У лютому цього року навчальна та наукова бібліотека Плзеньського краю (SVK PK) представить десятки антивоєнних плакатів студентів і викладачів кафедри дизайну Київського національного університету культури і мистецтв. З перших днів широкомасштабної війни росії проти України вони реагують на вторгнення московських військ. Вони мають на меті зафіксувати хід війни, мотивувати та надихнути наполегливість і впевненість у перемозі України, – каже для ЧТК Мілан Ржіски, керівник маркетингового відділу бібліотеки.

«Виставка антивоєнних плакатів є лише маленькою ілюстрацією реального воєнного конфлікту в Україні. Конфлікту, який є ганебним у всіх аспектах. Ми раді, що, організовуючи виставку, можемо хоча б символічно висловити нашу незмінну підтримку стражденному народу. А також донести до нас усіх відчуття молодого покоління, яке через російського агресора надто швидко втратило дитинство», – сказав директор бібліотеки Даніел Бехни. Відкриття виставки відбудеться завтра, 1 лютого о 17:00 за участю місцевої української громади, гетьмана Плзеньського краю Рудолфа Шпотака та представників Посольства України. Виставка триватиме до 27 лютого.

Дві наукові лекції як частина виставки
Частиною виставки, яку проводитиме бібліотека за адресою Сметанові сади 179/2, місто Плзень, будуть дві лекції – 8 лютого фотографка Майда Сламова представить свої світлини із зони бойових дій, де вона була із репортером Войтєхом Богачем. Початок війни застав їх на кордоні з Білоруссю, у місті Овруч. Звідти вони вирушили через Житомир до Києва. “За перші два тижні вони відстежували за подіями навколо столиці та побували в містах Ірпінь, Макарів і Васильків. Знову повернулися в Україну, коли російські війська відступили від Києва. Основну увагу приділили звільненим територіям навколо столиці, а також на Одесу, Миколаїв і Донбас», – сказав Ріски. Вони також три дні провели на передовій з українськими бійцями. Наразі востаннє повідомляли у січні про ракетний обстріл Дніпра, ситуацію у звільненому Херсоні та ситуацію у прифронтовому Бахмуті.
14 лютого історик Мірослав Брайтфелдер з кафедри історії Педагогічного факультету Західночеського університету в Плзні опише історичний розвиток українсько-російських відносин. За його словами, нинішня російська пропаганда стверджує, що України не існує. «Однак насправді українська історія сягає раннього середньовіччя. Це також багато в чому історія українсько-російських відносин. Причому дуже драматична історія», – сказав Брайтфелдер. У його лекціях ітиметься, наприклад, про те, коли українці стали нацією, коли і як намагалися здобути незалежність, і чому ім’я Степана Бандери досі пам’ятають, і не лише в Україні, але й у Польщі та навіть у Чехії.
Читайте також: Громадський центр для дітей з України створено у відновленому торік плзеньському гуртожитку – гетьман Рудолф Шпотак