Текст: Марек Керлес
Міністр оборони України Рустем Умєров закликав до служби співвітчизників, які зараз проживають за кордоном і перебувають у призовному віці. Чоловіків призовного віку від 25 до 60 років у Німеччині та інших країнах можуть попросити з’явитися до призовних пунктів Збройних сил чи бодай стати на військовий облік за кордоном. Міністр оборони говорив лише про “запрошення”. Але Умєров дав зрозуміти, що можуть бути санкції, якщо запит не виконають.
Утім, такі країни, як Німеччина чи Чехія, з високою часткою українських біженців, не мають законів про екстрадицію дезертирів і тих, хто відмовляється воювати, їхнім рідним країнам, пишуть чеські економічні видання Е15 та Іnfo.
Дискусію щодо призову українців, які живуть за кордоном, розпалив Рустем Умєров, який у вересні минулого року змінив Олексія Резнікова на посаді міністра оборони, у грудневому інтерв’ю німецькому виданню Bild. Чи здійснéнні вимоги Умєрова взагалі — вирішується тільки зараз. Українські воїни перебувають на фронті тривалий час, вони втомлюються, серед них багато поранених і, на жаль, загиблих. Тому армію необхідно поповнювати, аргументує Міноборони.
Йдеться про, можливо, понад сотню тисяч чоловіків у віці від 18 до 60 років. За даними газети Süddeutsche Zeitung, сьогодні лише в Німеччині проживає близько 200 тисяч українців цього віку, у Чехії – близько 80 тисяч. Тут, однак, необхідно підкреслити, що не всі чоловіки, які досягли призовного віку, здатні до військової служби. Або через необхідність утримувати рідних, або через стан здоров’я.
Видача призовників законодавчо неможлива
Зараз йдеться передусім про те, що станеться або може статися, якщо українському новобранцю, який зараз проживає в Німеччині, прийде призов на строкову службу або (якщо він уже відбув) безпосередньо до армії. Через відсутність українських військових на фронті кількість таких випадків, ймовірно, зросте.
Як показує правовий аналіз, у Німеччині, ситуація з «примусовим призовом» новобранців (якщо вони не хочуть йти до армії добровільно) майже нерозв’язна. І в Чехії, мабуть, не буде інакше. Як зазначає Süddeutsche Zeitung: «Згідно зі статтею 4 Європейської конвенції про екстрадицію, екстрадиція за кримінальні злочини, які полягають лише у порушенні військового обов’язку, виключається».
Тут також йдеться про «дезертирство» або «ухилення від служби шляхом шахрайства», тобто два злочини, які також можна знайти у німецькому військовому кримінальному законодавстві. В Німеччині німецького дезертира або того, хто відмовляється від служби в армії за незаконними мотивами, дійсно могло б чекати ув’язнення.
“Абсолютно виключено”
Але у випадку іноземця, який відмовляється йти служити на своїй батьківщині або дезертував з неї, Німеччина не має на нього ніяких «засобів юридичного впливу». Тож німці однозначно не можуть заарештувати виявленого українського “відмовника” та доставити його українцям на кордон. Це абсолютно виключено.
З іншого боку, якщо українець чи будь-який інший іноземний громадянин утік від армії або від війни, подав прохання про притулок у Німеччині лише з міркувань сумління, тобто через те, що він не хоче служити в збройних силах на батьківщині, то йому буде відмовлено в притулку. І це при тому, що німці мають право — з міркувань «совісті» — замінити службу в армії альтернативною службою. Однак це не стосується іноземців, які просять притулку.
Яскравою ілюстрацією цього є випадок, коли в 2008 році американський солдат Андре Шеферд дезертував з армії США, оскільки він не хотів брати участь у війні в Іраку, і тому подав заяву на надання притулку в Німеччині. Але його заяву врешті-решт відхилили навіть у Європейському суді з прав людини.
Поширена проблема і міцний юридичний горішок
Водночас цей випадок яскраво свідчить про те, що нинішня дискусія про можливу екстрадицію тих українців, які отримали повістку і проживають на території ЄС, зовсім не стосується лише воєнного стану в Україні. Це загальна проблема, яку потрібно вирішити, мабуть, у всій Європі.
«Міністерство внутрішніх справ не контролює, чи підлягає військовій службі особа, яка реєструється для тимчасового захисту. Це внутрішня справа, яка регулюється правовими нормами України», – пояснили в чеському МВС щодо ситуації з українськими чоловіками призовного віку в Чехії.
З іншого боку, з наведеного вище опису випливає, що європейське право дещо (багато) «плаває» в подібних випадках. Справді, якби Чехія – суто теоретично – через загрозу своїй безпеці (чи через масштабне стихійне лихо) призвала на військову службу строковиків і солдат запасу (як це відбувається сьогодні в Україні), то втечу такого призовника чи солдата за кордон, навіть до сусідньої Австрії, практично унеможливила б його призов. На батьківщині йому загрожувало б ув’язнення за дезертирство або непокору наказу про призов. Але жодна з країн ЄС не могла б законно видати його до Чехії.
Правила виїзду багатодітних різко посилили напередодні Нового року
Поки законопроект про мобілізацію обговорюється, де факто перед самим Новим роком правила виїзду українських чоловіків за кордон були істотно посилені, причому практично без попередження тих, хто вже збирався їхати і стояв у величезних чергах. Вже недостатньо мати трьох і більше дітей чи інвалідність, щоб потрапити до категорії “виїзних” — необхідно мати свіжу довідку з територіального комплектного центру (ТЦК, колишній військкомат). Наприклад, про спробу тимчасового виїзду до Польщі розповів відомий політолог Євген Магда, який раніше неодноразово виїжджав і повертався. Хоч він і є багатодітним батьком, “це тепер не має значення без довідки з ТЦК. Причому просто звірити дані у ТЦК недостатньо, потрібна довідка про відстрочку від мобілізації. Як мені вже писали: наробили дітей — то захищайте… Тепер це часом виглядає як офіційна позиція… Насправді комунікація з цього питання погана, не кожен реагує спокійно”, – зазначив Магда у соцмережі.
Як зазначає Visit Ukraine, додатково до визначеного пакета документів для кожної категорії осіб, що мають право на виїзд з України, потрібно мати довідку з ТЦК (це може бути витяг із протоколу ТЦК про ухвалене рішення щодо відстрочки) та військово-облікові документи з записом про відстрочку. Багатодітні чоловіки, котрі мають трьох або більше неповнолітніх дітей, крім стандартного переліку документів, мають надати свідоцтва про народження, свідоцтво про шлюб/розірвання шлюбу, а також рішення органу опіки або посвідчення батька багатодітної сім’ї. Крім цього, для перетину кордону чоловік, що має трьох або більше дітей віком до 18 років, має повноцінно утримувати неповнолітніх, а головне – надати документальне підтвердження цього факту.
Хто ще може виїжджати?
Як і раніше, виїжджати можуть зняті з військового обліку за станом здоров’я чоловіки (окрім стандартного пакета документів, довідки з ТЦК та військово-облікового документа, потрібно мати довідку про інвалідність або рішення медичної комісії про непридатність до військової служби. Чоловіки, котрі мають обмежену придатність до служби – не можуть виїжджати з України під час дії воєнного стану). Тимчасово (до 6 місяців) непридатні чоловіки, інваліди I, II, III груп, чоловіки, що супроводжують особу з інвалідністю I або II групи або хворого родича, які самостійно виховують дітей, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, котрі їдуть на лікування, реабілітацію або військові навчання, водії, залізничники, моряки, спортсмени, тренери, волонтери за програмою “Шлях” та чоловіки, котрі працюють у сфері культури та їдуть з метою проведення благодійних концертів та збору коштів, або ж представлення України на міжнародній арені.
Читайте також: Мобілізація за кордоном: військовий облік чоловіків і чи повертатимуть в Україну
