На чеських екранах 13 жовтня покажуть стрічку “Pohani” (“Язичники”) за пʼєсою української письменниці Анни Яблонської. Фільм вшановує памʼять авторки, яка прилетіла в Москву, щоб отримати головний приз за пʼєсу “Язичники”, але особисто нагороду так і не отримала, так як трагічно загинула під час теракту в аеропорту Домодєдово.
Анна Яблонська прожила всього 29 років. Незважаючи на юний вік, одеська письменниця залишила по собі значну спадщину. Яблонська була одним із найвиразніших голосів свого покоління. І це одна з причин, чому чеська режисерка Ольга Дабровська вирішила зняти фільм за твором успішної українки.
Одеська авторка шукала сутність і сенс віри, традиційної сімейної та соціальної моралі. Фільм “Pohani” торкається проблеми українського православ’я, донедавна керованого Московським патріархатом, який підпорядкований державній владі. Цей приклад демонструє принцип впливу, зловживання релігією, яке відображається на долях людей.
“Коли політика втручається в релігію, це полегшує інструменти влади. Релігія стає ідолом, якому люди поклоняються та якому служать зі страху. Анна Яблонська вказує на те, що саме в співпраці представників церкви з політиками полягає їхнє язичництво”, – пояснює Ольга Домбровська.
Водночас фільм “Pohanі” ще й про те, як важливо приділяти увагу один одному, говорити про проблеми в сімʼї, підтримувати та проявляти любов дітей, тому що їм це принципово необхідно не тільки в дитинстві, але і в підлітковому віці. Це звернення до батьків — гучне, як благання безпосередньо від молодого автора, чиїм alter ego, можна припустити, є молодша з головних героїнь, онука-підліток Крістіни.
Фільм — чорнобілий. Стрічку “Pohanі” знімали в Чехії, Німеччині, Болгарії та в Україні (за три місяці до російського вторгнення).
Чорно-білий фільм має магічну здатність показувати лише найголовніше, а також все, що може відволікати. Театр робить те саме. Тому чорно-білий матеріал симбіозу театру і кіно
– описує режисерка Ольга Дабровська.
підкреслює цю здатність,
Про фільм “Pohanі”
Одного разу в сварливу і безбожну сім’ю приходить набожна жінка. Це бабуся Наталя. Завдяки своїм релігійним переконанням і темпераменту вона руйнує сімейний уклад та починає перевиховувати всіх членів сім’ї, щоб догоджати Богові, в Якого бабуся фанатично вірить.
Наталі вдається вплинути на сина, на невістку та навіть на сусіда, проте не на онуку Христину. Дівчина дивується, чому її бабуся все життя поневірялася по монастирях, а не жила з родиною. Вона не розуміє віру бабусі в безглуздий образ Бога, і вона жахається, побачивши, що її батьки змінюються пд впливом бабусі. Водночас Христина закохана в професора факультету. Зрештою, вона нещасна вдома, батьки сперечаються і кричать. Тому вона поводить себе неприємно і грубо, що бабуся інтерпретує як одержимість демонами.
Сімейна атмосфера, що постійно погіршується, раптово перетинається трагедією, яка рятує всіх.
Розмову з режисеркою Ольгою Дабровською чекайте незабаром на нашому сайті ProUkraїnu.
