9 C
Czech Republic
додомуПорадиГуманітарна допомогаГуманітарна допомога після 1 липня: практичні пояснення, приклади і поради від юристки...

Гуманітарна допомога після 1 липня: практичні пояснення, приклади і поради від юристки з уряду Чехії

1 липня у Чехії набув чинності закон Lex Ukrajina V і почали діяти нові правила виплати гуманітарної допомоги.

reklama/реклама

1 липня у Чехії набув чинності закон Lex Ukrajina V. Гуманітарна допомога віднині вираховується в залежності від стану здоровʼя заявника, умов проживання, і прибутків. Про нові правила редакція ProUkraїnu уже розповідала.

У цьому матеріалі ми разом із Крістіною Бенешовою — юристкою, що співпрацює з урядом Чехії — зосередимось на практичних аспектах гуманітарної допомоги та розглядаємо ситуації, що виникали у наших читачів.

З чого складається гуманітарна допомога

На гуманітарну допомогу має право кожен, хто не в змозі забезпечити свої витрати на основні потреби і житло у Чеській Республіці. Згідно з останніх змін, “вартість” життя — основних потреб і житла — тепер передбачена законодавством, а саме прожитковим мінімумом і розрахунковою вартістю житла.

Складова 1 — прожитковий мінімум

Гуманітарна допомоги – її кінцевий розмір буде різнитися в залежності від кількості людей у заявці та того, до яких груп належать ці особи.

Про кількість людей

Зверніть увагу: якщо в одному домогосподарстві проживають декілька родин, можливі декілька варіантів подання заявки на гуманітарну допомогу. Розглянемо на прикладі, коли в одній окремій квартирі проживають три жінки, кожна має дитину, і усі мають тимчасовий захист.

У такому випадку вони можуть подати заявку на отримання гуманітарної допомоги:

  1. Кожна жінка з дитиною можуть податись на допомогу окремо — три заявки від домогосподарства.
  2. Усі три жінки можуть податись спільно — одна заявка від домогосподарства.
  3. Дві жінки можуть податись разом, а одна окремо — дві заявки від домогосподарства.

“Тут необхідно зосередитися на тому, як вигідніше подавати заявку на гуманітарну допомогу: для кожного окремо, чи разом, — додає Крістіна. — Основним критерієм для прийняття рішення можуть бути доходи, адже вони відраховуються від потенційного розміру гуманітарної допомоги”.

Крім того, при поданні заявки вказується номер банківського рахунку, на який буде надіслано допомогу. Тобто, якщо декілька сімей подають заявку на отримання допомоги як одне домогосподарство, повна частка допомоги надійде на один вказаний рахунок.

Про групи

Крім врахування доходів кожної людини, важливо зважити інші фактори, які можуть впливати на розмір допомоги:

  • Як довго людина перебуває у Чехії? Якщо менше ніж 150 днів після отримання тимчасового захисту, то основа для розрахунку розміру гуманітарної допомоги буде трохи вищою, аніж після 150 днів.
  • Чи належить людина до категорії вразливих осіб?

Отже, основа для розрахунку розміру допомоги завжди трохи змінюється в залежності від того, хто саме подається. 

Складова 2 — розрахункова вартість житла

У загальному розмірі гуманітарної допомоги враховується також розрахункова вартість житла. Тепер люди з тимчасовим захистом не просять окремої допомоги для оплати оренди, натомість ця субсидія вже врахована у кінцевій частці гуманітарної допомоги. Розмір субсидії залежить від того, чи проживає людина в окремій квартирі, і чи стоїть ця квартира на обліку у реєстрі Міністерства праці та соціальних справ.

Певна частка завжди додається до суми гуманітарної допомоги, але її розмір залежить від того, у якому типі житла людина проживає. 

Як реєстр квартир впливає на розмір допомоги

Наразі не має значення, скільки коштує оренда житла. Вона може бути у розмірі 3 тисячі крон, а може бути 50 тисяч. Розмір субсидії від цього не зміниться, адже він фіксований і даний законом. 

Є два типи розміру субсидії, які враховуються при розрахунку гуманітарної допомоги. Вони різняться в залежності від того, чи людина проживає у окремій квартирі, яка знаходиться на обліку Мінпраці, чи ні.

Як зареєструвати квартиру?

Це повинен зробити власник. І це повинна бути окрема квартира, тобто не ідеться про солідарні домогосподарства, де люди проживають разом із власниками.

Крістіна наводить приклад: “Якщо хтось має квартиру, у якій проживає сам, а також має другу квартиру, яку надав людям з України. Цю другу квартиру, така особа як власник може поставити на облік у реєстрі [Міністерства праці та соціальних справ]. Що це означатиме для людей з України, які там проживають? Що вони дійсно отримають повну суму допомоги на житло”.

Якщо квартиру не буде зареєстровано, то особи з України, які у ній проживають, все одно отримають субсидію, але у розмірі 80%.

Таким чином, якщо квартира стоїть на обліку, українці із тимчасовим захистом можуть отримати субсидію у розмірі 3000 крон на особу (максимум 15 000 крон для 5 і більше осіб). Якщо квартиру не зареєстровано, то орендарі отримають 80% від субсидії, тобто 2400 крон на особу.

Крістіна коментує: “Уряд, звісно, зацікавлений у тому, щоби люди з України проживали у квартирах. Уряд вважає квартири довгостроково якісним житлом. Це має інтеграційний потенціал”.

Саме тому, що уряд надає перевагу варіанту з проживанням у квартирах, гуманітарна допомога налаштована таким чином. Але система не надає орендарям, які проживають у квартирі, можливість самостійно поставити квартиру на облік. Це має зробити власник. Реєстрація має стати методом для перевірки того, що квартира дійсно існує, і що в ній проживають реальні люди, що в одній квартирі не прописано 10 сімей, які насправді там не проживають.

Реєструючи квартиру, власник вносить дані про осіб, які у ній проживають. При цьому декілька родин, котрі проживають разом, можуть мати один спільний договір оренди. Також кожна родина може мати власний окремий договір.

Якщо у цій квартирі проживають декілька родин, достатньо мати лиш один спільний контракт. Може бути і декілька окремих договорів оренди, але вистачить і одного договору. 

Передбачається, що частку, яка раніше була солідарною виплатою та надходила безпосередньо власнику житла, біженці наразі передаватимуть власникам у формі орендної плати.

Гуманітарна допомога: коли не проживаєте в окремій квартирі?

Ті, хто проживає разом із власником житла, мають право на отримання допомоги на житло у розмірі 80% від повного розміру розрахункової вартості житла. Таку квартиру неможливо поставити на облік у Мінпраці.

Особи, які проживають безкоштовно у соціальному житлі, не матимуть права на отримання субсидії. 

Ситуація: студент у гуртожитку

Розгляньмо специфічну ситуацію. Мати проживає у окремій орендованій квартирі, а дитина вже стала студентом і переїжджає до гуртожитку. Але вони досі мають спільні витрати на основні потреби: їжу, одяг, медицину тощо. Чи можуть мама із дитиною у такому випадку подати заявку на гуманітарну допомогу як спільне домогосподарство?

Крістіна пояснює: “Це залежить від ситуації. В основному, гуманітарну допомогу просять особи, які разом проживають і мають спільні витрати на покриття базових потреб. Я розумію, що може існувати варіант проживання, який, по суті, буде чимось гібридним. Наприклад, половину тижня дитина проживатиме у гуртожитку, а другу половину — вдома. У такому випадку я би сказала, що люди можуть обрати. Студент може попросити про гуманітарну допомогу окремо, або подати заявку разом із родиною. Обидва варіанти згідно закону допустимі”. 

Чи залежить гуманітарна допомога від відвідування школи?

Редакція ProUkraїnu отримувала питання від читачів: “Якщо моя дитина повинна ходити до чеської школи, але не ходить, чи отримаю я гуманітарну допомогу?”

Крістіна запевняє, що факт відвідування або невідвідування школи не має жодного впливу на виплату гуманітарної допомоги: “Ці моменти не повʼязані. Навіть якщо дитина, якої стосується обовʼязок відвідування школи, до школи не ходить, держава все одно буде виплачувати гуманітарну допомогу, буде надавати житло вразливим особам”. 

Родину точно не залишать без гуманітарної допомоги через те, що дитина не ходить до чеської школи. Але Крістіна звертає увагу, що органи соціального захисту дітей можуть почати вести розмову із батьками про те, чому дитина не відвідує школу:

“До цього моменту скоріше спостерігали, як розвиватиметься ситуація. Але чеський уряд дуже зацікавлений у тому, щоби діти ходили до школи, вчили чеську. Зараз очевидно, що ніхто не знає, скільки триватиме конфлікт, як довго ці діти перебуватимуть у нашій країні? Ми всі зацікавлені у їх якісній інтеграції, у їх доброму душевному стані, хорошому психічному здоров’ї. І ми вважаємо, що один зі способів, як цього досягти — це бути частиною колективу.

Водночас чеське міністерство освіти веде постійні переговори з українською стороною про те, щоби освіта визнавалася. Щоб ці діти, звісно, не були санкціоновані тим, що їм доведеться певним чином повторювати рік. Є величезне бажання налагодити таку співпрацю”.

Читайте також: Юристка з уряду Чехії про вразливі категорії українців після 1 липня

Юристка з уряду Чехії Крістіна Бенешова (зліва) та журналістка ProUkraїnu Маргарита Голобродська. Фото: ProUkraїnu.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІ
reklama/реклама