З початком російської війни в Україні та хвилею масової міграції українців, зокрема, і до Чехії, у чеських школах почали створювати українські класи. Проте кожна школа в Чеській Республіці, яка вирішила створити такий клас, пройшла свій особливий шлях. Кожна історія такого класу унікальна. Звичайно, у тих умовах, у яких опинилися чеські школи, як державні, так і приватні, їм доводилося швидко все влаштовувати. Тобто шукати вчителів, приміщення, необхідні матеріали та інше.
У кожної школи своя історія
Я побувала в приватній школі ScioŠkolа в Празі, у районі Жіжков. Загалом ScioŠkoly мають початкові школи у всій Чехії та середні школи тільки в Празі. Школа, зрозуміло, є платною. Та зважаючи на війну Росії проти України, працівники в неймовірно швидкі терміни створили український клас на безоплатній основі. Згідно з даними ScioŠkolа, загалом у них навчається понад 150 українських учнів.
Спостерігати за школою цікаво, вона невелика, однак атмосфера весела. Навколо гам, як у вулику, діти бігають, говорять, кожен чимось зайнятий. У одних приміщеннях тривають уроки, в інших варять їсти, розважаються. Тобто щось абсолютно інше, ніж звичайна школа з моїх спогадів.
Кабінет директорки школи Маркети Главачової на найвищому поверсі з завжди відчиненими дверима. Вона розповіла, що створити український клас вирішили, тому що відчували в цьому потребу.
“Ми собі уявили, як вони приїжджають до чужої країни, де, власне, нікого не знають, не розуміють, як тут усе працює і проживають травму через те, що довелося тікати. Розмовляючи з колегами, ми вирішили, що діти потребують чимшвидше знайти місце, куди зможуть приходити і проводити час, частиною якого можуть стати”, – каже директорка.
Щоби знайти українських школярів, ScioŠkolа приєдналася до вже відомого сайту з пошуку шкіл для українських дітей – shkola.cz. Упродовж весняних канікул приблизно 20 українських родин записалося до школи. Після канікул влаштували зустріч для них, пізніше знайшлася і вчителька з України, а тиждень після канікул діти вже змогли ходити до школи. Цікаво, що школа вирішила створити саме окремий клас, а не інтегрувати дітей до чеських класів. “Ми вирішили, що в цих умовах діти потребують вчитися рідною мовою”, – так пояснює рішення школи Маркета Главачова.
Як працює український клас
Уперше, коли я зайшла в український клас, побачила абсолютно різних дітей не тільки за характером, що природно, а й за віком. Почувши, що я журналістка, вони почали перешіптуватися: “Потрібно розмовляти українською”. Тобто це діти з різних регіонів України, дехто розмовляє російською, дехто українською. Є навіть одна дівчинка з Дніпра, яка українську мову спочатку зовсім не розуміла. У кожного свої причини приїзду до Чехії, у багатьох батьки залишилися в Україні. На моє питання, чи подобається їм у Чехії, половина вигукувала «Так!», а інша «Ні, ми хочемо в українську школу». Загалом у класі 12 дітей, дехто вже повернувся в Україну.
Майже всіх предметів їх навчає вчителька Світлана Іванко. Також є дві вчительки чеської мови: одна для граматики, інша для розмов. Загалом діти вивчали чеську мову п’ять разів на тиждень. Та відвідували різні гуртки. Один із них має назву “Koleje”, де вони перебувають спільно з учнями-чехами. Три години в тиждень дітей різного віку розділяють у групи, де вони проводять час разом за різними видами діяльності.
Світлана Іванко потрапила на місце вчительки абсолютно випадково, шукаючи школу своєму середньому сину. Вона приїхала до Чехії на початку березня з Київської області з трьома дітьми. Їхати довелося п’ять днів, без можливості зупинитися, бо навколо були обстріли та міни. Коли Світлана із сином приїхала на зустріч до ScioŠkoly на Жіжкові, то під час презентації українського класу, прозвучало питання: “Хто буде вчителькою?”. А директорка відповіла, що поки невідомо. Після зустрічі Світлана підійшла й запропонувала себе на місце вчительки, оскільки вона має вищу освіту, має досвід вчителювання та потребує роботу. Потім вона приходила ще до початку навчання до школи, вирішували різні організаційні питання і, зрештою, Світлана почала навчати дітей. З розмови директорки, усе тримається саме на Світлані і вони дуже задоволені, що так сталося.
Психічний стан дітей та поради батькам
Щодо психічного стану дітей, то вчителька переконана, що всі українці нині, і дорослі, і малі, “поранені”. “Вони ж діти, вони важко входять у це становище, але потім легко і виходять. Їм потрібна любов. Не тиснути. В Україні, як вчителька, я б поводила себе по-іншому, я, мабуть, була б більш суворою, більше вимагала. Тут я даю їм більше свободи, можливостей для адаптації”. За її словами, дітям дуже допомагають різні екскурсії, які ті чи інші чеські організації надають безплатно, як Національна галерея столиці Праги. Зазвичай, досить написати листа й ще жодного разу дітям не відмовили.
Серед порад Світлана виокремила те, що стан дитини дуже залежить від настрою батьків. “Коли батьки радісно відправляють батькі до школи, то дитина це відчуває. Але, звичайно, буде важко”, – підсумовує Світлана. Справжня проблема, за словами вчительки, те, що зараз батьки опинилися перед черговим вибором, що робити далі. Адже багато хто думав, що до цього часу вже повернеться додому.
Що стосується методу навчання та загалом предметів, то діти продовжують вчити українську мову та літературу, математику, англійську мову, а також інтенсивно чеську. За місяць-два вони вже можуть спілкуватися про щось елементарне та навіть читаю. Значний вплив має і чеська система освіти. Світлана наголошує, що вона не може сказати, що тут краще, чи гірше, а каже, що у Чехії вчать просто по-іншому. “Моєму старшому сину 17 років. Він пішов навчатися теж у Чехії. Зважаючи на знання одногрупників, він каже, що математика у нас вищого рівня, а природничі науки краще знають чехи, бо їм подають їх у цікавій формі”.
А що далі?
Усі історії рано чи пізно закінчуються. Часто батьки, які нарешті знайшли школу для дітей, тепер знову опиняються перед пошуком. Адже навчальний рік завершуються, а чеські школи здебільшого зобов’язалися взяти дітей тільки до кінця навчального року 2021/2022, без будь-яких гарантій у майбутньому. Ніхто не готовий фінансувати такі класи. Крім того, ілюзія швидкого закінчення війни не покидала ще до недавно.
У класі є одна мама, Ірина Випорхонюк, зі східних регіонів України. У школу її донька потрапила випадково, через знайому. Наразі донька проходить і українську програму онлайн, і ходить до чеської школи. Поки що сім’я не планує наразі повертатися додому. Тож Ірина в пошуках нової школи для своєї доньки. Вона особисто писала листи в різні школи в Празі, де отримала стандартну відповідь: “Місць немає”. Вона писала далі, аж до Департаменту освіти Праги. Звідки отримала не зовсім обнадійливу відповідь. “Є там така пані Ольга Орест, яка займається розподілом дітей по школах. Вона мені подзвонила і сказала, що, на жаль, ситуація така, що в школах дійсно немає місця. Також вона додала, зараз складають списки дітей, які точно знають, що будуть продовжувати вчитися далі з вересня. І коли ці списки будуть готові, щось визначиться, то нам десь у середині червня передзвонять”, – розповідає Ірина.
Наша редакція зверталася до Департаменту освіти Праги й наразі жодної відповіді ми не отримали, про те, якою є черга очікування на місце в школі в цей момент та як це збираються вирішувати. Чи справді батькам сподіватися на чергу, чи шукати інші альтернативи.
Водночас директорка ScioŠkolа Маркета Главачкова запропонувала Ірині та її доньці зустрітися в червні, поспілкуватися та, можливо, запропонувати місце в школі на наступний рік. З огляду на критичну ситуацію з місцями в школах, у ScioŠkolа вирішили, що вже не будуть продовжувати ізольований український клас. Маркета Главачова так пояснює: “Ми спробуємо запропонувати ті чеські класи, де маємо вільні місця. Щоби діти змогли пройти стандартний процес прийому до нас до школи. Якщо вони пройдуть, а не будуть мати гроші, щоби оплатити школу, то ми будемо розмовляти з батьками, яку знижку на оплату вони потребують. Ми будемо з кожним спілкуватися індивідуально й та знижка може бути й до 95%”.
Висновок
Чеські садки, школи, гімназії та університети намагалися максимально допомогти українцям продовжити навчання. Кожен заклад освіти пройшов свій шлях до створення українських класів. Завжди поставали певні виклики та доводилося швидко ухвалювати рішення.
Наразі незрозуміло, як влада Праги зокрема, і Чехії загалом планує влаштовувати українських дітей у садочки та школи на наступний рік. Якщо місць у деяких регіонах не вистачає навіть для чехів. У групах для іноземців у соцмережах лунають заклики максимально записуватися в чергу. Оскільки від кількості охочих залежить рішення певних дитсадків та шкіл про розміщення дітей.
Читайте також:
