Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський (Піратська партія) вважає Нобелівську премію миру для українських, білоруських і російських правозахисників оцінкою багаторічної щоденної праці організацій у боротьбі за захист прав людини, демократичні цінності та верховенство права. Про це він сказав 10 грудня на зустрічі в Празі з нагоди цьогорічного вручення Нобелівської премії в Осло.
Нобелівську премію отримав білоруський правозахисник і засновник організації “Вясна” Олесь Біляцький (Алесь Бяляцкі), російська правозахисна організація “Меморіал” і Український центр громадянських свобод. Представники цих трьох організацій та їхні прихильники сьогодні взяли участь у зустрічі в приміщенні Пісецької Брами, частині фортифікаційних споруд, неподалік Празького граду, передає ЧТК.
Масовий характер репресій у Білорусі та Росії
За словами Ліпавського, лауреати — знакові символи правозахисних організацій та громадянського суспільства, які борються за свободу у своїх країнах. За словами міністра, режими в Росії та Білорусі десятиліттями цілеспрямовано обмежують громадянські свободи та переслідують не лише правозахисників, а й усі елементи активного громадянського суспільства.
“З початком війни проти України ці репресії набули буквально масового характеру”, – сказав він. За його словами, в Росії понад 500 політичних в’язнів, а в Білорусі — понад 1400. Ліпавський сказав, що чеська підтримка спрямована до тих, хто залишається в цих країнах і продовжує свою діяльність навіть у таких умовах. Але вона належить і тим, хто був змушений покинути свою батьківщину, активістам чи журналістам. “Їм раді в Празі. Ми намагаємося системно допомагати, щоб вони могли продовжувати свою діяльність”, – додав глава чеської дипломатії.
Спікер Палати Маркета Пекарова Адамова (партія TOP 09) сказала, що людям у багатьох країнах важко уявити небезпеку, з якою стикаються ті, хто вирішив захищати свободу перед обличчям жорстоких і безжальних диктаторів і окупантів.
Вацлав Гавел підтримував правозахисників у світі
Ситуація з правозахисними організаціями набагато зрозуміліша жителям Центральної та Східної Європи, оскільки і чехи мають яскраві спогади про жахи комуністичної диктатури та російської окупації, сказала голова нижньої палати чеського парламенту. Водночас, за її словами, держава зобов’язана надати необхідну допомогу та пробудити від летаргії тих, хто недооцінює загрози сучасних диктаторів та окупантів.
За словами Пекарової Адамової, колишній президент Чехії Вацлав Гавел добре розумів такий обов’язок. А нинішній коаліційний уряд «Разом» (партії ODS, KDU-ČSL та TOP 09), Піратської партії та STAN повертаються до його спадщини та пов’язані з нею, сказала Пекарова Адамова. «Ви можете розраховувати на те, що в нашій країні ви завжди матимете підтримку і водночас, якщо знадобиться, ви знайдете тут свій тимчасовий дім», – додала вона.
Прем’єр-міністр Петр Фіала (партія ODS) заявив за посередництвом соцмережі Twitter, що Бяляцькі, як і 1447 інших політичних в’язнів у Білорусі, незаконно утримується режимом президента алєксандра лукашенки і зараз очікує на судилище. Прем’єр-міністр висловив солідарність із ним та всіма іншими ув’язненими правозахисниками.
Сніданок з правозахисниками різних країн
Дата 10 грудня належить до щорічного святкування Дня прав людини. Цього дня у 1948 році була прийнята Загальна декларація прав людини. Для зовнішньої політики Чехії захист і підтримка прав людини є одним із головних і довгострокових пріоритетів, йдеться у заяві МЗС ЧР. Цьогорічний ювілей Міністерство закордонних справ відзначило кількома заходами.
«Наша зовнішня політика на сьогодні не є байдужою. У дусі спадщини Гавела ми беремо активну участь у міжнародних відносинах, у тому числі як член Ради ООН з прав людини. У наступному році ми головуватимемо у ній. Також ми тут активні як за нинішнього головування у Ради ЄС. Після початку російської агресії проти України ми активізували наші зусилля щодо захисту прав людини та демократії. Я пишаюся тим, що Чеська Республіка стала однією з провідних країн у відповіді на конфлікт з політичної, гуманітарної та міграційної точок зору», – додав міністр Ян Ліпавський.
Вшануванням також став традиційний сніданок міністра закордонних справ Яна Ліпавського з правозахисниками з різних країн, які проживають у Чехії. Сніданок відбувся 9 грудня. Подібний сніданок з прав людини був проведений президентом Франції Франсуа Міттераном у Празі в 1988 році, коли він зустрівся із чехословацькими дисидентами. Його мета полягає в тому, щоб висловити підтримку діяльності правозахисників і громадянського суспільства в цілому. Цьогорічний сніданок відвідали правозахисники з Афганістану, Ірану, Вірменії, В’єтнаму, Білорусі, України, Росії та М’янми. Міністр Ліпавський висловив підтримку їхній роботі та покращенню ситуації з правами людини у світі, що є одним із пріоритетних напрямків зовнішньої політики Чехії.
Карел Шварценберґ
Посольство Чехії в Німеччині також продовжило традицію, прийнявши представників білоруського громадянського суспільства разом із їхніми колегами зі Швеції та Франції. Подібні зустрічі, організовані чеськими посольствами, відбулися або відбудуться цими днями в Брюсселі та ще в 30 країнах світу.
Глава чеської дипломатії напередодні Дня прав людини також прийняв колишнього міністра закордонних справ Карела Шварценберґа з нагоди його ювілею. Шварценберґ був другом Вацлава Гавела, керівником його президентської канцелярії. Міністр Ліпавський нагадав про інтелектуальну спадщину Вацлава Гавела у сфері прав людини та зовнішньої політики.
«Відзначення Дня прав людини сьогодні актуальне як ніколи. Базові європейські цінності знаходяться під прямою загрозою. Агресія Путіна проти країни, яка стоїть на цих цінностях, показує нам, що їх не можна сприймати як належне. Ми повинні активно захищати права людини, свободу, демократію, меншини та верховенство права. Це основи нашої ідентичності, нашої європейської душі!», – сказав у своєму виступі глава чеської дипломатії.
Міністр подякував своєму попередникові на посаді Карлу Шварценберґу за його внесок у справу прав людини та демократії. На заході також виступили Урядова уповноважена з прав людини Клара Шимачкова Лауренчикова, Шимон Панек, керівник організації «Людина в скруті», та пані Єлизавета Максимова, чеська актриса з російським та українським корінням.
Читайте також: Ґвалтували річне дівчатко, воно померло: громадські слухання у чеському парламенті про злочини російської воєнщини
