Українські діти в празьких школах навчилися домовлятися та інтегрувалися серед своїх однокласників. Однак школи мають значно складніший етап інтеграції, пише репортерка газети “Денік” Світлана Балшакова. Діти часто не опановують чеську мову на рівні, необхідному для спеціалізованих предметів, під час роботи зі складнішими текстами або для вступних іспитів.
У них іноді виникають проблеми з дисципліною й відвідуваністю, непорозуміння вирішують силою. У деяких класах іноземці складають більше половини учнів, вчителі досягають межі своїх можливостей.
«Українські діти швидко навчаються розуміти та спілкуватися на базовому рівні. Але їм необхідно далі отримувати освіту, а незнання мови природно відображається на викладанні всіх предметів», – зазначила Ярослава Буділова, директорка початкової школи Генерала Яноушека на Чорному Мості.
Газета “Денік” звернулася до міських рад та шкіл у чотирьох районах столиці з великою українською громадою. За даними Інституту планування та розвитку столиці, лише в цих районах у 2024 році проживало понад 46 тисяч громадян України. Найбільше в Празі 4 – приблизно 16,3 тисячі. У Празі 3 їх було майже 12 тисяч, у Празі 11 – приблизно 9,6 тисячі, а в Празі 14 – понад вісім тисяч.
Саме різницю між звичайною розмовою та мовою, необхідною для навчання, директори шкіл згадують найчастіше. Діти можуть без особливих труднощів спілкуватися зі своїми однокласниками. Але деякі з них не розуміють складніших завдань, професійних текстів чи формул для вступних іспитів.
У Празі 4 іноземці вже становлять більшість у деяких класах
Найбільше українців з цих районів проживає в Празі 4. У початкових школах, заснованих міським районом, діти з іноземним громадянством становлять приблизно 21 відсоток усіх учнів. Це приблизно дві тисячі дітей, з яких приблизно тисяча є громадянами України.
Однак їхній розподіл між школами та окремими класами не є рівномірним. «У міському районі є дві загальноосвітні школи, де частка учнів з іноземним громадянством сягає майже половину. У деяких класах вона перевищує 50 відсотків», – сказала речниця Праги 4 Едіта Ржегакова.
Конкретні наслідки такого високого представництва описала одна з місцевих початкових шкіл. Її директор не побажав, щоб його ім’я й назва школи були опубліковані. Учні з іншою рідною мовою, як переважно називають у Чехії дітей іноземців, там становлять 41,1 відсотка всіх дітей. Семеро з десяти з них – з України. В окремих класах їхня частка зазвичай становить близько 32 відсотків, але в деяких випадках сягає 55 відсотків. «Інтеграція особливо складна в класах, де велика частка цих учнів. Диференціація навчання та методів є складною. Деякі учні тут вже кілька років і покращують свої навички. Але в домашньому середовищі вони розмовляють рідною мовою. Менталітет окремих національностей тощо відіграє велику роль у цьому процесі», – сказав директор.
Вчителі повинні адаптувати навчання до дітей з різним рівнем володіння чеською мовою, знаннями та навичками. Однак школі не вистачає людей і часу для роботи в менших групах. «Для вчителів, які перебувають у дуже психологічно вимогливому та стресовому середовищі, це дуже обтяжливо. До того ж, міністерство навіть не дає їм хорошої зарплати. Бракує мотивації, і благополуччя на робочому місці не врятує все», – вважає директор. За його словами, також важко знайти хороших вчителів, які мають час добре розподілити групи та використовувати сучасні методи навчання.
Школа навчає та виховує. Доводилось пояснювати це батькам.
Навпаки, у загальноосвітній школі “Їжні IV” інтеграцію вважають успішною. «Ми не залишали дітей напризволяще від самого початку. Ми розділили їх на всі класи, забезпечили їм тримісячний інтенсивний курс чеської мови, репетиторство у другій половині дня та були послідовними», – сказав директор Даніель Кайзер. Він також вважає роботу з батьками важливою частиною інтеграції. «Нам потрібно пояснити їм, що наша школа – це освітній процес, а не лише освіта. Ми також переконуємо тих, хто планує повернутися до України, що участь в освітньому процесі надасть їхнім дітям інші можливості в майбутньому», – додав Кайзер.
Прага 14: Деякі починають з нульовим знанням чеської мови
Загальноосвітню школу Генерала Яноушека на Чорному Мості відвідує приблизно 190 іноземців — 28 відсотків усіх учнів. Більше половини з них – українці. «Більшість дітей включаються без жодних проблем. Але є й такі, які не докладають ніяких зусиль. Якби в класі було двоє чи троє таких учнів, це не було б проблемою. Але в класах зазвичай третина іноземців з різним рівнем володіння чеською мовою. Також є чеські діти з особливими освітніми потребами», – сказала директорка Ярослава Буділова.
Переважна більшість новоприбулих починає навчання без жодних знань чеської мови. Крім того, діти відрізняються рівнем попередньої освіти, здібностями, сімейним походженням та психологічним станом. «Вони відірвані від своїх друзів, від звичного середовища та потрапляють у зовсім нове, з іншими звичками та вимогами», – сказала Буділова.
Українські діти відносно швидко опановують звичайне базове спілкування. Однак його недостатньо для навчання. «Їм треба вчитися далі, і брак знань мови, очевидно, відображається на викладанні всіх предметів. Вимоги мають бути адаптовані до цього. Але якою мірою? Досить часто це учні другого курсу, які повинні продовжувати навчання в середніх школах. Більшість із них захочуть залишитися тут, тому виникає питання: чи будуть вони достатньо освіченими?» – зазначила директорка.
Вирішення цього вона бачить у інтенсивній мовній підготовці до початку регулярних занять. «Держава повинна спочатку забезпечити, щоб діти-іноземці вивчали чеську мову поза шкільним середовищем. Тільки після досягнення певного рівня вони приходили б до шкіл. Це допомогло б школам, самим дітям і, зрештою, суспільству в цілому», – підсумувала Буділова.
Деякі батьки не дуже співпрацюють, допомагає українська психологиня
Загальноосвітню школу Хвалетицька відвідує приблизно 90 дітей з України. Учні першого класу можуть факультативно відвідувати додаткові заняття тричі на тиждень під керівництвом шкільних вчителів. Програма фінансується Міністерством внутрішніх справ разом з Прагою 14. «Діти відносно добре адаптуються до колективу. Через короткий час вони починають розмовляти», – каже Петра Медова, координаторка освіти для іноземців.
Однак на уроках вони наражаються на, наприклад, довжину чеських голосних, розуміння тексту або текстових завдань. «У цих сферах їхні труднощі толеруються та поважаються в рамках оцінювання. Деякі батьки іноді менше співпрацюють зі школою. У нас у школі також є психологиня з України. Вона займається більш серйозними випадками з батьками та шкільним консультаційним офісом», – додала Медова.
Загальноосвітня школа Шимановська в Киє також позитивно оцінює інтеграцію українських дітей. Найбільшою проблемою залишається мовний бар’єр, особливо для новоприбулих учнів. Тут є потреба в індивідуальній підтримці та достатніх можливостях вчителів. «Більшість дітей відносно швидко інтегрується в колектив, встановлюють дружні стосунки з однокласниками та поступово залучаються до звичайних занять», – сказав директор Карел Мартінек. Темпи адаптації варіюються залежно від віку, тривалості перебування в Чеській Республіці та рівня знання чеської мови. Важливу роль також відіграє співпраця з сім’ями.
Прага 11: Одні мають труднощі з чеською мовою, інші вирішують проблеми силою
Загальноосвітня школа Менделова також звертає увагу на недостатнє знання професійної чеської мови. З приблизно 700 учнів близько 110 мають іншу рідну мову, причому значна частина з них – діти з України. «Рівень володіння чеською мовою учнями з іншою рідною мовою часто не відповідає вимогам для успішного навчання в середній школі. Труднощі проявляються переважно в розумінні професійно-технічної мови, складніших текстів та завдань, зберігаються недоліки у вимові та мелодії мовлення», – сказала директорка Мартіна Тумсова.
Діти часто спілкуються рідною мовою вдома, а іноді й у школі. Вони мають менше можливостей природним чином розвивати чеську мову. Мовний недолік найчіткіше проявляється під час вступних іспитів. «Вони докладають багато зусиль до підготовки. Але результати часто не відповідають цьому саме через недостатньо розвинені мовні навички», – додала Тумсова.
У загальноосвітніх школах, заснованих Прагою 11, іноземці становлять 17,5 відсотка всіх учнів. У 2025/26 навчальному році їх відвідувало 1201. Тимчасовий захист мали 444 дитини, тобто 6,5 відсотка всіх школярів. На відміну від Праги 3 чи Праги 4, у міському районі немає жодної школи чи класу, в яких іноземці становлять більше половини учнів.
У загальноосвітній школі Мікулова з приблизно 630 учнів 95 приїхали з України. Чеська мова та інтеграція в колектив там не є головною проблемою. «Вони досить добре володіють чеською мовою, у школі є встановлені процедури та підтримка. Інтеграція в колектив не є проблемою. У нас є процедури, щоб допомогти дітям, і вони добре справляються», – сказала директорка Міхаела Пахерова.
Більшою проблемою для деяких дітей є дотримання шкільних правил, відвідуваність та мотивація до навчання. «Діти мають дещо інше ставлення. Вони часто вирішують непорозуміння за допомогою застосування сили, особливо хлопчики. Іноді виникає проблема з відвідуваністю серед дітей, яким бракує мотивації бути тут і навчатися», – описала Пахерова.
Прага 3: Дев’ять із десяти іноземців на Цимбурковій – з України
У 2025/26 навчальному році в десяти загальноосвітніх школах, заснованих Прагою 3, навчалося 1517 учнів з іншою рідною мовою. Вони становили майже 27 відсотків усіх учнів, і приблизно 40 відсотків з них були з України.
Мерія району під час зарахування намагається розподілити їх якомога рівномірніше між школами. Вона підтримує їхнє викладання чеської мови та інтеграцію до колективів. «З огляду на ситуацію у 2022 році, коли прибула велика кількість дітей з України, у нас зараз вісім класів із загальної кількості 212, де діти з іншою рідною мовою становлять більше половини. Наразі у нас немає жодних виключно українських класів», – сказав заступник мера Праги 3 з питань освіти Філіп Малек.
У загальноосвітній школі Цимбуркова іноземці становлять приблизно третину всіх учнів. Приблизно дев’ять з десяти – з України. Найбільший виклик – не допустити, щоб діти спілкувалися лише один з одним. «Ми намагаємося інтегрувати їх до колективу так, щоб не виникало замкнутих та розрізнених груп», – сказав директор Мартін Шнайдр.
Однак інтеграцію оцінює позитивно. «Вона йде добре завдяки професіоналізму вчителів та підтримці спеціалістів нашого шкільного консультаційного центру», – сказав він. У школі також працюють українські вчителі, які мають понад чотири роки досвіду інтеграції.
Значна частина українців, ймовірно, залишиться
Наразі неможливо точно визначити, скільки людей серед тих, хто приїхав після початку війни, оселяться в Празі назавжди. Однак поточний розвиток подій свідчить про те, що значна частина з них залишиться. «Зі збільшенням терміну проживання збільшується кількість людей, які тут працюють. Їхні діти відвідують школи, а домогосподарства створюють міцніші соціальні та економічні зв’язки», – сказав Томаш Брабек, спеціаліст з міського розвитку IPR Prague.
Тому питання не лише в тому, щоб впоратися з кількома роками навчання, а й у тому, чи отримають діти освіту, яка дозволить їм продовжувати навчання, роботу та повноцінно жити в Чеській Республіці. Для деяких з них Чеська Республіка, ймовірно, буде не просто тимчасовим притулком, а домівкою.
Матеріал підготовлено громадською організацією ProUA z. s. в рамках «Програми підтримки діяльності національних меншин та інтеграції іноземців на території столиці на 2026 рік». Проєкт реалізується за фінансової підтримки магістрату міста Прага.
Підтримати нашу роботу можна через громадську організацію ProUA за цим посиланням
