додомуПодкастиВід роботи по 16 годин на день до власної квартири: українка в...

Від роботи по 16 годин на день до власної квартири: українка в Чехії поділилася досвідом, який допоможе уникнути багатьох помилок

Найбільші міфи про життя в Чехії: українська блогерка відповіла на запитання, які їй ставлять щодня

reklama/реклама

Чехія часто здається країною, де все просто: низький рівень безробіття, гідні зарплати та швидка інтеграція. Проте серед поширених уявлень також і «чеська медицина жахлива», «іпотека для українців недоступна» та багато інших. Українка Аліса Поковба, яку тисячі знають як блогерку Baby Mamina, уже кілька років живе в Чехії. Вона пройшла шлях від важкої фізичної праці через посередників до роботи в бухгалтерській компанії, власного житла в іпотеці та популярного блогу.

У студії ProUkraїnu Аліса відверто розповіла про свій шлях інтеграції, роботу, купівлю житла, життя в Чехії та поділилася власним досвідом, який може стати корисним для інших українців.

«Я була впевнена, що більше не повернуся до Чехії»

Сьогодні Аліса показує підписникам мальовничі куточки Чехії, розповідає про життя в країні, документи та побут. Проте її перший досвід був зовсім іншим.

«Перший мій досвід у Чехії був дуже негативний. Я працювала на поганій роботі, у мене була алергія, ми працювали по 16 годин на день. Це було все, що мене відштовхувало від Чехії», – згадує вона.

Після тієї поїздки до Чехії вона була впевнена, що більше не повернеться. Але життя склалося інакше.

Одне з найпоширеніших запитань українців, чи реально швидко заробити в Чехії великі гроші. «Міф те, що за три місяці можна заробити 100 000 крон». За її словами, такі суми можливі лише тоді, коли людина фактично живе на роботі. «Це можливо, якщо працювати по 12–15 годин майже без вихідних і майже нічого не витрачати. Але якщо працювати стандартні 8 годин, це вже зовсім інша історія». Сама вона пройшла шлях від важкої роботи через посередників до офісної роботи у бухгалтерській компанії. «Я працювала на складах, а зараз три дні працюю в офісі, два – вдома. Це зовсім інше життя».

При цьому вона радить українцям, наскільки це можливо, уникати недобросовісних агентств із працевлаштування. «У мене взагалі алергія на українські агентури, особливо ті, які обманюють людей».

Чеська медицина: не ідеальна, але система працює

Ще одна тема, яка постійно викликає суперечки серед українців, – медицина. Аліса визнає, що сама далеко не в захваті від деяких особливостей чеської системи. Але водночас каже, що після особистого досвіду почала дивитися на неї інакше. «Чеська медицина має свої особливості, але ця система справді працює».

За її словами, багато українців очікують, що страхування покриватиме всі обстеження «про всяк випадок». Насправді система побудована інакше. «Страхування розраховане на важкі хвороби. У моїй сім’ї була така ситуація, і страхова повністю покрила лікування. Це були космічні суми».

Водночас чекати прийому до вузького спеціаліста справді іноді доводиться довго. Але якщо проблема невідкладна, потрібно звертатися до швидкої допомоги. «Лікарі самі нам казали: якщо три дні щось не проходить, ідіть на швидку. Не терпіть».

Чеську мову неможливо вивчити мовчки

Про мову Аліса говорить особливо емоційно. «Розмовляти – це те, що допоможе найбільше». Найскладніше, за її словами, знайти, з ким саме говорити. «Було дуже важко. Ми постійно зривалися на українську. Але через два місяці стало легше. Два роки ми вдома говорили тільки чеською».

Ще один її спосіб навчання – чеські казки. Саме вони допомогли звикнути до мови на слух. Ще одним відкриттям для неї стала чеська музика. «Я люблю чеську музику. Коли я кажу знайомим українцям, що люблю чеську музику, вони дивуються: “Що? У чехів є музика?” А вона є. І вона дуже допомагає зрозуміти країну», – усміхається блогерка.

Вирішила говорити відкрито

Попри велику аудиторію, Аліса каже, що блог для неї й досі залишається насамперед хобі. «Я майже не роблю рекламу. Для мене блог – це те, що мене наповнює».

Нещодавно вона відкрито розповіла й про дуже особисту тему – лікування безпліддя. Через стан здоров’я блогерка готується пройти процедуру екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Зізнається, що довго вагалася, чи варто ділитися цим досвідом. Проте реакція підписниць показала, наскільки багато жінок проходять той самий шлях.

«Мені почали писати жінки, які вже проходять цей шлях, лише планують або роками не можуть на нього наважитися. І тоді я зрозуміла, наскільки важливо знати, що ти не одна», – розповідає Аліса.

За її словами, багато повідомлень стосувалися не медицини, а почуття провини. Жінки писали, що через неможливість завагітніти природним шляхом почуваються «неповноцінними». Саме це вона й хотіла змінити, відкрито розповівши власну історію.

Під час підготовки до лікування Аліса відкрила для себе ще одну особливість чеської системи охорони здоров’я. Вона радить не обмежуватися консультацією лише в одній клініці та не боятися звертатися за другою думкою.

«Ми були в двох клініках. В одній мені сказали, що в мене дуже низький оваріальний резерв. Я поїхала додому і плакала. Потім за порадою підписниць звернулася до іншої клініки. Там знову зробили аналізи, і лікар сказав, що резерв навіть вищий за середній для мого віку», – пригадує вона.

Саме тоді, каже Аліса, вона зрозуміла, наскільки важливо отримати ще одну думку лікаря. Обидві консультації та необхідні аналізи покривала медична страхова компанія. Блогерка також звертає увагу, що в Чехії до 40 років медичне страхування покриває чотири спроби екстракорпорального запліднення. Водночас частину витрат, зокрема на ліки або окремі додаткові процедури, пацієнти оплачують самостійно.

«Нас орієнтували приблизно на 20–30 тисяч крон. Але після публікації мені написали багато жінок, які вже проходили цей шлях, і попередили, що сума може бути більшою. Саме тому дуже цінно чути досвід інших людей», – говорить вона.

Іпотека

Одна з тем, через яку Аліса отримує найбільше повідомлень від підписників, це купівля житла. Вона переконана, що навколо іпотеки існує багато міфів. «Я вважаю, що іпотека – це не рабство». На той момент вона мала робочу карту, а трудовий договір був строковим. «Мене навіть звинувачували, що я брешу, бо на робочій карті це неможливо. Але це можливо».

Сьогодні квартира здається в оренду, а сама Аліса з хлопцем винаймає житло в іншому місці. «Ми плануємо залишити цю квартиру дітям». Вона радить не боятися звертатися до фінансових консультантів. Саме через них, каже, вдалося знайти банк, який погодився видати кредит.

«Не слухайте Facebook»

Наприкінці розмови ми попросили Алісу назвати кілька порад українцям, які лише починають життя в Чехії.

  • Перша – вчити чеську.
  • Друга – поважати країну, в якій живеш.
  • І третя – не дозволяти соцмережам формувати своє уявлення про Чехію.

«Не слухайте всі ці пропагандистські коментарі у Facebook», – рекомендує Аліса. Вона переконана, що більшість українців у Чехії працюють, навчаються, відкривають бізнеси й інтегруються. «Українці показали, що таке сервіс. Вони привезли сюди дуже багато хорошого». І додає головне: «Якщо вам подобається Чехія і ви хочете тут жити, не сумнівайтеся в собі. У вас точно все вийде».

Матеріал підготовлено громадською організацією ProUA в рамках програми «Підтримка поширення та доступу до інформації мовами національних меншин» за підтримки Міністерства культури Чехії. 

Читайте також:

Безкоштовні курси чеської від Úřad práce у 2026 році: нові жорсткі правила та як отримати шанс на схвалення

На звичайному будівництві у Брно працює український олімпієць, бо “лижний спорт — дуже дорога справа”

Потяг Leo Eхрress від 31 липня сполучить Перемишль і Франкфурт через Прагу

Приєднуйтесь до нас у соцмережах

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІ
reklama/реклама