Перший етап адаптації — із перекладом, базовими послугами й адміністративними питаннями — загалом українці пройшли. Тепер на перший план виходять системні речі: медицина, довгострокова фінансова стабільність, соціальна інтеграція. Приклад — ситуація в Моравсько-Сілезькому краї, пише регіональне видання Moravskoslezsky Denik.
Ситуація з мовою за останні роки помітно змінилася. «Мовний бар’єр уже не такий великий. У державних установах є перекладачі або працівники, які говорять українською. Банки мають мобільні застосунки українською мовою», — зазначила Мірослава Хлебоунова з крайового уряду.
Крім того, у регіоні працює мережа організацій, куди українці можуть звернутися по консультації чи супровід із перекладом.
Голова обертом
Натомість серйозним викликом залишається доступ до медичної допомоги. Українцям складно знайти лікаря загальної практики, який приймає нових пацієнтів. І ця проблема не нова, вона існує і для частини місцевих жителів, але для новоприбулих вона особливо відчутна.
Друга болюча тема — фінанси. Йдеться насамперед про людей, які не можуть працювати: літніх, людей із хронічними захворюваннями або тих, хто доглядає за маленькими дітьми. «Люди з тимчасовим захистом досі повністю не інтегровані в соціальну систему Чехії. Вразливі біженці, які не можуть працювати і мають обмежені можливості на ринку праці, повністю залежать від гуманітарної допомоги», — пояснила Хлебоунова.
Для таких родин перехід із гуртожитків до звичайного житла майже нереальний: оренда дорожча, потрібно сплачувати заставу, додаткові витрати. До цього додається невизначеність: на який термін продовжать тимчасовий захист і чи зростатимуть виплати.
Українським дітям складно
У Моравсько-Сілезькому краї, де мешкає майже 1,2 мільйона людей, нині проживає понад 20 700 громадян України. Це менше, ніж торік (понад 21 250) і два роки тому (приблизно 22 000). Кількість новоприбулих поступово зменшується.
Водночас у школах українських дітей стало більше. На початку цього навчального року в початкових школах навчалися 2 862 учні з України — на 63 більше, ніж рік тому. У середніх школах — 929 студентів, що на 190 більше, ніж у 2024 році.
За даними краю, системних проблем із адаптацією школярів немає, але ситуація дуже різна. Більшість дітей швидко інтегрується, активно вивчає чеську мову й налагоджує контакти. Водночас є група учнів, які не мають достатньої мотивації вчити мову — часто через переконання, що скоро повернуться в Україну.
Є й інший аспект. Українські діти приходять із досвідом війни, який суттєво відрізняється від життя їхніх чеських однолітків. «Вони часто стикаються з іншими життєвими викликами, ніж їхні чеські ровесники. Іноді їм складно зрозуміти, чому для інших дітей не є важливими ті питання, які для них самих — питання виживання», — зазначила Хлебоунова.
Попри це, в довгостроковій перспективі більшість дітей, які приїхали на початку повномасштабної війни й залишилися в регіоні, змогли інтегруватися: звикли до нового режиму, опанували мову, знайшли друзів. В адаптації допомагає безкоштовна мовна підготовка та курси, які проводяться навіть улітку.
Читайте також:
Без конфліктів і з рекордною зайнятістю: як живуть українці у Краловоградецькому краї
Скільки українців фігурує у кримінальній статистиці Чехії: Оломоуцький край
