Міністерство внутрішніх справ Чехії вирішило припинити фінансування юридичної допомоги для біженців, яку роками надавали громадські організації. При цьому нова система може коштувати державі майже в п’ять разів дорожче.
Про це пише видання Seznam Zprávy. Авторка матеріалу – юристка Андреа Прохазкова. За її словами, від 2024 року в Чехії діяла змішана модель допомоги людям, які проходять процедури отримання притулку або перебувають у центрах для іноземців. Юридичні консультації надавали як адвокати, так і неурядові організації.
Саме громадські організації, наголошує авторка, десятиліттями працюють із біженцями та мігрантами і мають не лише юридичний досвід, а й соціальних працівників, психологів та фахівців із кризової підтримки.
Дешевше для держави, але програму закривають
Одним із головних аргументів критиків рішення є його фінансова сторона. Як зазначає Прохазкова, підтримка неурядових організацій обходилася державі приблизно у 5 мільйонів крон за два роки. При цьому близько 75% витрат покривав Європейський Союз через спеціальний Фонд притулку, міграції та інтеграції (AMIF), який фінансує допомогу біженцям та мігрантам.
Натомість новий конкурс, який передбачає надання послуг лише адвокатами, оцінений уже у 23 мільйони крон без ПДВ.
Ба більше, представники неурядового сектору пропонували знайти альтернативне фінансування та покрити ці витрати не з державного бюджету. За словами авторки, Міністерство внутрішніх справ цю пропозицію відхилило.
Чому адвокати не можуть повністю замінити громадські організації
На думку юристка Андреа Прохазкової, проблема полягає не лише в грошах. Люди, які тікають від війни, переслідувань чи інших кризових ситуацій, часто потребують значно більше, ніж просто юридичної консультації. Працівники громадських організацій допомагають їм орієнтуватися в новій країні, супроводжують під час спілкування з державними органами, надають психологічну підтримку та допомагають розв’язувати соціальні проблеми.
Авторка посилається також на перевірку омбудсмана за 2024 рік. У звіті зазначалося, що в період, коли допомогу біженцям надавали переважно адвокати, значно скоротилася кількість людей, які зверталися до судів у справах, пов’язаних з отриманням притулку.
За словами заступника омбудсмана Віта Александера Шорма, багато адвокатів не супроводжували клієнтів під час адміністративних процедур, не переглядали матеріали справ і не брали участі у співбесідах. Самі зустрічі нерідко тривали лише 10–15 хвилин, частину часу з яких займав переклад.
Черговий удар по неурядовому сектору?
Андреа Прохазкова вважає, що рішення є частиною ширшої тенденції щодо обмеження ролі громадських організацій у Чехії. Вона нагадує, що останніми місяцями уряд Андрея Бабіша вже пропонував посилити контроль над організаціями, які отримують фінансування з-за кордону. Також у травні було ліквідовано урядовий відділ з прав людини та захисту меншин, який співпрацював із багатьма експертами неурядового сектору. На думку авторки, усі ці кроки поступово звужують можливості громадських організацій впливати на вирішення суспільних проблем.
Безпосередньо українців нове рішення теж може зачепити. Саме неурядові організації сьогодні часто допомагають біженцям розібратися з питаннями тимчасового захисту, продовження документів, працевлаштування, доступу до соціальної підтримки та іншими юридичними процедурами.
Критики реформи побоюються, що після відсторонення громадських організацій частина людей втратить доступ до комплексної допомоги, яку адвокати не завжди можуть забезпечити.
Як підсумовує Андреа Прохазкова, для скасування рішення знадобився б сильний політичний тиск. Однак в умовах нинішньої політичної атмосфери в Чехії вона не очікує, що МВС змінить свою позицію.
Читайте також:
Робоча карта в Чехії: українці знову можуть подавати заявки. Які умови?
Українка в Чехії ледь не втратила дозвіл на перебування: агентура за неї не платила внески
