Підтримка України та подальша військова адаптація НАТО до поточних загроз, особливо у світлі російської агресії. Такими були спочатку заплановані теми дводенної зустрічі міністрів оборони НАТО в Брюсселі. Суботній несподіваний напад бойовиків “хамас” із Палестини на територію Ізраїлю все змінив. На думку деяких дипломатів, як українських, так і західних, є побоювання, що атака “хамас” призведе до перенаправлення підтримки з Києва. Таке ж питання стояло на нараді начальників штабів армій Вишеградської четвірки, яка відбувалася днями у Празі.
В українських дипломатів, та у багатьох західних також є побоювання – чи зможе Захід зосередитися на двох конфліктах одночасно.
Президент України Володимир Зеленський, напевно, саме тому сьогодні несподівано прибув до Брюсселя. Він особисто хоче звернути увагу на необхідність підтримки країни, яка змушена захищатися не просто від терористів, як Ізраїль від “хамасу” з Палестини, а справжньої терористичної держави, яка є однією з найбільших у світі.
Зима буде важкою, росіяни знову битимуть по енергосистемі
Як заявив Зеленський після прибуття до штаб-квартири НАТО, де відбуваються переговори, українці готуються до майбутньої зими. Швидше за все, вона знову стане для них великим випробуванням у боях. Навіть генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, який стояв поруч з ним на брифінґу, зазначив, що путін “знову спробує використати зиму як зброю війни”. Росія, швидше за все, знову зосередить свої атаки на енергетичній інфраструктурі України. «Ми маємо запобігти цьому. З кращою протиповітряною обороною це піде краще», – додав глава НАТО перед засіданням так званої контактної групи для України, тобто представників понад десятка країн, які підтримують Україну поставками зброї.
Тепер українці сподіваються отримати від Брюсселя обіцянку подальшої військової підтримки. Однак ситуація в Ізраїлі дещо ускладнила ситуацію. Народний депутат України Олександр Мережко, який очолює комітет зовнішньої політики, також висловив своє та занепокоєння українців щодо того, чи зможе Захід зосередитися на російському вторгненні і водночас впоратися із ситуацією в Ізраїлі, який готується до наземної операції на території Палестини, точніше сектору Ґаза. “Але в той же час я думаю, що зрештою це не буде проблемою. Тому що США є і економічною, і військовою силою”, – додав він.
США запевняє у підтримці, навіть через проблеми у Конгресі
У той же час надання допомоги Україні зараз має проблеми навіть у Конгресі США. Останній досі не дав згоди на виділення Києву кошти на зброю та боєприпаси через суперечки щодо нового бюджету США. Однак президент Джо Байден запевнив свого німецького колегу Франка-Вальтера Штайнмаєра, що на Сполучені Штати можна покладатися щодо подальшої допомоги Україні. Байден сказав те саме під час телефонної розмови з кількома іншими світовими та європейськими лідерами.
За словами Білого дому, в уряду США ще є гроші, щоб допомагати українцям покрити потреби на полі бою. В Брюсселі українців запевняли у підтримці міністр оборони США Ллойд Остін і новий голова Об’єднаного комітету начальників штабів Збройних сил США генерал Чарльз Браун. І, як зазначив президент Зеленський, враховуючи, що нинішній командувач ВПС США Браун у минулому був льотчиком винищувача, він, ймовірно, розуміє прохання українців.
Тож поки Білий дім говорить про продовження підтримки, у США починають наростати скептичні голоси й критика допомоги Україні. “Ізраїль стоїть перед екзистенційною загрозою. Будь-які кошти для України повинні бути негайно перенаправлені в Ізраїль”, – заявив у соціальній мережі X (twitter) сенатор-республіканець Джош Гоулі, який є близьким соратником колишнього президента Дональда Трампа.
Однак американські чиновники в Брюсселі намагаються розвіяти занепокоєння українців. Дві країни — Ізраїль та Україна — мають різні потреби, тому що вони стикаються з дуже різними загрозами. «Коли мова йде про те, чи може підтримка США Ізраїлю відбуватися за рахунок підтримки США України, ми не очікуємо жодних проблем у цьому відношенні», — сказала журналістам у вівторок посол США при НАТО Джуліанна Сміт. За її словами, Вашингтон може піклуватися про потреби обох союзників одночасно.
Вишеградська група: “поки обмінюємося інформацією”
Начальники генеральних штабів армій країн Вишеградської групи (V4) хочуть створити спільну платформу для обміну інформацією щодо майбутніх закупівель, наприклад, боєприпасів, заявив для ЧТК начальник Генерального штабу чеської армії Карел Ржегка. За його словами, представники інших армій регіону на кількаденній нараді у Празі обговорили поточну безпекову ситуацію чи підтримку України.
На запитання, як нинішня ситуація в Ізраїлі та на території Палестини відволікає увагу від підтримки України, Ржегка відповів, що ситуацію потрібно контролювати. Водночас, за його словами, також важливо стежити за іншими подіями у світі. За його словами, інші події, такі як розвиток подій у африканському Сахелі та подальша криза біженців можуть вплинути на поведінку росії та підтримку України.
За словами Ржегки, керівники на зустрічі говорили про створення спільної групи та платформи для обміну інформацією щодо майбутніх закупівель військової техніки окремими країнами. Група повинна забезпечити спільні наміри та ідентифікацію спільних інтересів. Представники армій також обговорили координацію сталої підтримки України в Празі. Тут участь взяв і військовий аташе України в Чехії.
Також йшлося про прогрес у сфері навчання та співпраці країн V4 в рамках бойової групи Європейського Союзу. Ржегка заявив, що вони хочуть перенести навчання більше на підготовку до сучасної війни та на поле бою. Вони також хочуть співпрацювати щодо експериментальних навчань та впровадження нових технологій.
Під час зустрічі обговорювалася поточна безпекова ситуація в Європі та нові плани альянсу. За словами Ржегки, начальники армій країн обмінялися думками щодо розвитку російської загрози, а також щодо ситуації у світі, зокрема на Близькому та Середньому Сході. Вони також обговорили, як впоратися зі складними завданнями підтримки України. Ржегка сказав, що вони узгодили спільну позицію. В НАТО прагнуть, щоб підтримка приймаючої країни відігравала більшу роль у оборонному плануванні альянсу.
Зустріч начальників штабів армій Вишеградської четвірки відбувалася у Празі 9-11 жовтня. Останнього разу лідери зустрічалися наприкінці червня в Словаччині. Зустрічі начальників генеральних штабів V4 проводяться двічі на рік у країні, яка зараз головує у Вишеградській групі. Перша зустріч відбулася в 2005 році в Угорщині. До 2015 року країни V4 зустрічалися раз на рік, з 2016 року вони збираються двічі на рік.
Читайте також: Росія – пряма загроза, і крапка. А Україна заслужила підтримку у бою – чеський генерал Карел Ржегка
