П’ятнадцять представників українських органів місцевого самоврядування, недержавного сектору чи університетів взяли участь у стажуванні на Південній Моравії. Вони не лише стажувалися, а й шукали ідеї, як можна екологічно відновлювати зруйновані війною терени.
Парадокс, але наслідки російської агресії можна використати для того, щоб зробити країну незалежною від викопних ресурсів. Є великий шанс використовувати інноваційні екологічні технології, вважає директор фонду «Партнерство» Петр Казда. Разом із адміністрацією Південно-Моравського краю фонд підготував стажування, де люди з Чехії та України обмінювалися досвідом та відвідували підприємства, які можуть постачати в Україну сучасні технології.
Шанс перетворити катастрофу на можливість
«В України є унікальний шанс перетворити катастрофу на можливість. Після закінчення агресії в країну надійдуть інвестиції. За їхньою допомогою вона зможе зробити великий ривок вперед. У напрямі до стійкості, незалежності від вичерпних ресурсів і кращої стійкості до зміни клімату», – вірить представник фонду Мирослав Кундрата.
На думку фонду, керівники сіл та міст зможуть впливати на форму інвестування. «Якщо вони знають, що можливо і яких тупиків уникати. Ми можемо використати час до завершення конфлікту, щоб надихнути, мотивувати та запропонувати довгострокову підтримку тим місцевим органам влади, які прийматимуть рішення щодо форми інвестицій», – додав Кундрата.
Програма підтримується органами місцевого самоврядування Південно-Моравського краю. За словами гетьмана Яна Ґроліха (партія KDU-ČSL), край може показати надихаючі приклади. «Ми маємо ноу-хау, технології та інвесторів. Під час стажування було повністю показано унікальну інноваційна екосистема регіону та мегаполісу Брно», – зазначив він.
«Мета – з’єднати представників України з південноморавськими бізнесменами, які можуть брати участь у розвитку країни. Як місцева влада ми продемонстрували певний досвід, наприклад, у відбудові сіл та містечок після торнадо», – додав Ґроліх.
Очищення води, утилізація відходів та зелене будівництво
У Брно українці дізналися про модернізацію житлового масиву Новий Лісковец. На сміттєспалювальному заводі оглянули систему сортування та утилізації сміття. В компанії Hutira дізналися про технології очищення води до питної якості або очищення біогазу таким чином, щоб він міг використовуватися в системах розподілу замість природного газу.
Вони також відвідали компанію Liko-S зі Славкова у Брна у Вишківському регіоні. Вона займається зеленим будівництвом. У Злінському регіоні вони побачили приклад екологічного села Гостєтін з модельним рішенням для комунального опалення чи очищення стічних вод.
Цього року заплановано ще два таких стажування, наступного – десять. Очікується участь біля двохсот зацікавлених осіб. Програма стажування залежатиме від профілю відібраних кандидатів. Серед учасників першої групи переважали теми енергетики громади, енергоефективних будівель, переробки відходів та води.
«Корисно було побачити, наприклад, як можна використовувати дерев’яні тріски для опалення. Ми усвідомлюємо необхідність максимально скоротити використання природного газу. Ми також маємо присвятити себе оновленню будівельної галузі та тому, з яких матеріалів ми будемо будувати», – зазначив заступник міського голови міста Бережани на Тернопільщині Володимир Урдейчук.
Українська журналістка Яна Сладковська додала, що також важливо змінити мислення людей і переконати їх у сенсі цих кроків. Вона згадала, наприклад, про сортування сміття. На її думку, буде важко залучити до переробки, зокрема, літніх людей.
Читайте також: Жахливі наслідки для довкілля від війни: Чехія готова підтримати смарагдову мережу України
