, держава повинна відповідати цифрами. За його словами, без відкритих даних суспільство не має реальної картини, політики можуть маніпулювати темою міграції, зростає недовіра. І головне, що з дезінформацією «не можна боротися інакше, ніж фактами».

Головна проблема – не українці, а “сіра зона”

Учасники дебатів у студії наголошували, що українці платять податки і соціальні внески, вони критично важливі для економіки, без них не зможуть нормально працювати окремі сфери. Було названо конкретні галузі: будівництво, соціальні послуги, медицина. Один із учасників підсумував: «Без українських працівників деякі сектори просто не могли б функціонувати так, як зараз».

Цікавий момент: навіть ті, хто критикує ситуацію на ринку праці, визнають, що проблема не в самих українцях. У дебатах говорили про нелегальні агентури, “сірі” схеми працевлаштування, експлуатацію іноземців. Прозвучала жорстка оцінка: «Навколо працевлаштування іноземців існують структури, які займаються відверто нелегальною діяльністю».

У дебатах піднімали й питання умов, у яких живуть українські працівники:

  • низькі зарплати (згадувалась цифра близько 25 000 крон брутто)
  • проживання в гуртожитках
  • формування “гетто” в окремих регіонах

Це назвали серйозною соціальною проблемою, яку держава має вирішувати системно.

У студії також обговорювали можливі рішення. Серед практичних ідей – зробити чеське законодавство доступним українською мовою. Йдеться про переклад трудового законодавства, пояснення прав і обов’язків, базові мовні курси. Як зазначили учасники, це вже працює в Німеччині і могло б зменшити кількість порушень, допомогти інтеграції, послабити вплив «сірих схем».

Серед ідей уряду також змусити роботодавців платити соціальні внески заднім числом (до 12 місяців), посилити контроль за агентурами.

Читайте також:

Допомога по безробіттю в Чехії змінюється: нові правила вже з січня

У Чехії запустили нову систему звітності: що змінюється для бізнесу і працівників

Як виглядала б Чехія без українців? Опитування роботодавців

Приєднуйтесь до нас у соцмережах

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІ
reklama/реклама