Сьогодні українці відзначають день прапора. Прапора, за який вже багато років проливають кров українські воїни на війні з російським агресором. Синьо-жовтий стяг став відомим і популярним не лише в Україні. Він став символом міжнародної підтримки прагнення українців до свободи. Навесні цього року синьо-жовті прапори замайоріли на кожному кроці і у Чехії — як з вікон приватних квартир, так на флагштоках офіційних установ чи шкіл, або ж у вигляді наклейок або стрічок на одязі людей.

Утім, у деяких чехів та словаків синьо-жовті символи стали викликати роздратування. В Празі під час нечисельних “патріотичних” походів невдоволені проукраїнською політикою чеського уряду вимагали знімати прапори з будинків, а у Брні їм навіть вдалося зняти українську символіку з центрального пам’ятника маркграфові Йошті, і замінити її на моравську. Навіть скульптор та Моравська партія засудили цей вчинок групи агресивних осіб, які демонстрували зневагу до української символіки, тимчасово розміщеної на пам’ятнику.

Синьо-жовті прапори інших держав та адміністративних одиниць
Утім, краса синьої та жовтої барв настільки приваблива, що її обирають й інші держави та регіони, і навіть установи чи фірми. Відомо, що у Швеції синьо-жовта символіка висить усюди. Синьо-жовтим, та ще й з тризубом, є прапор держави Барбадос. Синьо-жовтим прапором є прапор регіону Нижня Австрія чи словацьких міст Кошице і Михайлівці. Цікавий матеріал на цю тему написав минулого року Ростислав Хотин на сторінках “Радіо “Свобода”. Синьо-жовті кольори присутні на службових автомобілях чеської поліції. У синьо-жовтих кольорах – логотип Чеської пошти. Таксі-фірма Liftago мала і до війни синьо-жовту символіку, а коли почалася новітня війна, підправила свій логотип так, щоб він максимально нагадував український прапор, а згодом дуже влучно та дотепно “відбивалася” від інтернет-тролів.

Та у деяких містах та регіонах невдоволена солідарністю чехів до українців меншість з вимогами “зняти цю ганчірку” просто так успіху б не мала. Тому що синьо-жовті кольори є основними у прапорах цих місцевостей, і, у принципі, завжди прикрашені у кольори, ідентичні українським. Подекуди міські, крайові, сільські стяги називаються “vlajka”, подекуди й таким нашим рідним словом “prapor”, яке у Чехії у цьому значенні вважається застарілим. Тож які чеські міста мають місцеву синю і жовту символіку?
Ловосіце

Місто Ловосіце – в Устецькому краї, район Літомнєржице. Після 1990 року орган місцевого самоврядування міста Ловосіце створив символ, що сприймався як «прапор міста». Його зовнішній вигляд можна коротко описати так: полотно складається з двох горизонтальних смуг — жовтої та синьої, посередині відлитого герба міста у щиті, а над ним у жовтій смузі синій напис “Město Lovosice”. У 2004 році поправка до Закону про муніципалітети змінила раніше використовуваний термін «prapor» на користь терміна «vlajka» з поясненням, що саме прапор (тобто, “vlajka”), піднятий на щоглі за допомогою мотузки, є найпоширенішим муніципальним і міським символом.
Пісек

Прапор південночеського міста Пісек створив Август Седлачек, взявши його з герба міста, а саме кольорів золотого півмісяця та зірок на блакитному небі. Вперше прапор з’явився 9 червня 1901 року під час міського свята. Прапор міста Пісек складається з двох однакових смуг, верхня жовта, а нижня синя. У вертикальному положенні жовта смуга розміщується зліва.
Бенешов

Прапор Бенешова у Середньочеському краї складається з двох горизонтальних смуг жовтої та синьої. Невідомо, чи є приклад використання прапора раніше, ніж у 1970 році, коли місто відзначало 900-річчя нібито першої згадки про існування парафіяльного костелу св. Миколая. Тоді в місті з’явилася велика кількість жовто-блакитних полотнищ, прапорів, «майданчиків» тощо. Можна припустити, що родоначальником ідеї обговорення міського прапора в такому вигляді був видатний історик та архівіст Їржі Тивоняк.
Шумперк

Прапор міста Шумперк в Оломоуцькому краї походить від герба. Його можна віднести до кінця XIII століття. Автором герба Шумперка є Їржі Лоуда. До оригінального герба, який, як кажуть, був срібним на синьому щиті, він додав половину імператорського орла, його ініціали, і все це помістив у щит із міською брамою на скелі. Документ, який зберігся до наших днів, описує емблему дуже докладно: «щит, весь червоного або рубінового кольору, і внизу щита скеля, на якій дві вежі білого або срібного кольору стоять одна проти одної з трьома тіні від квадрата, збудованого до верху щита, і на одній з кожної вежі видно букву F, як знак назви нашого жовтого чи золотого кольору. Між тими двома вежами брама зі срібною решіткою вгорі. де брама являє собою невеликий щит, розділений знизу до верху в полі, права половина жовтого або золотого кольору, в якому половина горобця — чорний птах, ліва половина синього або блакитного кольору, в якому оленячий ріг».
Оломоуцький край

Символами Оломоуцького краю є герб, прапор і логотип. Герб і прапор надані регіону у 2001 році. Прапор краю є геральдичним, тобто походить від крайового герба простою транскрипцією на полотні. Офіційний опис: «Синьо-жовтий розрізаний аркуш, у верхньому полюсному полі моравський орел, у нижньому полюсному полі космічна синя хвиляста смуга в одну десяту довжини аркуша з трьома вершинами та чотирма заглибленнями. У верхньому тріпотливому полі Сілезький орел, у нижньому тріпотливі жовті великі літери SPQO (2,2)».
Злін та Злінський край
Злін є статутним містом у східній Моравії. Розташований в долині річки Држевніце на межі пагорбів Гостинське та Візовіце. Злін відомий тим, що на початку ХХ століття він став “взуттєвою столицею” Чехословаччини. Перше велике замовлення на військові черевики отримала компанія Baťa з Австро-Угорщини. Це була поставка взуття для 5200 солдатів. У 1910 році вони виготовили 10 000 пар. Після смерті старшого брата і сестри Антоніна (помер у 1908 р.) управління компанією перебрав Томаш Бата. Протягом наступних 25 років (протягом яких йому кілька разів загрожувало банкрутство) він побудував процвітаючий бізнес. Багато жителів навколишніх сіл переїжджали до міста і припинили масово виїжджати до США.

Нині Злін є центром Злінського краю та має приблизно 73 тисячі жителів, з яких 130 000 мешканців проживають у його агломерації. Злінський край — єдиний регіон Чеської Республіки, що лежить виключно на території Моравії. Тут проживає приблизно 572 тисяч жителів.
Дизайн прапора міста Злін створив Мирослав Й. В. Павлу у 1993 році. Полотно прапора міста складається з п’яти поздовжніх смуг: синьої, жовтої, синьої, жовтої, синьої. Посередині ширшої синьої смуги — жовта восьмикутна зірка. Оригінальний дизайн прапора зберігається в центральній картотеці муніципалітету Злін.

Злінський край має герб у синій та жовтій барвах, прапор краю копіює герб. Герб і прапор краю засновані у 2002 році. Офіційний опис: «Синьо-золотий четвертований щит, у першому полі моравський орел, у другому полі закрита синя книга зі срібним оздобленням і золотим патріаршим хрестом на дошках, у третьому полі дві сині схрещені сокирки — вальси на чорні сокирки, складені синім лемешем і увінчані синім виноградом, у четвертому полі золота восьмикутна зірка». Прапор краю є геральдичним, тобто походить від крайового герба простою транскрипцією на полотні.
Бехинє
Бехинє — містечко у околицях Табора в Південночеському краї, розташоване на річках Смутна та Лужниця. Містечко відоме красивим замком. Тут проживає майже 5 тисяч осіб. Цікаво, що саме тут проживала певний час донька Симона Петлюри Леся, а уже у новітній час діяла заснована у 2015 році активістом Петром Олівою організація “Гуманітарна допомога Україні”.

Герб міста Бєхинє: на блакитному щиті внизу — золота стіна з зубцями п’яти відтінків і відкрита брама без воріт, пофарбована всередині чорною фарбою, з намальованою решіткою. Над стіною височіють дві золоті вежі. Між надбрамними вежами — білий орел. На ярлику є чорна левиця та чорний двохвостий лев. Над великим щитом — турнірний шолом із кришками праворуч чорно-золотого кольору, ліворуч синьо-золотого кольору. Тональність прапора міста походить від його герба. Прапор міста Бехинє вручив місту у 1998 році голова Палати депутатів парламенту Чеської Республіки. Полотно складається з трьох вертикальних смуг: синьої, жовтої та синьої.
Прага 12
Прага 12 — район на півдні чеської столиці, розташований на правому березі Влтави. Він складається з повних кадастрових територій Холупіце, Камик, Коморжани, Модржани та Точна. Прага 12 була створена в листопаді 1994 року шляхом перейменування району Прага-Модржани (1990-1994). Адміністративний район міського округу Прага 12 також включає територію міського округу Прага-Лібуш у складі розширеної переданої юрисдикції. Для українців Модржани мають особливе історичне значення. Саме тут від 1937 року діяла перенесена з Ржевніц українська гімназія, у якій навчалося майже 200 учнів.

Герб Праги 12 заснований на оригінальному гербі міста Модржани кінця 1960-х років і створений художником-геральдиком і журналістом Яном Оуліком. Він почав використовуватися з грудня 1999 року. На блакитному щиті зображено два золоті перехрещені ключі, складені срібною, загорнутою в чорний цукор. Цукровий батон символізує Модржанський цукровий завод. Основою ключів є герб Вишеградського капітулу, під управлінням якого Модржани були століттями. Кожен з них має п’ять зубів і п’ять кульок на вусі, що нагадує п’ять згаданих кадастрових районів Праги 12.

Для прапора Праги 12 герб став відправною точкою. Полотно складається у три горизонтальні смуги, в кольорах, що відповідають кольорам герба. Верхня жовта смуга замінює золотистий колір перехрещених клавіш на полотнищі. Середній синій колір узятий з основи щита, а нижній білий відповідає сріблястому кольору купола. Геральдичний прапор Праги 12 є частиною герба столиці. Він розташований на лівому шоломі герба Праги, на 10-му місці (рахуючи від зовнішньої сторони герба до центру), тобто третьому від центру, перед хвостом двохвостого срібного лева.
Це далеко не весь перелік чеських регіонів, міст чи сіл, у символіці яких присутні синьо-жовті кольори. Переконатися у цьому можна, якщо навіть побіжно переглянути реєстр місцевої символіки, який розташований на сторінках парламенту Чеської Республіки. Тож синій і жовтий кольори зовсім не є чужими і для чехів, мораван чи сілезійців.
Читайте також: 30-метровий український прапор на празькому мості Легіонів