Текст: Оксана Пеленська, "Радіо "Свобода"
Сьогодні в Україні відзначають день пам’яті жертв сталінського Голодомору, який проводиться щороку наприкінці листопада. У цю скорботну дату українці вшановують пам’ять мільйонів українців, які померли через влаштований радянською владою штучний голод 91 рік тому. 31 країна світу визнала Голодомор актом геноциду проти українського народу. Але у той час далеко не всі у світі хотіли дивитися правді у вічі, і вперто не бажали бачити страждання українців. У тому числі і у Чехословаччині.
Масовий голод 1932-33 років зачепив більшість українських регіонів. Майже в кожній родині є старші члени родини, які зберегли пам’ять про страшну трагедію. Однак, як засвідчив історик Карлового університету Богдан Зілинський, чехословацька преса цілепрямовано ігнорувала інформацію про сотні тисяч померлих від голоду. Вона не могла зорієнтуватися, бо радянська влада заперечувала будь-які докази трагедії. Єдиним винятком була українська діаспора. Вона відкрито говорила про цю жахливу трагедію, хоч і не змогла привернути увагу чеської громадськості.
Дитячі листи та малюнки
Українська діаспора в міжвоєнній Чехословаччині (1919-1939) активно відгукнулась на трагедію Голодомору 1932-1933 років в Україні. До усього світу полетіли з Праги і Подєбрадів численні листи і звернення з проханням не приховувати інформацію про Голодомор. Також просили допомогти мільйонам голодуючих українців в одній з найбільших житниць в Європі. Та особливо зворушливу пам’ять залишили дитячі листи та малюнки, присвячені Голодомору.
Першим повідомив світові про трагедію голодуючих в Україні історик і політолог Ольгерд Бочковський, який тоді жив у Празі. Своїм «J`accuse!» – «Я звинувачую!» він звернувся, зокрема, і до тодішнього прем’єр-міністра Франції Едуарда Ерріо. Він заперечував Голодомор, заявивши після поїздки до України, що бачив там «квітучий сад».
15 лютого 1933 року з ініціативи Української національної жіночої ради в Празі і за підтримки педагогині Софії Русової був оприлюднений лист до народів світу. У ньому містився заклик звернути увагу на Голодомор в Україні й надати допомогу її населенню.
29 жовтня 1933 року Союз українських журналістів і письменників на чужині в Празі провів засідання-маніфест на знак протесту проти політики знищення голодом народу України. З цієї нагоди був виданий французькою та англійською мовами заклик до журналістів світу. У 1932–1934 роках в Чехословаччині працювало також Товариство допомоги українським ученим в Україні.
Та найбільш хвилюючі звернення, малюнки, віршики, присвячені голодуючим в Україні, залишили діти українських емігрантів. Ці унікальні матеріали сьогодні зберігаються у чеських архівах і бібліотеках. Вони є переконливим свідоцтвом солідарності українців у світі – з одного боку, і тодішньої байдужості світу до них – з другого.
Зібрали 10 крон і надіслали голодним
Ось спогад 9-річного Олега Зозуленка з дитячого сиротинця в Подєбрадах (збережений правопис оригіналу): «29 жовтня 1933 року ми відзначали День Голоду й смутку. Наші виховательки цілий день не їли і розказували нам, що цей день є присвячений голодним братам і сестрам на Україні, що тисячами – мільйонами вмирають від голоду. Ми хочемо помогти їм. Ми малі і не можемо заробляти гроші, але те, що дістали від знайомих – 10 крон всього і післали на голодних дітей». Вихователькою тоді серед інших в сиротинці працювала дружина Олександра Олеся Віра Кандиба.
Численні дитячі вірші і рисунки, які захоплюють своєю щирістю і безпосередністю, опубліковані в часописі «Наша Україна», який видавали діти Українського дитячого притулку в чеському місті Подєбради. «От як би ви, мої любі діти, прийняли це до свого серця й помогли бідним дітям на Україні», – закликає на сторінках часопису 10-літня Марія Марич.
А Галя Романченківна (11 років) просить:
«Поможіть же, любі браття,
Дітям на Вкраїні,
Що тяжко здобувають
Хліб собі щоденний»
Гортати сторінки «Нашої України» не можна без хвилювання. І сьогодні дитячі рисунки і розповіді про Голодомор в Україні не втратили актуальності. Від дитячого серця з Чехії до України долітає їхній заклик: не бути байдужими, розповідати правду про Голодомор, назвати поіменно винних у трагедії, та імена усіх їхніх жертв.
Читайте також: Чехія визнала Голодомор геноцидом українського народу
