Обороняючи Україну, на фронті війни московії проти України загинув активіст спротиву російській окупації Криму і колишній політв’язень кремля Геннадій Афанасьєв. Після звільнення з російського ув’язнення він певний час проходив реабілітацію у Чехії.
Про смерть Афанасьєва вчора, 21 грудня 2022 року, повідомив його друг і блогер Мирослав Олешко. “Прощавай Друже, куме. Люблю тебе. Ти вічно з нами, бо ми пам’ятаємо”, – написав він. Пізніше Герой України, “луганський партизан” Володимир Жемчугов уточнив інформацію про загибель на фронті колишнього політв’язня Геннадія Афанасьєва. “Йдуть найкращі… Афанасьєв Геннадій Сергійович 08.11.1990 р. н., 130 батальйон ТРО 241 бригада. Позивний “Тор”. Загинув на Луганщині поблизу Білогорівки. Тіло вже перебуває в Краматорську в морзі, завтра відправлять до Дніпра”, – написав Жемчугов. “У Кривому Розі буде процедура впізнання. Чекаємо на виїзд”, – додав він.
Десять місяців на фронті та роки боротьби
До анексії Криму Геннадій не переймався особливо суспільно-політичними справами, був фотографом. У травні 2014 року, після анкесії Криму, російське гестапо під назвою “ФСБ” його затримало. Звинуватили у нібито підготовці терористичних актів. Тривалий час він був політичним в’язнем Кремля. Однак пізніше його все ж вдалося повернути в Україну в результаті обміну. У 2018 році Європейський суд з прав людини зобов’язав РФ виплатити Афанасьєву грошову компенсацію через нелюдські умови конвоювання.
З початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну колишній політв’язень Кремля вирушив спочатку до тероборони Києва, а потім захищав інші регіони України. Був на фронті майже десять місяців.
За даними заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, Геннадій Афанасьєв загинув у Луганській області під Білогорівкою. На цьому напрямі з осені тривають запеклі бої між російською армією та ЗСУ. «Обороняючи свою країну, на фронті загинув колишній політв’язень Геннадій Афанасьєв. Вічна слава Герою!», – написав у соцмережах з фронту військовослужбовець ЗСУ, режисер та екс-політв’язень Кремля Олег Сенцов.
П’ятий президент України Петро Порошенко зазначив: «Геннадій мав важку долю – пережив ув’язнення, полон, тортури. І не зламався, понад усе вірив, що його рідний Крим знову стане українським. Боровся за це на міжнародних майданчиках. А коли скажений лідер росіян розпочав повномасштабне вторгнення, взяв у руки зброю, вступивши добровольцем у ТрО. Захищав Київський аеропорт. Далі у складі 130 батальйону ТрО 241 бригади брав участь у боях на Харківщині і Донеччині».
Справа Сенцова та “кримських терористів”
Сімферополець Геннадій Афанасьєв фігурував у одній із найгучніших політичних справ проти кримчан, які не змирилися із анексією півострова і намагалися активно протидіяти цьому. Спецслужби окупантів звинуватили його у підготовці терактів. Разом із ним тоді затримали й інших фігурантів цієї справи – Олега Сенцова, Олександра Кольченка та Олексія Чирнія. У цій справі, звісно, були відсутні виразні докази провини фігурантів. Їх затримали та судили за переконання.
Геннадій Афанасьєв на суді відмовився від своїх свідчень, публічно заявивши, що їх у нього вибивали під тортурами у катівнях ФСБ. Як згадує Вікторія Веселова на сторінках видання “Крим. Реалії“, завдяки його свідченням стали відомі подробиці жорстоких знущань, до яких вміють вдаватися російські силовики – катування електрострумом, побиття, моральний тиск тощо. Російський суд засудив його до 10 років позбавлення волі. У 2016 році він вийшов на волю разом із Юрієм Солошенком внаслідок обміну утримуваними особами між Україною та Росією. Їх обміняли на двох проросійських одеситів, які у співпраці з ФСБ намагалися дестабілізувати українську Бессарабію.
Прага та Київ після звільнення
Геннадій не міг повернутися до рідного Криму. Після його звільнення в російських в’язницях за політичними й незаконними мотивами залишалося щонайменше двадцять дев’ять українців. Їхньому захисту та звільненню допомагала, зокрема, чеська організація “Людина в скруті” у рамках кампанії LetMyPeopleGo. Вона фінансово підтримувала родини політв’язнів, щоб їхні близькі могли отримати якісне юридичне представництво, яке на той час ще було можливим у росії.
Геннадій Афанасьєв на запрошення “Людини в скруті” провів у Празі другу половину 2016 року на реабілітації. Він, зокрема, брав участь у відкритті 12-го проекту «Нариси безправ’я», вручав премії людям, які протистояли комуністичному режиму. Роздав багато інтерв’ю чеським засобам масової інформації, де розповідав про жорстокість російського режиму, попереджав про його загрозу іншим країнам, не лише Україні, а й, зокрема, і Чехії. Інтерв’ю чеською мовою, зокрема, можна почитати у часописі “Рефлекс“, на Чеському радіо, на сторінках інтернет-видання Echo24, на Чеському телебаченні та ряді інших видань.
Боровся за звільнення українських політв’язнів у Росії та у Криму як активіст та спецпредставник Міністерства закордонних справ України в рамках платформи сприяння звільненню українців у Росії.
У 2016-2018 роках кримчанин публікував авторські колонки зі спогадами про російську в’язницю на сторінках “Радіо Свобода / Крим Реалії”. На основі цих спогадів вийшла книга «Піднятися після падіння». У ній розповідається про те, як «людина може впасти, оступитися і зробити помилку».
Після звільнення з російського ув’язнення кримчанин не приховував, що відчуває провину перед режисером Олегом Сенцовим, якого засудили, зокрема, на основі його свідчень. Сам Олег Сенцов заявив, що «не тримає образ» на Геннадія Афанасьєва та Олексія Чирнія, які свідчили проти нього та кримського анархіста Олександра Кольченка.
Дружина, донька, книга та безліч друзів
У Києві Геннадій Афанасьєв одружився, у них із дружиною народилася донька. Але все змінилося 24 лютого. Геннадій Афанасьєв публікував фото з бойових чергувань у Києві. «Тероборона Києва, сотні хлопців та дівчат, молоді, літні, здорові, хворі… Хтось зі зброєю, хтось із коктейлями… Ми їх усіх або максимально багато знищимо», – писав він у дні наступу російських військових на Київ.
Геннадій хотів бачити свою країну та рідний Крим вільними. «Українцям та кримчанам хочу донести лише одне: скоро Крим буде українським. Україна буде вільною від окупантів та загарбників», – заявляв він Крим Реалії у березні 2022 року.
За майже десять повномасштабної війни Росії проти України він встиг побувати у зоні бойових дій у Харківській та Донецькій областях. Його бойовий шлях завершився на Луганщині.
У Геннадія Афанасьєв залишилися мати, дружина та дворічна донька. Його книгу можна знайти на полицях українських книгарень. Також у нього залишилося багато друзів, у тому числі і у Чехії, які нині з теплом і болем згадують про нього. Зокрема, психолог Ростислав Прокоп’юк присвятив йому вірша.
Тепер ти дуже високо. Піднімаєшся до безсмертя
Чуєш, друже, і завтра
Сонце зійде в вишині.
Слова твої як мантра.
Як світло в далині.
Будуть звучати без тебе.
Будуть звучати в мені.
Бо тебе покликало небо.
Я лишаюсь на цій війні.
Тільки без тебе.
Тільки з сонцем.
Лишаю тут себе.
З твоїм лицем.
Ти лишаєш як дар
Від Всевишнього нам.
Ти кладеш на вівтар
Те що стратив Ти сам.
Чуєш, друже, зранку
Знову зійде сонце.
Для кожного з нас.
Бо в тому сонці ти.
Український та чеський публіцист Радомир Мокрик згадує про Геннадія: “Я не знаю, що писати в таких випадках, аби це не було банальним. Але в таких випадках будь-які слова банальні. Мав честь бути знайомим. Багато говорити про його карколомну історію і про те, яким буде повернення Криму.
Затятий, впертий, відважний. Гєна Афанасьєв.
Останнє повідомлення в моєму месенджері від нього – це фотка підрозділу, констатування того, що «зараз важко вже щось зібрати» і окремо одним словом: «Лупашимо».
Пам’ятайте – наші найкращі зараз саме «лупашать». І коли святкуватимете нашу чергову перемогу – згадайте, якою страшною ціною вона нам дається.
Світла пам’ять, друже. Дякую тобі”.
Читайте також: У бою під Донецьком загинув чеський громадянин
