Війну в грузинській автономній республіці Абхазія у 1992 і 1993 роках юрист за освітою та судовий перекладач Серґо Маткава вважає прикладом успішної російської інформаційної кампанії, провалом Заходу та прообразом поточних подій в Україні. Символом страждань і викорінення для абхазьких грузинів є 27 вересня. Саме цього дня у 1993 році впала столиця регіону — місто Сухумі — і почалися розправи над мирним населенням грузинської національності, розповів він кореспондентові інформагенції ЧТК Томашеві Кучері.
Серґо Маткава до того часу жив у Сухумі. «Я став одним зі свідків військових злочинів, тому не можу мовчати», — розповів Маткава, який проживає у Празі з 1990-х років і має чеське громадянство. Цього року – завтра, 27 вересня, – виповнюється 30 років із дня взяття Сухумі.
Вигнання грузинів – спланований злочин
“Потрібно вголос говорити, що війну в Абхазії розпалила і завинила Росія. Вона підживлювала її, тому що їй був потрібен стратегічний порт Сухумі. Вона підтримувала проросійських сепаратистів фінансово і військово”, – сказав Маткава.
“Росія використала сепаратистські зусилля частини абхазької еліти, щоб розв’язати війну. Москва постійно повторювала казку про абхазьких сепаратистів. Але це була уже знайома гібридна війна з прямою участю російської армії і так званих добровольців, контрольованих і озброєних Росією», – додав він.
Події початку 1990-х років в Абхазії Маткава називає не інакше, як російсько-грузинською війною. За його словами, це призвело до вигнання сотень тисяч етнічних грузинів, які поколіннями жили в регіоні, і до десятків тисяч жертв.
“Вигнання грузинів з Абхазії не було побічною шкодою війни. Це був холоднокровний спланований військовий злочин. Вигнання грузинів було і залишається непокараним злочином проти людства, великою несправедливістю. Цей непокараний злочин Кремля призвів до прямої агресії проти Грузії в серпні 2008 року і проти України в 2014 і 2022 роках», – переконаний Маткава.
Конфлікт позначився кількома невдалими спробами припинення вогню та масовими вбивствами цивільного населення, які сміливо можна назвати етнічними чистками. Фронт постійно пересувався, і абхазьким бунтівникам за підтримки росії вдалося, зрештою, відбити Сухумі та фактично відокремитися від Грузії. Понад 250 тисяч грузинів були змушені залишити територію Абхазії.
Російські інтервенти вбивали і грабували, але ніхто не покараний
Наприкінці конфлікту, за словами Маткави, вигнані грузинські мирні жителі пережили травму військових злочинів, з якою вони не змирилися досі. Зараз росія окупує близько 20 відсотків території Грузії – Південну Осетію та Абхазію. У зв’язку із «забутою» війною в Абхазії він застеріг від «втрати пам’яті», яка зачіпає таких агресорів, як президент росії владімір путін.
«Росіяни позбавили мене не лише батьків та інших родичів, але й майна. За кожним етнічним вбивством стоїть багато переплутаних доль людей, які пережили масові вбивства. Як той, хто вижив, я досі страждаю від побаченої жахливої різанини в Сухумі. І я постійно запитую себе: “Чому нас вбивали, як тварин? І найголовніше: жоден із винуватців цього геноциду донині не покараний”, – сказав він для ЧТК.
За словами Маткави, облога Сухумі стала символом війни, в епіцентрі якої він опинився. «Після масованого штурму Сухумі російські війська затягнули петлю навколо міста. Почалися грабунки, тортури і страти з метою вбити якомога більше грузинів, налякати їх, розбити і вигнати. Після падіння Сухумі 27 вересня 1993 року абхази та їхні російські союзники із російського Північного Кавказу розв’язали в місті масові вбивства мирних жителів грузинського походження. Вони тривали близько трьох тижнів. Чоловіків грузинської національності доставили на стадіон, де їх розстріляли, жінок і дівчат грузинської національності — прилюдно зґвалтували. Етнічні чистки не оминули навіть дітей», – сказав він.
Не можна поступатися росії
Маткава назвав війну в Абхазії іноземним військовим втручанням російської федерації. Воно було підкріплене дезінформацією та заплутаними повідомленнями російського телебачення, які підхопили західні ЗМІ. «У державних російських ЗМІ це було представлено як бій між Абхазією та Грузією», – сказав він.
Маткава вітає, що у світлі війни росії проти України ставлення до росії кардинально змінилося. Але він боїться, чи це вже не занадто пізно. “Захід починає розуміти, що таке Росія. Ціна, щоб її зупинити, постійно зростає. Все ще існує небезпека, що переможе думка, що краще дати Росії те, що вона хоче, щоб встановити мир. Але це було б помилкою. Це лише дасть Росії перерву для подальшої агресії”, – сказав Маткава.
Він також застеріг від втрати уваги та підтримки України. Росія все ще випробує те, що їй дозволить Захід, припускає він.
Серґо Маткава розповідає про російську інтервенцію в Грузію на початку 1990-х років на різноманітних платформах. Його зусиллями та під його редакцією у Чехії у 2014 році вийшла 113-сторінкова книга чеською мовою “Абхазія в історії Грузинської держави”. Він розповідає про це у пресі, наприклад, у “Лідових новинах”.
“Довгі роки просто хотілося мовчки сумувати, кричати або, навпаки, плакати. Але я зрозумів, що вижив, щоб нагадувати про цю забуту і безкарну війну в Абхазії і вказувати на зло, яке ще не приборкане. Я ніколи не відмовлюсь від цього”, – підсумував грузинський емігрант у Чехії та біженець із Абхазії.
Читайте також: Незроблені висновки 8.8.2008: 15 років тому кремль розпочав війну проти Грузії
