Празький магістрат зібрав професійну команду, які надаватимуть психологічну допомогу українським біженкам, щоб допомогти їм подолати труднощі, пов’язані з наслідками війни та вимушеної еміграції. До колективу психологів увійшли також і біженці, які мають кваліфікацію в цій галузі, повідомила членка ради празького магістрату Мілена Йонова (Прага Собі). За даними Крайового центру допомоги Україні (KACPU), який обслуговує місто Прагу та Середньочеський край, допомогу тут наразі отримало понад 90 тисяч освіб.
Багатьом біженкам з України загрожують тривалі психологічні проблеми, психічні розлади або посттравматичні синдроми. Люди отримують важкі повідомлення від рідних, які служать у армії або перебувають у зоні бойових дій, через засоби масової інформації та інші комунікаційні канали бачать, як війна приходить до їхніх міст, руйнує будинки, парки, лікарні, школи, місця роботи, які вони відвідували ще зовсім недавно. До цього нагромаджуються обставини перебування у чужій країні з іншою мовою, правилами, проживання у чужому помешканні, необхідність доглядати за дітьми, вирішувати питання їхньої освіти тощо. Біженки перебувають у роздумах на зразок “як жити далі?”, “які перспективи?”, “кому я тут потрібна?” тощо — тобто запитання, на які неможливо відповісти одразу.
Комплексна підтримка
Тому команда, котра складається переважно з українських експертів з психічного здоров’я, довготривало намагатиметься допомагати у таких ситуаціях. Колектив діятиме спільно із трьома визнаними постачальниками соціальних та медичних послуг, надаватиме комплексну психосоціальну підтримку.
Багатопрофільна команда поки що формується. Вона надаватиме послуги переважно дітям та жінкам, які були змушені рятуватися війни та знайшли тимчасовий притулок у чеській столиці. Спеціалізована підтримка надаватиметься у сфері психічного здоров’я, моральних травм від втрати чи поранення близької людини або домівки, при відчутті тривоги або безпорадності та безнадійності.
Також допомагатимуть тим, хто зіштовхнувся з якоюсь формою жорстокого поводження, потребує підтримки в подоланні психічних захворювань, а також людям, яким необхідно зорієнтуватися у новій життєвій ситуації і в новому соціокультурному середовищі.
Консультації відбуватимуться переважно українською та російською мовами. Це будуть психологи, психотерапевти, соціальні працівники або медсестри, які також зіткнулися з подібним ситуаціями або які поспішно виїхали з України та хочуть допомагати іншим. Вони працюватимуть як психосоціальний персонал, як терапевти, консультанти з психічного здоров’я, двомовні консультанти з адаптації або мультикультурні працівники.
Важлива безпосередня комунікація
«Цей інноваційний проект дасть можливість особам і сім’ям, які потрапляють до системи гуманітарної допомоги, отримати довгострокову спеціалізовану підтримку безпосередньо зрозумілою мовою, без перекладачів, що важливо у подібних ситуаціях. Водночас пропонуємо українським терапевтам, які самі були змушені емігрувати, можливість використати свої професійні навички», – додала Мілена Йонова (Прага собі), радниця із соціальної політики та охорони здоров’я Праги.
Команда формується у тісній співпраці з відомими товариствами у цій сфері як Green Doors, Fokus Praha та Агентство з міграції та адаптації, або AMIGA, і координуватиметься Столичною медичною службою, допоміжною організацією, яка заснована столичним магістратом.
«Використання потенціалу відомих постачальників медичних та соціальних послуг та надання їм можливостей прийняти українських професіоналів може стати хорошою моделлю для інтеграції та активізації самодопомоги біженців. Наразі це єдина можливість використання своєї мови та навичок для надання ефективної психосоціальної допомоги біженцям», – додав Павел Новак, директор Столичної медичної служби.
Що найбільше “мучить” біженців?
«Ми запропонуємо біженцям, зокрема, психосоціальну підтримку на амбулаторній основі в наших відділеннях, безпосередньо на місцях або по телефону та через наш онлайн-чат», – додав Ян Соботка, виконавчий директор Focus Prague.
Найпоширенішими проблемами біженців є посттравматичні синдроми, безсоння, занепокоєння, страх виходу або гучні звуки, наприклад політ літака або навіть різке закриття дверей автомобіля. Також відчувається почуття провини, адже вони залишають вдома родичів, які не змогли виїхати з ними і залишилися в Україні, або домашніх тварин, яких не могли взяти із собою і які були залишені напризволяще.
«У перші ж дні війни я скористалася своїми мовними навичками та зголосилася перекладати в Крайовому центрі допомоги. Тут почула дуже багато історій від новоприбулих, різних історій від перекладачів-любителів, побачила велику відданість, своєчасне реагування, допомогу у кризових ситуаціях. Ми раді взяти участь у спільному проекті, який має на меті як інтегрувати українських фахівців із психічного здоров’я в місцеві соціальні служби, так і підвищити обізнаність новоприбулих у тому, як піклуватися про своє психічне здоров’я та не соромитися покликати кого на допомогу. Сподіваємося, що наші зусилля можуть матимуть вплив на охорону психічного здоров’я в післявоєнній Україні, і, наприклад, люди повезуть назад добру практику», – додала директорка Green Doors Мирослава Бубела.
