Державний лісовий заповідник Тіса (Tiské steny) знаходиться неподалік популярного в туристів міста Дечин. Тіса — справжнє скельне містечко, яке нагадує Саксонську Швейцарію в Німеччині, проте тут набагато менше туристів, переважно це місцеві жителі або німці. Більшість людей, на жаль, або на щастя, про Тісу не знають.
Tiské steny належать до найстаріших туристичних районів Ельбських пісковиків. Говорять, що ці піщані гори колись були дном океану. Вітер і опади зробили з них химерні скульптури, арки, печери, переплетені між собою звивистими стежками. Безліч мальовничих скель, розкиданих у лісі, пов’язують туристичні стежки. Заповідник розділений на дві великі частини — Велику та Малу стіни, через які проходять екскурсійні маршрути, можна вибрати один з них, або навіть пройти обидва, якщо є час. Обидві частини з’єднує навчальна стежка, позначена білим квадратом з діагональною зеленою смугою, на якій розміщено 7 пізнавальних зупинок.
Найбільш популярний маршрут починається біля костелу Св. Анни (там є паркувальний майданчик, де можна залишити свою машину) і далі — в гору, а закінчується біля лісового ресторану, в якому можна перекусити, нагулявши апетит на свіжому повітрі. Маршрут нескладний навіть для дітей, він обладнаний сходами та має туристичні мітки. заблудитися важко, проте не скрізь є огорожі, тому варто бути обережними, якщо подорожуєте з дітьми або домашніми улюбленцями. Тіса — відмінне місце для прогулянок серед скель у лісі. Серед відвідувачів можна зустріти переважно місцевих жителів, іноді туристів з Німеччини. Багато людей про цю пам’ятку, на жаль, не знають.
Район Тіських скель, а також сусідніх Раєцьких і Островських скель є традиційним місцем для скелелазіння з пісковику. На Тіських скелях перші спортивні підйоми на вершину відбулися ще на початку 20 століття. Відтоді тут створено безліч скелелазних маршрутів усіх рівнів складності.
Від Тіси можна також продовжити далі на схід до кам’яної оглядової вежі Děčínský Sněžník. З вершини відкривається дуже гарний вигляд на Лужицькі гори та національний парк Чеська Швейцарія, також є ресторан.
Як доїхати від Праги
Є декілька варіантів. Найзручніше їхати власним автомобілем, це приблизно півтори години спокійної їзди. Паркування платне, а саме 50 крон за день.
Якщо плануєте подорожувати громадським транспортом, можна дістатися потягом до міста Усті над Лабем, туди ходить багато поїздів, а потім звідти вже автобусом 21, який їде від зупинки Divadlo в місті Усті над Лабем та довезе до самих скель (зупинка Kulturni dum).
Вхід до заповідника
Вхід до ареалу платний, 40 крон, проте взимку може бути безкоштовно. Час відвідування не обмежений. При покупці квитка турист отримує детальну карту, на якій відмічені найяскравіші місця маршруту.
У центрі ареалу є кафе, де можна перекусити, а також турист може відпочити після прогулянки в ресторані, розташованому на виході маршруту.
Читайте про інші ідеї для туристів на вихідні на нашому сайті ProUkraїnu:
