Цьогоріч в Україні почався експорт гречки, якого раніше практично не було. Головна причина цього — українці за кордоном. Наявність в Європі українських біженців підвищила попит на цей продукт, відповідно торгівельні мережі в різних країнах збільшують пропозиції. Як українська гречка прямує до ЄС, — розповів Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України. Про це пише Район.in.ua.
Цьогоріч отримано рекордний урожай гречки — близько 220 тисяч тонн. Це практично вдвічі більше за річне споживання в Україні. Навіть є надлишок, — зазначив урядовець виданню “Апостроф”.
Українці за кордоном формують досить значний попит на гречку і поширюють культуру її споживання. Це примушує європейські мережі закуповувати цей продукт в Україні, — зауважує заступник міністра. Він запевнив, що уряд зі свого боку сприяє цьому. Зокрема зняті всі обмеження на експорт гречки, які існували раніше. Завдяки цьому до Європи розпочався експорт гречки.
Скільки коштує гречка в Чехії та чому називається pohanka?
В Чехії, як і в більшості країн Європи, гречку можна побачити на полицях біо-продуктів. Харчова цінність цієї крупи та користь для здоров’я людини визнана навіть в тих країнах, де гречка не входить до постійного раціону населення. На грудень 2023 року вартість гречки в Чехії від 100 крон за кілограм (це понад 160 грн за кіло). Зрозуміло, чим менше пакування, тим вище ціна за кілограм. В Європі, до речі, частіше можна зустріти гречку у фасування по 200-300-500 грам. В Україні в кожній торговельній мережі найпоширеніша упаковка для гречки – по 1 кг (+/-).
Назва на упаковці гречки в Чехії — “pohanka” — може відштовхнути, адже звучання слова в українській мові має відповідність: поганка — отруйний гриб. Але чеське походження слова не пов’язано з цим. Якщо гриб має значення — “неїстівного”, то гречка — pohanka чеською “язичницьке”.
В Європу гречка прийшла зі Сходу. Саме це знайшло відображення в її назві не тільки в Чехії, але й інших європейських мовах. Так, італійською крупа називається grano saraceno — “сарацинське зерно”, іспанською trigo sarraceno — “сарацинська пшениця”, португальською trigo-mourisco — “мавританська пшениця”. Пояснює Львівський історичний клуб.
У літературній німецькій гречку називають Buchweizen, “букова пшениця”, але є і варіант Heidekorn — “язичницьке зерно”. Під язичниками, звичайно, мались на увазі араби або татари. Чехи пішли за німецьким прикладом та охрестили гречку словом pohanka.
До речі, в латині були слова “pagus” — село та “paganus” — сільський. А вже після християнізації Західної Римської імперії “paganus” отримало ще одне трактування — “язичницький” або “язичник”.
Латинське “paganus” порівняно рано запозичили слов’яни: і словенське pogan, і чеське pohan і польське poganin означають “язичник”. Таке ж значення воно мало і в давньоруській. Згодом, зважаючи на християнізацію більшості слов’янських племен протягом VIII-X ст., це слово набуло негативного забарвлення. Так, по-болгарськи “поганець” — це “язичник” та “мерзотник”, як і на сербохорватський “поганин”. У випадку з давньоруською, це слово спочатку набуло значення “злочинний”, потім “непристойний”, “брудний”, “поганий”, “огидний”…
Читайте також:
Коли гроші – це бегемоти: оманливі слова у чеській мові