Заява словацького міністерства сільського господарства про нібито наявність пестициду в українському зерні стала радісним подарунком для чеської проросійської й дезінформаційної сцени. Негайно через соцмережі вона стала розганяти міфи про “отруєне збіжжя”, що всю українську олію треба вилити, борошно — викинути тощо. Та найглибше у цьому плані пробилася до дна власниця пекарні у північноморавському місті Крнов. Вона розмітила оголошення «Ми не випікаємо з українського зерна» і сама ж опублікувала в соцмережах фото цього банеру.
Фото негайно розлетілося соцмережами та стало порівнюватися із так званими “чисто арійськими крамницями” під час Другої світової війни. Ініціатива власниці пекарні викликала бурхливу реакцію, як критику, так і виправдовування й підтримку. Інтерв’ю з пекаркою зробив телеканал CNN Prima News. Вона стверджує, що керувалася лише доброю метою — захистом здоров’я населення, і що вона не займає жодних антиукраїнських позицій. Але зміст її сторінки у Facebook переконує в протилежному. На ній — повно прокремлівської та медичної дезінформації.
Мала пекарня і велика деза
«Йдеться лише про якість зерна та побоювання за здоров’я мешканців Крнова», – заявила Яна Перницька, власниця пекарні Slovanka в містечку Крнов Моравсько-Сілезького краю. Вивіскою навпроти свого магазину вона нібито лише відреагувала на новину про те, що Словаччина, Польща та Угорщина призупинили імпорт зерна та деяких інших продуктів з України. Причиною цього вона назвала підвищену кількість пестицидів у зразку, що перевищує норми Європейського Союзу. Хоча у рішеннях цих країн такого формулювання немає — причиною закриття ринків називають тільки захист власних виробників. Одна невелика партія збіжжя із підвищеним вмістом шкідливих речовин була виявлена лише у Словаччині.
Чеська проросійська дезінформаційна сцена — прихильники крайньо правих партій SPD, PRO, “Триколора” тощо, та їхні комуністичні союзники – негайно підхопили цю тему з величезним ентузіазмом. Певною мірою підтримують чергову хвилю роздмухування антиукраїнської істерики і з опозиційної партії ANO, лідером якої є фактичний власник чеського концерну “Аґроферт” Андрей Бабіш. Соціальні мережі заполонили відео та тексти про смертельно отруйні зерно та борошно, які становлять пряму загрозу здоров’ю чи навіть життю споживачів. Те, що чеський уряд не заборонив імпорт українського зерна, проросійські дезінформатори подають як намір завдати шкоди власній нації та використовують для розпалювання ненависті до України.
Невдовзі сторінка пані Перницької у Facebook заповнилася повідомленнями від людей, які сприйняли вивіску перед пекарнею як розпалювання антиукраїнських настроїв та роздування паніки. Вони ввічливо чи менш ввічливо дають зрозуміти, що більше їх у цій крамниці не побачать. Власницю пекарні це шокувало. Вивіска не має нічого спільного з жодною політикою. Вона стосується лише здоров’я клієнтів. Вона повторила, що точно не є проросійською і не має нічого проти українців. Багато коментаторів підтримують пекарку.
Жертва конспірологічних теорій
Утім, навіть поверхневий аналіз її власної сторінки малює дещо іншу картину. На ньому пані Перницька представляє ряд текстів і відео явно проросійських дезінформаторів. Наприклад, вона ділиться записом розмови про «фашизм в Україні» із яскраво проросійським актором Іваном Вискочілом, зробленим так званим телеканалом Raptor TV, власник якого Жарко Йованович працює безпосередньо з режимом путіна. Також, наприклад, зображення мішка з борошном із зазначенням «країна походження Україна» доповнене словацьким написом «посипати щурам і ворогам». Вона ділиться «жартом» Івана Давида (партія SPD), фотожабою «борошно Бандерка». Довгий текстовий супровід євродепутата повторює брехню про «отруйне» зерно. В іншому місці пані Перницька поділяє критику Давіда ордера на арешт путіна.
Тут ми знаходимо заяви відомих чеських проросійських «будителів» Їндржіха Райхла, Ленки Тарабової, Ладіслава Врабела… Багато текстів із конспіративних “зливних бачків”, які описують зерно з України як «отруєне».
Також бачимо коментар неонациста Томаша Вандаса щодо людей з українськими прапорами, які протестували проти мітингу, скликаного Їндржіхом Райхлом 16 квітня на Вацлавській площі: «У Празі вчора в Національному музеї здавалося, що почалася чергова окупація… Наш прапор є лише (за ним смайл із чеським прапором)”. Пані Перницька пише, що проукраїнські демонстранти, мовляв, проплачені. Міністра сільського господарства Чехії Зденка Некули, який дозволив імпорт українського зерна, вона називає слово «Свиня!!!» На що користувач на ім’я Мартін Таутерман відповідає: «Некула — сволота, його треба повісити».
Некула: українського імпорту мало, ми все контролюємо і немає підстав його забороняти
Чехія не заборонятиме імпорт української продукції. Для цього немає підстав, заявив міністр Некула (KDU-ČSL) у відповідь на «зернову справу». Зерно, яке експортується з України до Чехії, нешкідливе і в порядку, запевнив він. «Контролюючі органи Чехії перевіряють навіть той мінімум, що потрапляє до нас. Все гаразд. … Проведено десятки проб і перевірок. Перевіряти вже нема чого, тому що імпорт з України справді дуже малий», – заявив міністр Чеському телебаченню.
Він повідомив, що в зерні, м’ясі чи яйцях з України під час перевірок відповідними органами не виявлено жодних небажаних зразків. Тому немає підстав забороняти імпорт цих товарів за прикладом Словаччини та інших країн. Він повторив, що для кожного зразка імпортного зразка імпортованої продукції проводиться аналіз на наявність понад 400 слідів шкідливих речовин. Таку ж думку висловили керівництво Державної сільськогосподарської та продуктової інспекції, Державної ветеринарної служби та Центрального сільськогосподарського контрольного й тестувального інституту.
Як є з тим пестицидом насправді?
Навіть той пестицид, який був виявлений словацькою продовольчою інспекцією в партії зерна з України, був заборонений у ЄС лише у 2020 році. Йдеться про речовину хлорпірифос. Про це розповів ЧТК аграрний експерт екологічного руху Hnutí Duha Алеш Міклік. Процес скорочення використання пестицидів йде повільно, каже він. Незважаючи на те, що в харчових продуктах з країн, що не входять до ЄС, міститься більше залишків пестицидів, ніж у виробах із Євросоюзу, різниця не така значна. Державна сільськогосподарська та продовольча інспекція (SZPI) виявила хлорпірифос, наприклад, у яблуках із Польщі за кілька років до заборони його використання.
Однак Словаччина заборонила ввезення та переробку всієї української сільгосппродукції не через пестицид, а з метою захисту власного виробника. Словацьке державне ветеринарне та харчове управління заявило, що проаналізований зразок містив цей пестицид у концентрації 0,026 мг/кг, а максимально дозволена кількість становить 0,01 мг/кг. Міклік звернув увагу на те, що з кількох джерел ще не було підтверджено використання саме цього виду пестициду. «Навіть у ЄС все ще використовується багато дуже токсичних пестицидів. Великою проблемою є повсюдна присутність пестицидних коктейлів у наших водах, ґрунтах і тілах, про вплив яких ми все ще мало знаємо», — додав він.
Пестициди були у польських продуктах
Він також назвав проблематичним той факт, що дуже токсичні пестициди, які заборонені в ЄС, часто все ще виробляються в Євросоюзі. За його словами, агрохімічні компанії також блокують спроби заборонити експорт таких речовин, які потім використовуються за межами Союзу. «Через це лицемірство існує парадоксальна небезпека, що ці пестициди можуть повернутися на тарілки європейських громадян через імпорт їжі. Але це стосується їжі з усіх країн за межами ЄС», – додав він. За його словами, надмірне використання пестицидів все ще є проблемою в ЄС, включно з Чехією.
Раніше чеські наглядові органи виявляли у вантажах із Польщі, зокрема, пестицид хлорпірифос. У 2019 році інспекція повідомила, що знайшла його в качані капусти. У 2018 році його у чотирьох випадках виявиляли в польських яблуках. А в листопаді 2017 року повідомлялося, що на чеському ринку було 1,5 тонни яблук з Польщі, які містять цей пестицид.
Єврокомісія пропонує скоротити споживання пестицидів на 50 відсотків до 2030 року. Некула зазначив, що в Чехії споживання становить приблизно 1,5 кілограма на гектар на рік, тоді як у Нідерландах воно перевищує десять кілограмів. Зменшення споживання пестицидів також було однією з тем чеського головування.
Брудна дезінформаційна кампанія
“Ця кампанія є однією з найбільш цинічних кампаній з дезінформації від початку путінської війни проти України, – пише коментаторка Йогана Говоркова на сторінках тижневика Forum 24. – У країні, де перевірки імпортних товарів дійсно якісні та ретельні. І особливо в країні, яка справді потребує конкуренції з концерном “Аґроферт”, а саме через якість їжі”. Коментаторка вважає, що за дезінформаційною кампанією проти українського зерна стоїть росія та саме цей концерн колишнього прем’єра та неуспішного кандидата в президенти Чехії. Андрей Бабіш нещодавно дуже багато говорив про мир з росією. “Пані Перницькій з пекарні Slovanka в Крнові дісталася розкручена росією та Агрофертом нісенітниця про те, що українське борошно в Чехії, якого, до речі, імпортується в абсолютний мінімум, небезпечне. І в дусі своїх інших думок вона почала поширювати ненависть. Небезпечну, осудливу, злу”, – додає Говоркова.
Так починався Голокост
Навіть менш обізнана з історією особа знає, як легко розпалювати ненависть проти групи людей виключно за національною ознакою. І це не «тільки» про Голокост і маркування єврейських магазинів. Такі люди, як пані Перницька, завжди знаходять нову мету. Євреї. Судетські німці. Селяни – “куркулі”. Мігранти. Тих, хто в житті заробив більше грошей. Або є й інші, всіх не знаємо. І ми повинні їх ненавидіти.
Однак пані з крновської пекарні — просто одна з багатьох, хто слухає не лише розпалювача ненависті Їндржіха Райхля чи його головного конкурента Томіо Окамуру. Брехня про українське борошно є новою і незаїждженою. Головне, вона підходить для більшої публіки, а не просто для симпатизантів путіна.
Покупцям справді невигідно, коли на чеських прилавках є тільки «чеська» (в лапках, бо майже у всіх випадках це не вирощений у Чехії товар) їжа? Бо там, де “Агроферт” має абсолютну владу, він нікого не хоче пускати. Тому й рух ANO також приєднався до кампанії проти українського борошна.
“Це те, що вже було – у 1930-х роках. Тоді подібні знаки також встановлювали «прості люди» зі «звичайних міст», розпалюючи ненависть. А потім це обернулося трагедією надзвичайного масштабу. Ми ніколи не повинні дозволити цього знову”, – зазначає Говоркова.
Читайте також: Заборона імпорту української агропродукції: жадібність фермерів зійшлася з російською пропагандою
