Із 55 тисяч людей, які за перші три квартали цього року розпочали бізнес у Чехії, дев’ять відсотків, тобто 4904, мають українське громадянство. Перед початком війни українці становили один-два відсотки підприємців-початківців. Це випливає з аналізу CRIF — Чеського кредитного бюро.
“За поточною інформацією, українців у Чехії приблизно на 360 тисяч більше, ніж до війни. Тому логічно, що багато з них вирішують зайнятися бізнесом. Поки цього року, на кінець третього кварталу, 4 904 українців почали підприємницьку діяльність. Щомісяця з’являється приблизно 545 українських підприємців. Тому я припускаю, що цей рік перевищить минулий, коли в середньому 476 українців на місяць відкривали тут бізнес. Загалом це було 5709 за весь рік”, – сказала для ЧТК аналітик CRIF Вєра Каменічкова.
Будівництво та водне господарство: Прага, Брно чи Устецький край…
Найбільше українців від початку року до кінця вересня розпочали бізнес у Празі, а саме 1733. Це — 19 відсотків усіх підприємців-початківців у цьому місті та 35 відсотків усіх українських підприємців-початківців. Загалом 625 українців розпочали бізнес в Устецькому краї, та 432 — у Південно-Моравському краї.
Розподіл нових підприємців з українським громадянством більш рівномірний, ніж у минулому. Частка Праги та частково також Устецького краю значно зменшилася, тоді як частка Злінського та Оломоуцького краю зросла.
Будівельна галузь вже давно займає лідируючі позиції серед українських підприємців. Цього року з січня до кінця вересня 1919 українців відкрили бізнес у сфері будівництва. Це становить чверть нових підприємців у цій галузі. Із загальної кількості нових підприємців — громадян України — 39 відсотків розпочали свою діяльність саме у сфері будівництва. “Будівництво вже давно стало практично “українською” галуззю. Це — одна із небагатьох галузей, яка не потребує досконалого знання місцевої мови. Тому починати вести бізнес у ній можна відразу після приїзду в чужу країну”, – пояснила Каменічкова.
Ще більша частка, 29 відсотків, нових підприємців цього року склала українців у сфері водного господарства. Зазвичай відносно небагато людей починають бізнес у цій сфері, тому навіть менші цифри можуть значно збільшити відсоткову частку. Загалом цього року бізнес у цій галузі розпочали 124 особи, з них 36 — громадян України.
Приблизно третина (35 відсотків) українських підприємців-початківців у Чехії – люди віком від 18 до 30 років. Ще третина (36 відсотків) – від 31 до 40 років. Лише один відсоток становлять люди віком 61 рік і старші. Загалом половину всіх підприємців-початківців у Чехії становлять люди у віці від 18 до 30 років.
Ті, хто сподівається на себе, а не на гуманітарні виплати
Українські підприємці-новачки у Чехії часто не знають, як знайти підходи до замовників. У чеській метрополії українські біженці здебільшого зайнялися ремісничими промислами та послугами, але мають проблеми з податками та адмініструванням. Їм може допомогти наставницька програма Do Toho! Вона була створена понад два роки тому в бізнес-центрі Opera. Програма індивідуально поєднує досвідчених наставників із малими та середніми компаніями, які потребують спрямування, переміщення чи розвитку свого бізнесу. За два роки в ній вже взяли участь понад 400 підприємців. Програма також пропонує підприємцям консультації з експертами з різних галузей, практичні семінари, велику онлайн-бібліотеку ноу-хау та ділові зустрічі для встановлення нових контактів. За словами організаторів, мета – спільно допомогти чеським мікро- та малим підприємствам знайти правильні технологічні рішення, які полегшать їхній бізнес та виведуть його на вищий рівень.
Підпроект під назвою DoToho! UA фокусується на малих підприємцях українського походження та приділяє велику увагу жінкам в управлінні власними компаніями. “Досі мало підтримки українських біженців, які хочуть вести бізнес тут, у Чехії. При створенні своїх компаній не вистачає як методичного керівництва, так і психологічної та професійної допомоги”, – розповідає для газети MF Dnes менеджерка цього проекту Дарія Кулачек.
Саме ментори з багаторічним досвідом керування компанією, які виступатимуть «приятелями» в рамках проекту, можуть зробити вагомий внесок у започаткування бізнесу українців. Вони ознайомлять їх з умовами в даній сфері в Чехії, допоможуть знайти можливості і водночас відвернуть можливі невдачі. Наразі до програми зареєструвалася понад сотня підприємців.
Люди не розуміються у юридичних тонкощах та податках
“Українські заявки надходять переважно з обробної промисловості, особливо з виробництва та продажу продуктів харчування, одягу, меблів, електронного обладнання та інструментів. Далі йдуть послуги у гастрономії чи готельній сфері. Однак також представлені адміністративна, освітня та комунікаційна діяльність. Також є заняття, пов’язані з танцями, співом, йогою та публічними виступами. Сфера нерухомості також не на останньому місці”, – перераховує пані Кулачек.
Ксенія Коновалова розпочала свій бізнес у Чехії минулого року. Вона є власницею маркетингової агенції, і вже має місцевих клієнтів. Каже, що це — як чехи, так і українці. Юридичні проблеми та податки були одними з найбільших перешкод для її бізнесу. «Наші люди їх не розуміють і бояться законодавства. Їм потрібна професійна консультація», — каже підприємиця і додає, що їй також не вистачає створення ділових стосунків і налагодження контактів. Вона сподівається на їхнє отримання завдяки цій програмі.
“В одних сферах більше можливостей для подальшої конкуренції, ніж в інших. Крім того, ринки проходять різні стадії розвитку. Цим, безумовно, скористалися більш кваліфіковані біженці, які вирішили покладатися на себе, а не на державні виплати”, – каже Павла Бржечкова, віце-президентка Асоціації малих і середніх підприємств і торговців Чеської Республіки (AMSP ČR).
Мігранти рятують цілі галузі чеської економіки
За її словами, ще однією причиною є структура біженців – це переважно жінки, які у Чехії — самі з дітьми, з мовним бар’єром. “Тому вони, як правило, знаходять роботу нижче своєї кваліфікації. Це — втрата не лише для них самих, а й для економіки. Для деяких початок бізнесу є відправною точкою. Особливо якщо це послуга, яку можна перенести на іноземну територію”, – констатує Бржечкова. В основному це стосується ремесел чи послуг. “У цих галузях справді є ще чимало місця, особливо для ремонтних робіт.
Завдяки жалюгідному стану чеської шкільної політики систематично ліквідовуються ремесла. У майбутньому Чехія потребуватиме саме таких кваліфікованих іммігрантів, тому що чеська економіка справді не може обійтися без них”, – вважає Бржечкова.
Ще одна цікава сфера, в якій українські біженці заповнили прогалину на ринку, це, наприклад, послуги, пов’язані з танцями, співом, йогою та публічними виступами. Тут можна подякувати доволі високій купівельній спроможності жителів Праги. “Це ті сфери, на які люди дійсно готові витрачати гроші, особливо в регіонах з високим рівнем доходів”, – додає Бржечкова.
За словами економіста Лукаша Кованди, окрім доповнення ринку праці, українські підприємці мають додаткову вартість для інших новоприбулих українців. Для них вони можуть створити прийнятну стартову позицію, допомагаючи перекладати з чеської. “Якщо вони вже ознайомилися з середовищем празького ринку нерухомості, то за окрему плату надають консультації новоприбулим українцям або виступають посередниками у житловій сфері”, — підсумовує Кованда.
Читайте також: Українські підприємці у Чехії: прикро за недружні реакції, але ми хочемо залишитися
