Депутат чеського парламенту від партії TOP 09 Ондржей Коларж пропонує стимулювати повернення на батьківщину з Чехії українців, які здатні воювати. Україна страждає від нестачі чоловіків на фронті, зазначав нещодавно міністр закордонних справ країни Дмитро Кулеба. Він скаржився, що значна кількість боєздатних українців виїхала за кордон. Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський (Піратська партія) тиждень тому заявив, що він усвідомлює проблему і не підтримує тих, хто намагається уникнути обов’язку.
У Чехії перебуває близько 340 тисяч біженців з України, які отримали тимчасовий захист. Близько 94 тисяч – чоловіки віком від 18 до 65 років. На думку Коларжа, Чехія повинна захищати біженців від війни, передусім жінок, дітей і людей похилого віку.
“Однак ми не повинні випускати з уваги той факт, що якщо Чехія та громадяни Чехії здебільшого підтримують Україну, деякі її жителі ухиляються від своїх зобов’язань завдяки нашій фінансовій підтримці. Це саме те, що я хочу, щоб уряд вирішив якомога швидше, – сказав Коларж. – У жодному разі не йдеться про якесь переслідування людей на вулиці. Але держава має достатньо можливостей, щоб обмежити рівень комфорту, який мають конкретні особи в даній країні. І таким чином повернути їх в Україну природним шляхом. Наприклад, менші пільги, прописка та інші інструменти. Коли я маю справу з кимось з української сторони, це перше, про що нас просять. Одразу після патронів… Я сам не в захваті від цього. Але якщо Чеська Республіка та багато інших країн так само активно підтримують Україну, як ми, то ті, хто зараз намагається цього уникнути і чиє майбутнє поставлено на карту, також повинні зробити свій внесок”.
Пекарова та Ліпавський підтримали
Голова TOP 09 Маркета Пекарова Адамова також хоче зайнятися цією темою. «Це надзвичайно чутлива тема. Є ризик, що вона буде використана місцевими популістами, які виведуть усе це далеко за межі пристойності, – сказала вона. – Тому я хочу, щоб ми вирішували це прозоро, без зайвого націоналізму та з чітким наміром допомогти Україні, незважаючи на труднощі, які це передбачає», – додала голова нижньої палати чеського парламенту.
Український міністр Кулеба нещодавно поскаржився на кількість українських чоловіків за кордоном. Наприклад, за даними BBC, понад 750 тисяч із них у віці від 18 до 64 років виїхали до Європейського Союзу після початку російської військової агресії.
«Перебування за кордоном не звільняє громадянина від обов’язків щодо Батьківщини», – сказав Кулеба. Згідно з рішенням українського уряду, чоловіки віком від 18 до 60 років повинні приїхати в Україну з-за кордону, якщо хочуть отримати новий паспорт або отримати подібні державні послуги.
На слова Кулеби вже відреагували міністри оборони Польщі та Литви. За їхніми словами, вони хочуть допомогти з поверненням українців. «В обох країнах уряди вже вирішують, яким способом вийти Україні назустріч. Йдеться про зміну доступу до соціальних виплат, дозволів на роботу чи інших документів, які потрібні українцям на території Європейського Союзу. Іншим можливим інструментом, який можна розглянути, є візова політика», — сказав Коларж. Він додав, що чеський уряд також має зайнятися цими методами.
Делікатне питання раніше прокоментував і міністр Ліпавський. «Я розумію проблему виїзду українських чоловіків призовного віку. Чехія вже давно підтримує українських біженців і приймає їх на своїй території. Але не тих, хто намагається уникнути встановленого законом обов’язку збору», – заявив він.
Ракушан сумнівається
Утім, міністр внутрішніх справ Віт Ракушан (партія STAN) скептично бачить такі пропозиції. “Шанси повернути українців невеликі, якщо вони вже перебувають на території ЄС і не скоїли злочину. «Тоді ми говоримо про міжнародне право. На даний момент репатріація через порушення військової служби в іншій країні просто неможлива», – сказав він CNN Prima News.
Не можна очікувати, що Чехія напряму повертатиме на батьківщину українців, які вже мають тимчасовий захист у Чехії. «Чеська держава не має для цього правових підстав. Вона не може позбавити когось тимчасового захисту лише тому, що так вирішила», – заявила раніше Вера Гонускова, експертка із міжнародного права юридичного факультету Карлового університету.
Погляди коментаторів під дописом Коларжа розділилися. Кілька з них запитували, мовляв, хто у такому випадку працюватиме на будівництвах. Інші зазначали, що негуманно посилати людей гинути на війні. Але більшість підтримували пропозицію. “Вони не мають у Чехії що робити! Вони нас об’їдають! Пиячать тут і влаштовують непорядок! Хай їдуть додому захищати батьківщину! Підтримувати наших людей!”, – такими є узагальнені вимоги чеських коментаторів.
“Путінофоб” у чеській політиці
Юрист Ондржей Коларж є одним із найзапекліших серед чеських політиків прихильників України у боротьбі проти російських загарбників, неодноразово відвідував Україну і вже під час війни. Був секретарем голови TOP 09 і тодішнього міністра закордонних справ Карела Шварценберга, у 2014 році був обраний старостою столичного району Прага 6. Протестував проти візиту президента Китаю Сі Цзіньпіна до Праги. Згідно з опитуванням Phoenix Research, Ондржей Коларж був другим за популярністю старостою у Празі у 2017 році. Відкрив пам’ятник габсбурзькій імператриці Марії Терезії на Прашному мосту. У своїй промові він казав, що «Марія-Терезія — єдина жінка, яка коли-небудь сиділа на чеському троні, і тому вона заслуговує на такий пам’ятник».
Та найскандальнішим став його кількарічний “бій” із пам’ятником радянському маршалу Івану Конєву на площі Інтербригади, який у 1945 році вступив до Праги. Спочатку він встановив біля нього “пояснювальну таблицю”, яка була доповнена інформацією про те, що Конєв і придушував угорське повстання в 1956 році. Зрештою, у квітні 2020 року пам’ятник зняли з постаменту та відвезли до депозитарію. Коларж через це був змушений певний час навіть переховуватися, оскільки правоохоронці мали інформацію про можливий замах на нього з боку російських агентів.
На виборах до парламенту Чеської Республіки в 2021 році Коларж балотувався як член TOP 09 і став депутатом. На місцевих виборах у 2022 році він балотувався до ради Праги 6, але більше не кандидував на посаду старости. Склав повноваження в листопаді 2023 року. На виборах до Європейського парламенту в червні 2024 року він балотується як член TOP 09 на 6 місці від коаліції SPOLU (тобто ODS, KDU-ČSL і TOP 09).
Читайте також: Чи повертатимуть чоловіків із Чехії?
